Ухвала суду № 80866841, 01.04.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/2856/19

№ 205/2856/19

№ 1-кс/205/846/19

УХВАЛА

01 квітня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Басова Н.В., розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Корюшкіна Т.Є., погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Голєвою В.О. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42019041690000026 від 27.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2019 року до суду надійшло зазначене клопотання, в якому слідчий посилається на те, що невстановлені особи в період часу з липня по вересень 2017 року самовільно зайняли земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить територіальній громаді міста.

Вказаний факт було зареєстровано до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42019041690000026 від 27.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 01.03.2006р. №256/34 «Про передачу Державному конструкторському бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля, код ЄДРПОУ 14308304, земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду по фактичному розміщенню автостоянки» передано ДКБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» земельну ділянку площею 0,2297 га (кадастровий номер НОМЕР_1) в оренду строком на п'ять років для фактичного розміщення автостоянки.

На підставі зазначеного рішення, ДКБ «Південне» ім. М.К. Янгеля укладено договір оренди землі з Дніпровською міською радою №40610400917 від 02.08.2006р. Зазначений договір укладено на п'ять років (п.3.1 договору), строк його дії завершено 02.08.2011р.

Згідно інформації, отриманої з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (№389/407-19-0.221 від 12.03.2019р.) та з Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (№12/11-90 від 13.03.2019р.), інші цивільно-правові угоди щодо зазначеної земельної ділянки Дніпровською міською радою не укладалися.

Однак, досудовим розслідуванням встановлено, що 12.07.2017р. суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська постановлено заочне рішення у справі №202/4479/17, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дійсним договору купівлі-продажу та права власності, визнано дійсним договір купівлі-продажу від 10.05.2010р. нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлову будівлю - автостоянку.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.02.2018р. частково задоволено апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області та скасовано рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі №202/4479/17 від 12.07.2017р., а справу за підсудністю направлено до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №202/4479/17 від 28.11.2018р. позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дійсним договору купівлі-продажу та права власності на автостоянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 залишено без розгляду.

Проте, на час прийняття остаточного рішення в цивільній справі, зазначене нерухоме майно відчужено на користь інших фізичних осіб. Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 31.08.2017р. на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська №202/4479/17 від 12.07.2017р. зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - автостоянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.

06.09.2017р. о 19:17 нотаріусом п'ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 внесено відомості про договір купівлі-продажу серія та номер: №5-471;

06.09.2017р. о 19:17 нотаріусом п'ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 внесено відомості про договір купівлі-продажу серія та номер: №5-472. Власником спірного об'єкту став ОСОБА_6.

06.09.2017р. о 20:36 нотаріусом п'ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 внесено відомості про договір купівлі-продажу серія та номер: 5-474. Власником об'єкту став ОСОБА_7.

07.09.2017р. нотаріусом п'ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 внесено відомості про договір купівлі-продажу серія та номер: №5-485. Проте, 18.09.2017р. нотаріусом п'ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 проведено реєстрацію змін до права власності та видалено договір купівлі-продажу, серія та номер: №5-485 від 07.09.2017р. та додано договір купівлі-продажу серія та номер: №5-474 від 06.09.2017р., власника ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_7.

08.09.2017р. нотаріусом п'ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 внесено відомості про договір купівлі-продажу серія та номер: №5-495. Власником об'єкту став ОСОБА_3.

08.09.2017р. нотаріусом п'ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 внесено відомості про договір іпотеки, серія та номер: 5-498 між ОСОБА_3 та ОСОБА_8.

07.03.2018р. нотаріусом п'ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 внесено відомості про договір про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер 5-101, та власником 1/2 об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 став ОСОБА_8.

Таким чином, автостоянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, незаконно вибула з комунальної власності міста.

У своєму клопотанні слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно: автостоянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1).

Згідно із ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, однак їх неявка згідно вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Частиною 1 статті 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у клопотанні про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Другий абзац частини першої статті 170 КПК України зазначає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи, що вказана вище квартира є важливим речовим доказом та з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, відчуження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти на квартиру арешт.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-172, 175 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Корюшкіна Т.Є., погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Голєвою В.О. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42019041690000026 від 27.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 197-1 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно: автостоянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Басова Н.В.