Рішення № 80863499, 01.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 квітня 2019 року № 640/3248/19

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Троїца» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Троїца» (далі також - ТОВ «Троїца», позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 30 жовтня 2018 року № 0757941213, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на додану вартість у розмірі 170, 00 грн. (далі також - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства, оскільки товариством було своєчасно подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 28 лютого 2019 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

У встановлений судом строк ГУ ДФС у м. Києві надано відзив на позовну заяву, в якому контролюючий орган просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

На підставі акту камеральної перевірки від 12 жовтня 2018 року № 22525/26-15-12-13-20, ГУ ДФС України прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 30 жовтня 2018 року № 0757941213, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170, 00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених на Україні товарів (робіт, послуг).

Підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій стало неподання ТОВ «Троїца» декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року, чим порушено пп. 49.18.1 п. 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі також - ПК України).

За наслідками адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 24 січня 2019 року № 3594/6/99-99-11-06-01-25 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 30 жовтня 2018 року, а скаргу - без задоволення.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до п. 49.1 та п. 49.2 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно з п. 49.3 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Водночас, пунктом 49.4 статті 49 ПК України визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 цієї статті.

Відповідно до п. 49.5 статті 49 ПК України, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 п. 49.18 статті 49 ПК України).

За правилами п. 203.1 статті 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 120.1 статті 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як вбачається з матеріалів справі, ТОВ «Троїца» було направлено 04 липня 2018 року на адресу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС м. Києві) податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Таке поштове відправлення отримано адресатом 12 липня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відтак, на думку позивача, ним було своєчасно подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року, тому відсутні підстави для застосування до такого товариства фінансових санкцій.

Суд не погоджується з такими твердженнями платника податків, з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для подання такої звітності у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 статті 49 ПК України є припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом.

Між тим, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують припинення у червні-липні 2018 року договору про визнання електронних документів, що слугувало підставою для подання декларації з податку на додану вартість поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Крім згідно з п. 14.1.1-1 п. 14.1 статті 14 ПК України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Відповідно до п. 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України ( п. 41.3 статті 41 ПК України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ, який набрав чинності з 01 січня 2017 року (за виключенням окремих статей), були внесені зміни до Податкового кодексу України в частині розмежування функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій.

Так, згідно з пп. 19-1.1. п. 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

В той же час, статтею 19-3 ПК України визначений вичерпний перелік функцій державних податкових інспекцій, які:

19-3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків;

19-3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;

19-3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

19-3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище правових норм, суд приходить до висновку, що податкові інспекції, з урахуванням викладених особливостей, позбавлені повноважень контролюючого органу як органу, який здійснює адміністрування податків, зборів, платежів.

Відтак, отримання засобами поштового зв'язку ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС м. Києві податкової декларації ТОВ «Троїца» з податку на додану вартість за червень 2018 року не є належним доказом дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасного подання податкової декларації до контролюючого органу.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність притягнення позивача до фінансової відповідальності за неподання податкової звітності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав, а також не спростував доводів суб'єкта владних повноважень.

А як наслідок, правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, є оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтується на зазначених висновках акту перевірки.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Троїца» (03170, місто Київ, вулиця Перемоги, будинок 9, офіс 6/1; код ЄДРПОУ 40005910) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк