Рішення № 80866353, 24.01.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4556/17

№ провадження 2/208/833/19

РІШЕННЯ

Іменем України

24 січня 2019 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ізотова В.М., за участю секретаря судового засідання Пентраковської М.В., представника позивача Стрижака Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «КБ НАДРА» в особі філії ПАТ «КБ НАДРА» Дніпропетровського регіонального управління, треті особи: приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Лариса Леонідівна, Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції, Служба у справах дітей Кам'янської міської ради «про зняття заборони відчуження нерухомого майна на підставі нікчемності іпотечного договору», -

встановив:

Представник позивача за довіреністю, адвокат Стрижак Є.Ю., з урахуванням уточнень, звернувся до суду з позовом, згідно якого, прохав визнати недійсним договір іпотеки № 8/2007/840-МК43/33 від 12.12.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра»), код ЄДРПОУ 20025456, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Л.Л., та зареєстрований в реєстрі за № 3261, зняти заборону відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 79,8 кв.м., накладену у зв'язку з посвідченням вказаного іпотечного договору і виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

На обґрунтування позову зазначає, що 02.10.2002 року позивач, ОСОБА_2, набув право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу № ВАВ № 521817, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 92438060 від 20.07.2017 року. 04.06.2005 року позивачем було укладено шлюб із ОСОБА_4, по підтверджується свідоцтвом про шлюб від 04.06.2005 року серія НОМЕР_1, видане Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області. 08.10.2005 року у позивача із ОСОБА_4 народилась донька ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження від 11.01.2006 року серія НОМЕР_2. Реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 було здійснено в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_2.

12.12.2007 року між Позивачем та ПАТ КБ «НАДРА» було укладено іпотечний договір № 8/2007/840-МК43/33 від 12.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Л.Л. Відповідно до умов Договору, іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору № 8/2007/840-МК43/33 від 12.12.2007 року передає в іпотеку вказану квартиру та майновий комплекс. На підставі іпотечного договору на нерухоме майно позивача, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 79,8 кв. м., приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Л.Л. було накладено обмеження щодо заборони відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 6214261 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та здійснена реєстрація у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 6213403 на вищевказану квартиру та майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Кам'янське, вулиця Тельмана, буд. 26а, загальною площею 218, 7 кв.м.

На думку позивача, дії відповідача по укладенню договору іпотеки є неправомірними, а обтяження заборони відчуження нерухомого майна незаконне, так як, по-перше, кредитний договір № 8/2007/840-МК43/33 від 12.12.2007 року ним не укладався, мав місце лише договір позики, по-друге, оскільки на час укладення договору іпотеки у квартирі, що є предметом іпотеки, проживала малолітня донька подружжя - ОСОБА_5, то при укладенні договору іпотеки позивач мав надати нотаріусу, а останній повинен був вимагати у позивача надання дозволу органу опіки та піклування на укладання договору іпотеки, що підлягає нотаріальному посвідченню. Оскільки вказаний дозвіл позивачем не отримувався та нотаріусу не надавався, то договір іпотеки суперечить правам та інтересам малолітньої ОСОБА_5 та є нікчемним.

У судовому засіданні представник позивача, адвокат Стрижак Є.Ю., уточнений позов підтримав з підстав, зазначених у його мотивувальній частині.

Відповідач - ПАТ «КБ НАДРА» в особі філії ПАТ «КБ НАДРА» Дніпропетровського регіонального управління, надав до суду клопотання, згідно якого, прохав розглянути справу за його відсутності, у позові прохав відмовити.

Третя особа - реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції до суду не з'явилась, будучи неодноразово належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду.

Третя особа - служба у справах дітей Кам'янської міської ради надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Л.Л. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, суду пояснила, що нею дійсно був посвідчений оспорюваний правочин, для перевірки відсутності права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 нею з комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об'єднання», дільниця № 3 була витребувана довідка про зареєстрованих осіб у вказаній квартирі, згідно якої, на час вчинення правочину зареєстрованих осіб не було. Крім того, оскільки у паспорті позивача була вказана його донька - ОСОБА_5, був витребуваний документ на підтвердження її місця проживання та реєстрації. Позивачем, ОСОБА_2, була надана довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, видана Вулично-квартальним комітетом № 10 м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, згідно якої, малолітня ОСОБА_5 зареєстрована разом з матір'ю, ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1 Також, позивачем під час вчинення правочину була надана нотаріусу письмова заява про відсутність у будь-яких осіб прав користування предметом іпотеки. Таким чином, заявлене позивачем порушення прав малолітньої особи не відповідає дійсності, правових підстав для витребування дозволу органу опіки та піклування на посвідчення правочину не було.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Згідно з ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька актів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим законом.

Ст. 6 Закону України «Про іпотеку» встановлені умови передачі нерухомого майна в іпотеку, а саме у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку: іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.

Ст. 9 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку», іпотечний договір укладається одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо її майнових прав, у тому числі й відмовлятися від майнових прав дитини (п. 3 ч. 2 ст. 177 СК України).

Відповідно до ст. 6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (пункт 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Проаналізувавши зміст доводів представника позивача, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке. Посилання на неукладення позивачем кредитного договору № 8/2007/840-МК43/33 від 12.12.2007 року спростовуються наявною в матеріалах справи його завіреною копією, яка містить всі необхідні відомості для встановлення суті та суб'єктного складу такого правочину.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання», дільниця № 3, станом на момент посвідчення нотаріусом оспорюваного правочину, зареєстрованих осіб у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 не було. Крім того, наявність у малолітньої ОСОБА_5 житла на праві користування на момент вчинення оспорюваного правочину підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданою Вулично-квартальним комітетом № 10 м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, згідно якої, малолітня ОСОБА_5 зареєстрована разом з матір'ю, ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1 Також, позивачем власноручно була надана нотаріусу заява, згідно якої, він підтверджує, що права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 жодна особа не має, його малолітня донька ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

З огляду на викладене, права малолітньої особи під час укладення договору іпотеки № 8/2007/840-МК43/33 від 12.12.2007 року порушені не були, правових підстав для витребування нотаріусом дозволу органу опіки та піклування на посвідчення правочину не було, що тягне за собою відмову у визнанні вказаного правочину недійсним та знятті заборони відчуження предмету іпотеки з виключенням відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 141, 247, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «КБ НАДРА» в особі філії ПАТ «КБ НАДРА» Дніпропетровського регіонального управління, треті особи: приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Лариса Леонідівна, Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції, Служба у справах дітей Кам'янської міської ради «про зняття заборони відчуження нерухомого майна на підставі нікчемності іпотечного договору» - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 01.02.2019 року.

Суддя Ізотов В.М.