Ухвала суду № 80863600, 21.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

21 березня 2019 року м. Київ № 640/4628/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Релігійної організації Свято-Введенський чоловічий монастир Української православної церкви

до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської Державної адміністрації)

третя особа Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Релігійна організація Свято-Введенський чоловічий монастир Української православної церкви (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської Державної адміністрації), третя особа - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва, в якому просить визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської Державної адміністрації) №353 від 18 липня 2016 року «Про закріплення основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва за Центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва».

Одночасно з позовною заявою представником позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконання наказу Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської Державної адміністрації) №353 від 18 липня 2016 року «Про закріплення основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва за Центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва». Заява обґрунтована очевидною протиправністю оскаржуваного наказу. Крім того представник позивача вказує, що наказ №353 від 18 липня 2016 року «Про закріплення основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва за Центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» на час звернення до суду з позовом продовжує виконуватись, що призведе до передачі земельної ділянки на вулиці Московській 40-В Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва та унеможливить користування позивачем такою земельною ділянкою. Отже, на думку представника позивача, існує небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а невжиття відповідних заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Розглянувши заяву представника Релігійної організації Свято-Введенський чоловічий монастир Української православної церкви про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог (аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року №826/16365/17).

Так, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, зокрема, вчинення відповідачем дій щодо передачі земельної ділянки по вулиці Московській, будинок 40В Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва на виконання наказу №353 від 18 липня 2016 року.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обумовлена протиправністю оскаржуваного наказу.

Слід зазначити, що протиправність оскаржуваного наказу повинна бути встановлена в ході розгляду даної справи.

За таких підстав та враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду на час вирішення заяви про забезпечення позову відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення (наказу) суб’єкта владних повноважень, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки вирішення вказаного питання на даній стадії фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та фактично є рівнозначним задоволенню позовних вимог, а тому заява позивача про забезпечення задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Релігійної організації Свято-Введенський чоловічий монастир Української православної церкви про забезпечення позову відмовити.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко