Рішення № 80865626, 20.03.2019, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/2425/18

Провадження № 2/140/97/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2019 року Немирівський районний суд

Вінницької області

у складі: головуючого судді - Науменка С.М.

за участю: секретаря судового засідання - Затишняка А.О.

учасників справи: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Томляк Т.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів, цивільну справу № 140/2425/18 за позовом ОСОБА_3 до Вінницького національного аграрного університету про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення затримки розрахунку при звільненні.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до Вінницького національного аграрного університету про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди, в якому просив стягнути з Вінницького національного аграрного університету на його користь: 9 741,08 грн. - заборгованості по заробітній платі; 6 518,40 грн. - заборгованості по вихідній допомозі при звільненні, а всього 16 259,48 грн. з подальшим відрахуванням зборів та обов'язкових платежів; 17 168,42 грн. з подальшим нарахуванням зборів та обов'язкових платежів - середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.08.2018 року по 14.09.2018 року із розрахунку 408, 77 грн. за кожен день прострочки; 4000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди; 3000,00 грн. у відшкодування судових витрат по оплаті послуг адвоката.

09.10.2018 року до відкриття провадження у справі, представником позивача було подано заяву про залишення позовної вимоги про стягнення з Вінницького національного аграрного університету (21008, м. Вінниця, вул.. Сонячна, 3 код ЄДРПО: 00497236, р/р 35227280002055 в ГУ ДКСУ Вінницької області) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) - 4000,00 грн.. у відшкодування моральної шкоди без розгляду.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 01.09.1997 року його було прийнято на посаду викладача до Брацлавського державного сільськогосподарського технікуму згідно наказу № 74 від 01.09.1997 року, що підтверджується відповідним записом у його трудовій книжці.

В подальшому, у зв'язку із змінами у назві технікуму до його трудової книжки вносились відповідні записи про його звільнення та повторне прийняття до вказаного технікуму.

Відповідно до наказу Вінницького національного аграрного університету від 08.05.2018 року за №164 «Про ліквідацію відокремленого структурного підрозділу Брацлавського агроекономічного коледжу ВНАУ» та на підставі наказу № 178 від 22.05.2018 року «Про попередження про звільнення у зв'язку з ліквідацією Брацлавського агроекономічного коледжу ВНАУ» його було попереджено про наступне звільнення з 06.08.2018 року із займаної посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно витягу з наказу № 270 від 01.08.2018 року , зареєстрованого у ВНАУ 06.08.2018 року за вих. №12-14-196 «Про звільнення працівників відокремленого структурного підрозділу Брацлавського агроекономічного коледжу Вінницького національного аграрного університету у зв'язку з ліквідацією - його було звільнено із посади викладача Брацлавського агроекономічного коледжу ВНАУ згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до п. 2 вказаного наказу ректором ВНАУ було зазначено бухгалтерії провести кінцевий розрахунок та виплатити компенсацію за невикористану відпустку з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України.

Проте в порушення вищезазначеної норми закону та припису наказу про звільнення - з ним не було відповідачем проведено повного розрахунку при звільненні, зокрема не було виплачено вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористану відпустку.

Зокрема, як видно згідно довідки бухгалтерії Брацлавського агроекономічного коледжу ВНАУ, станом на момент звільнення заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі становила 9 741,08 грн. та вихідна допомога у розмірі 6518,40 грн., а загалом 16 259,48 грн.

Розмір вказаної вихідної допомоги визначено відповідачем у сумі 6 518,40 грн., і вказана сума ним не оспорюється.

Аналогічно ним не оспорюється розмір заборгованості по заробітній платі згідно довідки № 01-24/34 від 06.08.2018 року.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Однак в порушення ст.116 КЗпП України - відповідач зі ним не розрахувався в день звільнення, що підтверджується довідкою форми ОК-5, виданої Тульчинським об'єднаним управлінням ПФУ Вінницької області за № 1274 від 29.08.2018 року.

Таким чином, у відповідача перед ним на дату звільнення наявна заборгованість у розмір 16 259,48 грн., що підтверджується довідкою № 01-24/34 від 06.08.2018 року.

Додатковим документальним підтвердженням наявності боргу відповідача перед ним слугує лист Управління Держпраці у Вінницькій області від 23.08.2018 року за № 02-Ко535/20-12, згідно якого зазначено, що керівництво ВНАУ визнає факт заборгованості по розрахунках при звільненні з працівниками та зобов'язується здійснити повний розрахунок при звільненні.

Крім того, відповідно до ст. 117 КЗпП України - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню за час затримки розрахунку при звільненні позивач обраховує у відповідності до вимог абзацу 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р., згідно з яким середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні повинна бути стягнута за період з 07.08.2018 року (так як 06.08.2018 року - день звільнення є останнім робочим днем) по фактичну дату винесення судового рішення.

Згідно довідки форми ОК-5 від 27.08.2018 року за № 1274 виданої Тульчинським об'єднаним УПФ України у Вінницькій області про доходи позивача у вигляді заробітної плати у Брацлавському агроекономічному коледжі ВНАУ, його заробітна плата за два останні місяці, що передували звільненню (червень-липень 2018 року) становила 17 168,42 грн.. В червні-липні 2018 року було разом 42 робочих дні (20+22відповідно). Відповідно середньоденна заробітна плата становить 408 грн. 77 коп. (17168,42 грн. : 42 робочі дні).

Станом на 14.09.2018 року, тобто на дату подачі позову до суду - заборгованість згідно затримки розрахунку при звільненні становить 408,77 грн.*28 робочих дні (з 07.08.2018 року по 14.09.2018 року включно ) = 17 168 грн. 42 коп.

Таким чином, відповідно до ст. 117 КЗпП України у відповідача наявна перед ним |заборгованість за час затримки розрахунку при звільненні із розрахунку 408,77 грн. за кожен день прострочки, що станом на 14.09.2018 року становить 17 168,42 грн., і вказана сума коштів також підлягає стягненню з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги. В зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості по заробітній платі, просить стягнути з відповідача на користь позивача 534,05 грн. заборгованості по заробітній платі з подальшим відрахуванням зборів та обов'язкових платежів. Решту позовних вимог залишив без змін. Просить позовні вимоги задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача Томляк Т.С. заявлений позов не визнала, просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених нею у відзиві на позов.

Суд заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Як було встановлено в судовому засіданні, 01.09.1997 року позивача було прийнято на посаду викладача до Брацлавського державного сільськогосподарського технікуму згідно наказу № 74 від 01.09.1997 року, що підтверджується відповідним записом у його трудовій книжці.

В подальшому у зв'язку із змінами у назві технікуму до його трудової книжки вносились відповідні записи про його звільнення та повторне прийняття до вказаного технікуму.

Відповідно до наказу Вінницького національного аграрного університету від 08.05.2018 року за №164 «Про ліквідацію відокремленого структурного підрозділу Брацлавського агроекономічного коледжу ВНАУ» та на підставі наказу № 178 від 22.05.2018 року «Про попередження про звільнення у зв'язку з ліквідацією Брацлавського агроекономічного коледжу ВНАУ», його було попереджено про наступне звільнення з 06.08.2018 року із займаної посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно витягу з наказу № 270 від 01.08.2018 року , зареєстрованого у ВНАУ 06.08.2018 року за вих. №12-14-196 «Про звільнення працівників відокремленого структурного підрозділу Брацлавського агроекономічного коледжу Вінницького національного аграрного університету у зв'язку з ліквідацією - його було звільнено із посади викладача Брацлавського агроекономічного коледжу ВНАУ згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, за положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

В судовому засіданні було встановлено, що Наказом ректора Вінницького національного аграрного університету від 2 липня 2018 року №238 у зв'язку із проведенням ліквідації відокремленого структурного підрозділу (філії) університету - Брацлавського агроекономічного коледжу та з метою своєчасного проведення виплати стипендії студентам коледжу, заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки, вихідної допомоги та інших сум працівникам коледжу при звільненні, переведено Брацлавський агроекономічний коледж Вінницького національного аграрного університету на централізований бухгалтерський облік з 5 липня 2018 року.

Пунктом 2 вказаного наказу зобов'язано директора коледжу ОСОБА_4, головного бухгалтера коледжу ОСОБА_5 та інших працівників бухгалтерії коледжу здійснити передачу усіх фінансових та бухгалтерських документів коледжу та передавального балансу коледжу по акту прийому-передачі члену ліквідаційної комісії коледжу ОСОБА_6. Однак, посадовими особами Брацлавського агроекономічного коледжу не було виконано вказані вимоги і до університету не були передані бухгалтерські документи до 6 серпня 2018 року, тобто до дня звільнення усіх працівників коледжу, що підтверджується актом передачі-прийому архівних документів бухгалтерської служби, затвердженого ректором університету ОСОБА_7 6 серпня 2018 року.

В подальшому, УДКСУ у Немирівському районі Вінницької області, з 10 липня 2018 року було призупинено проведення платежів по структурному підрозділу Брацлавського агроекономічного коледжу.

Наказом університету від 01.08.2018 року №270 позивача було звільнено з посади викладача у зв'язку з ліквідацією відокремленого структурного підрозділу Брацлавського агроекономічного коледжу ВНАУ згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до п.1.14 Положення про Брацлавський агроекономічний коледж ВНАУ, коледж має самостійний баланс, рахунок в органах державного казначейства та установах банків, печатку та всі необхідні атрибути для прийняття на роботу працівників та виплати їм заробітної плати з власних рахунків відкритих в органах державного казначейства.

Так як кошти із цільовим призначенням на оплату праці працівників коледжу були заблоковані на рахунках коледжу відкритих в УДКСУ у Немирівському районі Вінницької області, посадовими особами Брацлавського агроекономічного коледжу не було своєчасно передано відповідачу необхідну бухгалтерську документацію для виплати заробітної плати працівникам коледжу, що підтверджується зібраними по справі відповідними доказами, відповідач, на думку суду, був позбавлений можливості провести своєчасну виплату заробітної плати позивачу. Тільки після перерахування коштів державним казначейством 27.08.2018 року на рахунок університету для подальшої виплати всіх необхідних сум звільненим працівникам, було проведено розрахунок з позивачем.

Крім того, в день звільнення ОСОБА_3 була видана довідка від 06.08.2018 року №01-24/34 за підписом головного бухгалтера Брацлавського агроекономічного коледжу ВНАУ ОСОБА_5 та бухгалтера по оплаті праці ОСОБА_8. Згідно цієї довідки вбачається, що розмір заробітної плати ОСОБА_3 в липні складає 3719, 23 грн., в серпні 6021,85 грн., розмір вихідної допомоги становить 6518, 40 грн..

При вибірковій перевірці централізованою бухгалтерією університету дотримання правильності нарахування заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку виникло ряд питань, які створили сумніви у правильності та достовірності нарахувань через відсутність підстав щодо їх нарахувань.

У зв'язку з цим, на підставі службового подання головного бухгалтера університету ОСОБА_9, централізованою бухгалтерією університету було проведено аудиторську перевірку щодо достовірності нарахувань: вихідної допомоги при звільненні працівників Брацлавського агроекономічного коледжу; компенсації за невикористані відпустки адміністративно-управлінському персоналу; викладачам за вичитані години за період перебування у відпустці (січень місяць 2018 року).

Після проведення вказаної перевірки встановлено, що розмір заробітної плати ОСОБА_3 в липні складає 3719, 23 грн., в серпні 5487,80 грн., розмір вихідної допомоги становить 6518, 47 грн.

Розмір заробітної плати ОСОБА_3 в серпні був зменшений на 534,05 грн., оскільки бухгалтерією коледжу було здійснено розрахунок компенсації за вичитані години за січень 2018 року і нараховано їх в серпні 2018 року у кількості 55 годин, проте ОСОБА_3 в січні 2018 року було вичитано лише 48,32 години..

За таких підстав, суд вважає обґрунтованими твердження представника відповідача щодо нарахування і виплати позивачу заборгованості по заробітній платі за серпень 2018 року саме в розмірі 5487,8 грн., так як вони підтверджуються висновками відповідної аудиторської перевірки.

Суд не приймає до уваги та вважає помилковим посилання представника позивача на ст.127 КЗпП України та ст.1215 ЦК України щодо обмеження відрахувань із заробітної плати позивача, так як, на думку суду, дія вказаних норм закону поширюється лише на відрахування із заробітної плати, яка вже була виплачена працівникові і не поширюється на випадок помилкового нарахування розміру заробітної плати, яка не була виплачена, як сталося у даному випадку.

Таким чином, на підставі викладеного, виходячи з положень ст.117 КЗпП України, згідно яких обов'язковою умовою відповідальності підприємства за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства, враховуючи заблокування на рахунках коледжу відкритих в УДКСУ у Немирівському районі Вінницької області рахунків для виплати заробітної плати працівникам коледжу, несвоєчасну передачу посадовими особами Брацлавського агроекономічного коледжу відповідачу необхідної бухгалтерської документації для виплати заробітної плати працівникам коледжу, наявність законодавчого обмеження щодо використання за цільовим призначенням бюджетних коштів згідно кошторису та плану використання бюджетних коштів університетом як бюджетною установою, факт неправильно проведених нарахувань належних сум при звільненні працівникам коледжу бухгалтерською службою коледжу, що підтверджується зібраними по справі відповідними доказами, що, на думку суду, свідчить про відсутність вини відповідача у затримці виплаті позивачу належних сум при звільненні, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.116, 117 КЗпП України, суд,-

ВИРІШИВ :

В позові відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст. 351-356 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата скрадення повного рішення суду - 25.03.2019 року.

Суддя:(підпис)

Копія вірна С.М. Науменко

Суддя: