Ухвала суду № 80866259, 28.03.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/1025/16-ц

Провадження №2/0203/134/2019

УХВАЛА

28 березня 2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – Центральна районна в місті Дніпрі рада, Дніпровська міська рада, Дніпровська місцева прокуратура №3, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності,

у с т а н о в и в:

04 березня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності (т. 1 а.с.а.с. 2 – 5, 22 – 25, 88 – 90, 94 – 97).

27 квітня 2016 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи Дніпровську міську раду (т. 1 а.с. 82).

14 червня 2016 року суд постановив ухвалу про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 161).

28 липня 2016 року ухвалою суду позовні вимоги до ОСОБА_3 було залишено без розгляду (т. 1 а.с. 200).

Того ж дня суд ухвалив рішення, яким частково задовольнив заявлений позов (т. 1 а.с.а.с. 202 – 204, т. 2 а.с. 6).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 року за наслідками апеляційної скарги, поданої керівником Дніпровської місцевої прокуратури №3, рішення від 28.07.2016 року було залишене без змін (т. 2 а.с.а.с. 82 – 86).

23 травня 2018 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду ухвалив постанову про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, передачу справи на новий розгляд до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (т. 2 а.с.а.с. 134 – 138).

У судовому засіданні представниця Дніпровської міської ради заявила клопотання про залишення позову без розгляду у зв’язку з систематичною неявкою до суду позивача (його представників).

Прокурор у судовому засідання не заперечував проти залишення позову без розгляду, звернувшись з клопотанням про відшкодування прокуратурі судових витрат, пов’язаних з поданням апеляційної та касаційної скарг.

Заслухавши думки представників третіх осіб, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлений у ній позов необхідно залишити без розгляду з таких підстав.

Чергове судове засідання у справі було призначено на 05.02.2019 року, на 1020 год. Позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить оголошення у засобі масової інформації, проте до суду не з’явився, не повідомив про причини такої неявки (т. 2 а.с. 185).

Розгляд справи був відкладений до 28.03.2019 року, 0940 год. Позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить оголошення у засобі масової інформації, проте до суду повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 5 статті 223, пункту 3 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950 року (далі – Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантоване право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у яких вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, метою яких є недопущення перетворення судового розгляду у безладний процес.

Судом встановлено, що, протягом дев’яти місяців повторного перебування справи у провадженні суду позивач справою жодного разу не поцікавився, у судові засіданні не з’являвся, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявок суд не повідомляв.

При цьому суд бере до уваги й той факт, що представник позивача ОСОБА_4 26.06.2018 року у суді ознайомився з матеріалами справи, але в засідання 02.08.2018 року не з’явився, а єдина явка 02.10.2018 року іншого представника – ОСОБА_5, закінчилася відкладенням розгляду справи за її клопотанням.

Згодом ані позивач, ані його представники до суду не з’являлися, справою не цікавилися.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов залишити без розгляду.

У порядку статті 142 ЦПК суд вважає за необхідне стягнути з позивача компенсацію судових витрат прокурора, пов’язаних з поданням апеляційної та касаційної скарг, у сумі 1 267,76 грн. (т. 2 а.с.а.с. 30, 112).

Керуючись статтями 133, 142, 223, 257 – 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – Центральна районна в місті Дніпрі рада, Дніпровська міська рада, Дніпровська місцева прокуратура №3, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності залишити без розгляду.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області компенсацію судових витрат у сумі 1 267,76 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 261 ЦПК.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК.

Повна ухвала складена 01 квітня 2019 року.

Суддя М.О. Католікян