Рішення № 80863781, 29.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 березня 2019 року справа №826/11790/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1)доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі)проскасування рішення №59 про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 28 березня 2017 року,В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку, та зазначив, що у повному обсязі сплатив суму єдиного податку, а висновки відповідача про наявність у позивача заборгованості зі сплати даного податку не відповідають дійсності і спростовується платіжними документами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/11790/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, вказавши, що за даними карток особового рахунку позивача обліковується заборгованість з єдиного податку протягом двох послідовних місяців, що стало підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку, відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України.

У відповіді на відзив позивач наполягав на тому, що своєчасно сплачував грошове зобов'язання з єдиного податку та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 25 січня 2018 року позивач подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, у зв'язку із чим, на підставі частини дев'ятої статті Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

ДПІ у Дарницькому районі прийнято рішення від 28 березня 2017 року №59 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1

У вказаному рішенні зазначено, що підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку з 28 вересня 2017 року є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів, відповідно до абзацу восьмого підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до довідки про наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку від 28 березня 2017 року №59 за позивачем обліковується заборгованість у сумі 37 633,25 грн.

Не погоджуючись із рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку, ФОП ОСОБА_1 оскаржив його у адміністративному порядку, передбаченому пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.

За результатом розгляду скарг позивача на рішення від 28 березня 2017 року №59 рішенням Головного управління ДФС у м. Києві №6061/Д/26-15-13-02-15 від 09 червня 2017 року та рішенням Державної фіскальної служби України від 16 серпня 2017 року №10549/Д/99-99-13-01-02-14 у задоволенні скарг відмовлено.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 300.1. статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідач зазначив, що 14 липня 2016 року позивачем до контролюючого органу подана податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І півріччя 2016 року, за якою сума податкового зобов'язання, визначена платником податків, становить 12 850,00 грн. Позивачем дані обставини визнаються.

Посилаючись на інформацію з інтегрованої картки, відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 сума грошового зобов'язання згідно вказаної декларації сплачена не у повному обсязі, а саме:

26 липня 2016 року позивач сплатив 1 500,00 грн. (переплата становила 2 871,31 грн.) заборгованість станом на 19 серпня 2016 року склала 9 978,69 грн.;

20 жовтня 2016 року позивач сплатив 1 900,00 грн., заборгованість станом на 19 листопада 2016 року склала 22 828,69 грн.;

11 січня 2017 року позивач сплатив 2 200,00 грн., заборгованість станом на 19 лютого 2017 року склала 37 633,25 грн.

Позивач заперечив проти наведених доводів контролюючого органу та зазначив, що сума єдиного податку, задекларована ним до сплати у податковій звітності сплачена у повному обсязі, в обґрунтування чого звертав увагу на відповідну виписку банку.

Дослідивши наявну в матеріалах справи виписку банку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (а.с. 30), суд встановив, що 19 квітня 2016 року позивач сплатив 6 350,00 грн. за платежем єдиний податок, код бюджетної класифікації 16050200; 19 травня 2016 року сплачено 6 350,00 грн. за платежем єдиний податок, код бюджетної класифікації 16050200; 27 липня 2016 року сплачено 1 500,00 грн. за платежем єдиний податок, код бюджетної класифікації 1605200; 20 жовтня 2016 року сплачено 1 900,00 грн. за платежем єдиний податок, код бюджетної класифікації 1605200; 11 січня 2017 року сплачено 2 200,00 грн. за платежем єдиний податок, код бюджетної класифікації 1605200.

Отже, платежі, здійснені 19 квітня 2016 року та 19 травня 2016 року на суму 6350,00 грн. кожний, сплачені позивачем на помилковий код бюджетної класифікації, а саме замість коду 1605200 вказано 16050200.

Пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (пункт 299.11 статті 299 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом із тим, суд звертає увагу, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б підтверджували проведення згідно з пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України перевірки позивача, за результатами якої встановлено порушення вимог абзацу восьмого підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України та складено відповідний акт.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №813/1465/17 вказав, що аналіз викладених правових норм (статті 298, 299 Податкового кодексу України) дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Враховуючи те, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника, а не за наслідками проведеної перевірки, суд вважає, що відповідачем порушено порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Крім того, в силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідач зобов'язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податкового кодексу України; проте, відповідні докази у справі відсутні.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку, що рішення ДПІ у Дарницькому районі про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 28 березня 2017 року №59 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений нею судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФМ у м. Києві про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 28 березня 2017 року №59.

3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інстанції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3; ідентифікаційний код 39479227).

Суддя В.А. Кузьменко