Ухвала суду № 80862818, 29.03.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 130/3195/15-к

Провадження № 1-кп/127/317/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача Кашпрука Г.М.,

суддів Романчук Р.В., Гайду Г.В.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Вознюка Д.В.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників обвинувачених Кухара О.І., Спірідонова В.В.,

перекладача ОСОБА_6,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці ініційоване судом питання щодо продовження запобіжних заходів обвинуваченим у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені 09 липня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020130000616, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний повторно до спливу продовженого строку розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжних заходів у виді тримання під вартою.

Прокурор Вознюк Д.В. в судовому засіданні просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою мотивуючи тим, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України продовжують мати місце, запобіжні заходи відносно обвинувачених обрано правильно, підстав для їх зміни скасування немає, оскільки обвинувачені раніше притягувались до кримінальної відповідальності, можуть переховуватись від суду, у разі зміни запобіжних заходів обвинувачені можуть впливати на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Спірідонов В.В. щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, звернув увагу суду, що прокурором перераховані можливі ризики, але не надано доказів їх існування. Також, адвокат посилався на ст. 62 Конституції України, зазначаючи, що будь-які припущення мають ґрунтуватися на користь обвинуваченого. Просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 на більш м'який.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого адвоката.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Кухар О.І. щодо продовження дії запобіжного заходу його підзахисному заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинувачених, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строку тримання під вартою суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, чинити тиск на свідків, які ще не допитані в судому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Суд при вирішенні питання щодо продовження чи зміни обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, враховує, що останні обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який, в разі доведення їх винуватості, їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Відтак, на переконання суду існують ризики, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть переховуватись від суду, продовжувати вчиняти інші злочини. Судом враховано стадію судового розгляду, а саме те, що в судовому засідання не допитані усі свідки, тому існує ризик, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть чинити тиск на свідків. Також існує ризик, що у разі зміни запобіжних заходів обвинуваченим на більш м'які, останні можуть перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді іншим чином.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, враховуючи всі обставини в їх сукупності, вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених, тому запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити строком на шістдесят днів.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою на 60 днів з 29.03.2019 до 27.05.2019 включно.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою на 60 днів з 29.03.2019 до 27.05.2019 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору відділу прокуратури Вінницької області для відома.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: