Рішення № 80863278, 22.03.2019, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/4292/17

Провадження № 2/488/225/19 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.03.2019 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючої по справі судді – Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання — ОСОБА_2,

за участю представника позивача – ОСОБА_3,

за участю представника відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_6 акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_5, в якому просив суд стягнути з останньої на підставі положень ст. ст. 130, 135 – 3 КЗпП України заподіяну шкоду у розмірі 900 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 23 124 грн. 36 коп., а також судовий збір у розмірі 1 600 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 01 вересня 2017 року під час проведення раптової перевірки в ТВБВ № 10014/0194 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк», проведеної відповідно до наказу начальника філії - Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_7 від 31.08.2017 року за № 1498, в сховищі цінностей ТВБВ № 10014/0194 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» було встановлено нестачу грошових коштів в сумі 900 доларів США та складено відповідний акт про розбіжності.

На дату проведення раптової перевірки в ТВБВ № 10014/0194 філії – Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» посаду завідувача сектору касових операцій ТВБВ № 10014/0194 обіймала відповідач - ОСОБА_5

Згідно посадової інструкції завідувача сектору касових операцій ТВБВ № 10014/0194 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк», з якою відповідач ОСОБА_5 була ознайомлена 07.02.2017 року під підпис, до її завдань та обов’язків належало забезпечення своєчасного та якісного проведення визначених Положенням про ТВБВ касових операцій, забезпечення схоронності готівкових коштів і цінностей та належний контроль за їх обігом, забезпечує якісне касове обслуговування клієнтів банку (п.2.3); організовує забезпечення та зберігання готівки та цінностей (п.2.5); контролює та забезпечує формування первинних документів щоденної звітності за касовими операціями (п.2.12).

Посилаючись на те, що 07.02.2017 року між позивачем та ОСОБА_5 був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого працівник бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому установою банку цінностей і у зв’язку з викладеним зобов’язується суворо дотримуватися встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберігання та на підставі положень статей 130, 134, 135 – 1, 135- 3 КЗпП України, позивач просить суд стягнути з відповідача встановлену в ході раптової перевірки нестачу грошових коштів в сумі 900 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 23 124 грн. 36 коп.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23.11.2017 року було відкрито провадження у справі.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.02.2018 року, у зв’язку із прийняттям змін до ЦПК України, ухвалено слухати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі.

13.06.2018 року до суду від представника відповідача – адвоката ОСОБА_4, надійшли письмові пояснення щодо правової позиції відповідача, в яких вона позовні вимоги не визнала, посилаючись на їх безпідставність, зокрема зазначила, що висновок службового розслідування за фактом виявлення нестачі грошових коштів, складений з порушенням чинного законодавства та встановленого порядку, а за таких підстав не може бути визнаний належним та допустимим доказом по справі. Крім того, зазначила, що у касі касира ОСОБА_5 під час раптової перевірки було виявлено надлишок готівки у гривні на суму 23 220 грн., що у повному обсязі дорівнює сумі нестачі у валюті – тобто 900 доларів США, а тому вважають не доведеним факт спричинення матеріального збитку позивачу та підстав для відшкодуванню шкоди, якої не завдано.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями представника відповідача – адвоката ОСОБА_4

Представник позивач – адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні обставини зазначені у позовній заяві підтримав у повному обсязі, просив про її задоволення.

Представник відповідач – адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмових позиціях.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, заперечення представника відповідача, надавши належну оцінку показанням свідка, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути також і зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 відповідно до наказу № 387 – К від 06.09.2016 року була прийнята на посаду контролера — касира служби касових операцій ТВБВ № 10014/0194 філії – Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» з 8 вересня 2016 року.

З 07.02.2017 року відповідно до наказу № 64 – К від 02.02.2017 року ОСОБА_5 було переведено на посаду завідувача сектору операцій ТВБВ № 10014/0194 філії – Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк».

07.02.2017 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_5 був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого, працівник бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому установою банку цінностей і у зв’язку з викладеним зобов’язується суворо дотримуватися встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберігання.

Згідно посадової інструкції завідувача сектору касових операцій ТВБВ № 10014/0194 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк», з якою відповідач ОСОБА_5 була ознайомлена 07.02.2017 року під підпис, до її завдань та обов’язків належало забезпечення своєчасного та якісного проведення визначених Положенням про ТВБВ касових операцій, забезпечення схоронності готівкових коштів і цінностей та належний контроль за їх обігом, забезпечує якісне касове обслуговування клієнтів банку (п.2.3); організовує забезпечення та зберігання готівки та цінностей (п.2.5); контролює та забезпечує формування первинних документів щоденної звітності за касовими операціями (п.2.12).

01 вересня 2017 року під час проведення раптової перевірки в ТВБВ № 10014/0194 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк», проведеної відповідно до наказу начальника філії - Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_7 від 31.08.2017 року за № 1498, в сховищі цінностей ТВБВ № 10014/0194 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» було встановлено нестачу грошових коштів в сумі 900 доларів США та складено відповідний ОСОБА_2 про розбіжності від 01.09.2017 року.

ОСОБА_8 встановлено, що на момент ревізії виявлено розбіжність між фактичною наявністю на даними АБС в національній валюті – надлишки 23 220 грн. та іноземній валюті – нестача 900 доларів США.

Висновками службового розслідування від 02 жовтня 2017 року, яке було проведено на підставі наказів філії - Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» від 04.09.2017 року за № 1512 «Про проведення службового розслідування та призначення комісії», зі змінами від 12.09.2017 року за № 1537, було встановлено, що 01.09.2017 року у 14:28 год., при проведені раптової перевірки ТВБВ № 10014/0194 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк», ревізорами відділу ревізій та контролю виявлено недостачу готівкових коштів в сумі 900 доларів США та надлишків готівкових коштів в сумі 23200 грн., про що складено відповідний акт.

З пояснень завідувача сектору касових операцій ТВБВ № 10014/0194 ОСОБА_5 розбіжність між фактичною наявністю готівкових коштів в касі банку та даними АБС «БАРС- Міllenniun» виникла в наслідок не проведення по обліку операцій з продажу клієнтам банку іноземної валюти, а саме: жінці, близько 11:00 год., продано 600 доларів США та отримано від неї готівку в сумі 15 480 грн., пізніше, того ж дня, чоловіку, продано 300 доларів США та отримано від нього готівку в сумі 7740 грн.

В ході розслідування переглянуто відеоспостереження за 01.09.2017 року, де у 11:57 год. зафіксовано факт звернення клієнта (жінка середнього віку) до завідувача сектору касових операцій ТВБВ № 10014/0194 ОСОБА_5, передачі клієнтом до ОСОБА_5 грошових коштів в гривні, які остання перерахувала, поклала до каси банку та надала клієнту 600 доларів США, операцію продажу іноземної валюти в АБС «БАРС- Міllenniun» не проведено, паспорт у клієнта не витребувано, квитанції не роздруковані, клієнту на підпис не надані. У 13:21 год. зафіксовано факт звернення клієнта (чоловіка) до завідувача сектору касових операцій ТВБВ № 10014/0194 ОСОБА_5, передачі клієнтом до ОСОБА_5 0.0. грошових коштів в гривні, які остання перерахувала, поклала до каси банку та надала клієнту 300 доларів США, операцію продажу іноземної валюти в АБС «БАРС- Міllenniun» не проведено, паспорт у клієнта не витребувано, квитанції не роздруковані, клієнту на підпис не надані.

ОСОБА_8 відео було досліджено у судовому засіданні.

Крім того, допитана у судовому засіданні у якості свідка заступник начальника відділу ревізії філії – Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_9 підтвердила факт того, що на момент ревізії виявлено розбіжність між фактичною наявністю та даними АБС в національній валюті – надлишки 23 220 грн. та іноземній валюті – нестача 900 доларів США.

Відповідно до прибуткового касового ордеру № 102680295 від 04.09.2017 року, який міститься у матеріалах справи, суму у розмірі 23 220 грн. оприбутковано як надлишки готівки згідно з ОСОБА_8 ревізії розбіжностей за результатами ревізії від 01.09.2017 року.

Так, згідно ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Таким чином, для притягнення працівника до повної матеріальною відповідальності необхідна наявність сукупності чотирьох умов, зокрема: наявність протиправних дій чи бездіяльності працівника; спричинення підприємству шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправними діями працівника та спричиненими ним наслідками у вигляді матеріальної шкоди та наявність вини працівника в її спричинені.

При цьому під прямою дійсною шкодою слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.

З п.п. 15, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» з наступними змінами вбачається, що факт спричинення працівником підприємству, установі, організації матеріальної шкоди може бути підтверджено даними бухгалтерського обліку й іншими документами про наявність і розмір прямої дійсної шкоди - матеріалами інвентаризації, актами ревізії та обліковими документами, актами й іншими документами про недостачу, зіпсування, втрату, знищення майна, довідками й іншими документами про вартість майна.

Також ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Аналогічно і ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом зазначеної статті для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох з числа зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків.

Фактично зазначені норми права КЗпП України та Цивільного кодексу України є аналогічними, оскільки підкреслюють, що умовою настання матеріальної відповідальності працівника та стягнення збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази повинні бути належні, допустимі та достовірні.

Згідно із ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Зважаючи на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів спричинення йому відповідачем матеріальної шкоди, оскільки у судовому засіданні встановлено, що під час раптової перевірки було виявлено надлишок готівки у гривні на суму 23 220 грн., що у повному обсязі дорівнює сумі нестачі у валюті – тобто 900 доларів США, а тому суд приходить до висновку про недоведеність факту спричинення установі банку прямої дійсної шкоди з боку відповідача, а отже відсутність підстав для покладення на нього відповідальності у відповідності до ст.130 КЗпП України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 259, 263, 264, 265, 268, 351 — 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, — відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до п.15.5 ч. 1 Розділу ХІII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Сторони у справі:

Позивач – ОСОБА_6 акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк», 54028, м. Миколаїв, Херсрнське шосе, 50, код ЄДРПОУ 09326464, р/р 37395910003, МФО 326461;

Відповідач – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Повний текс рішення складений 01.04.2019 року.

Суддя Я.А. Чернявська