Рішення № 80863351, 01.04.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/252/19

Провадження № 2-а/480/12/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Терентьєва Г.В., за участю: секретаря судового засідання Довженко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови № 1 від 31 січня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - відповідач) про скасування постанови № 1 від 31 січня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 13 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 31 січня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області винесено постанову № 1 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 13 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Посилаючись на неправомірність дій відповідача, а також на те, що зазначена вище постанова не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, позивач просить суд скасувати постанову про накладення відносно неї адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, з поданої на адресу суду заяви вбачається, що позивач просить суд розглядати справу в порядку письмового провадження без участі позивача та його представника.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судове засідання не прибула; про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача у судове засідання не прибув; про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. З поданого на адресу суду відзиву відповідача на адміністративний позов вбачається, що представник відповідача просить суд здійснювати розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Дослідивши докази у справі, суд, дійшов такого.

17 січня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Штукар Веселинівського району Миколаївської області, про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті «Будівництво магазину-кафетерію по вул. Казацька, 63-А, с. Степове Миколаївський район Миколаївська область» виявлено порушення: ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903, п. 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, а саме: ОСОБА_1 надано недостовірні дані у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, не забезпечено здійснення технічного нагляду за об'єктом будівництва та не виконано вимоги припису № 61 від 26.06.2018. Відповідальність за встановлені порушення передбачено ч. 9, 13 ст. 96, ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. (а. с. 17-18).

Постановою № 1 по справі про адміністративне правопорушення від 31 січня 2019 року головний інспектор будівельного нагляду Інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, розглянувши акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних норм, стандартів і правил, під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 17012019071, протокол про адміністративне правопорушення від 17.01.2019, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 1 від 17.01.2019 установив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Штукар Веселинівський району Миколаївської області на об'єкті: "Будівництво магазину-кафетерію по вул. Казацька, 63-А, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область» у декларації про готовність до експлуатації об'єкта № МК 141183540589 від 20.12.2018 надано недостовірні дані, на об'єкті будівництва не забезпечено здійснення технічного нагляду та не виконано вимог припису посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю від 26.06.2018 № 61 щодо п. 1 забезпечення здійснення технічного нагляду, п. 2 надання достовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, в разі невиконання п. 1, 2 припису знести самочинно збудований об'єкт, чим порушила вимоги ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз. 3 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903, п. 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Відповідальність за встановлені порушення передбачено ч. 9, 13 ст. 96, ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП. (а. с. 13-14).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вимога закону щодо вручення одного з примірників протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, не дотримана.

Згідно з положеннями статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є одним із доказів, складається по встановленій формі й повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті, зокрема, про місце і час вчинення та суть правопорушення, про свідків і потерпілих, а якщо правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, це також зазначається в протоколі.

Відсутність у протоколі обов'язкових реквізитів, перелік яких міститься у статті 256 КУпАП, не тільки суттєво обмежує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, регламентовані статтею 268 КУпАП, а й покладає обов'язок визначити об'єктивну сторону правопорушення на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.

При дослідженні у судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що він не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оскільки не містить всіх реквізитів зазначених у цій статті: час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Дані вимоги закону при складенні протоколу дотримані не були.

Також, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складений одразу за кількома статтями КУпАП, а саме: за ч. 9, 13 ст. 96 та ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Також у порушення вимог статті 256 КУпАП до протоколу не додані пояснення і зауваження щодо змісту протоколу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім цього, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Відповідно до акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 17012019071, який не містить дати складення, з 03 січня 2019 року по 17 січня 2019 року було проведено захід державного нагляду (контролю). Під час проведення вказаного заходу брали участь: головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області - ОСОБА_3, головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області - ОСОБА_4, керівник суб'єкта господарювання/фізична особа або уповноважена ним особа - ОСОБА_1, інші особи - голова Степівської сільської ради - ОСОБА_5. Акт складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 17012019071, хоча і підписаний посадовими особами органу державного нагляду (контролю), однак не містить: як підпису осіб, які брали участь при його складанні (ОСОБА_1, ОСОБА_5), так і вказівок про їх відмову від підпису вказаного акта. А тому, з вказаних підстав, суд не може вважати акт достовірним доказом у справі.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Так, при підготовці справи до розгляду, посадова особа вирішила питання, у тому числі, про правильне складення протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення та розглянула справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних норм, стандартів і правил, під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 17012019071, протокол про адміністративне правопорушення від 17.01.2019, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 1 від 17.01.2019. На підставі вказаних документів було встановлено порушення п. 1, п. 2, п. 3 припису від 26.06.2018 № 61. Зі змісту постанови № 1 по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що припис № 61 від 26.06.2018 взагалі не розглядався під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Припис № 1 від 17.01.2019 позивачем до позовної заяви не доданий та відповідачем до відзиву не позовну заяву також не додано.

Також, зі змісту постанови № 1 вбачається, що відповідальність за встановлені порушення передбачена ч. 9, 13 ст. 96, ч. 1 ст. 188-42 КУпАп, у той час як позивача ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП. Відомостей щодо винуватості чи невинуватості позивача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 9 ст. 96, ч. 1 ст. 188-42 КУпАп постанова № 1 від 31.01.2019 не містить.

Відповідно до положень статті 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відомості, на підставі яких особою, якою винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, після розгляду матеріалів справі про адміністративне правопорушення, складених за фактом будівництва магазину-кафетерію по вул. Казацька, 63-А, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область, зроблено висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суду не подано.

За таких обставин, з матеріалів справи вбачається, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області не з'ясовано всіх обставин справи.

Згідно з положеннями статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Під час розгляду даної справи відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам статті 251 КУпАП, не доведено належними та допустимими засобами доказування вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 13 статті 96 КУпАП.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також згідно з вимогами статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

При цьому, як слідує з наданих відповідачем доказів, на підставі яких було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 13 статті 96 КУпАП, висновки головного інспектора будівельного нагляду про наявність в діях ОСОБА_1 вини зроблені лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який складено з порушенням вимог статті 256 КУпАП, інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП, відповідно до положень статті 77 КАС України, суду не надано.

Відзив позивача на позов (а. с. 38-52, 57-67) не спростовує встановлені вище судом обставини.

Відповідно до положень пункту 3 частини 3 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 5, 6, 7, 9-11, 19, 77, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови № 1 від 31 січня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову № 1 по справі про адміністративне правопорушення від 31 січня 2019 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 13 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 286 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно з положеннями статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г. В. Терентьєв