Рішення № 80862110, 19.03.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

19 березня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/223/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

та представника відповідача Роєнка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом (зі змінами) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів відповідача № 2454 від 18.12.2018, яким капітана поліції начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Куликівського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни у вигляді звільнення із служби в поліції та № 363 о\с від 20.12.2018, яким капітана поліції начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Куликівського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»; поновлення позивача на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Куликівського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області та стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.12.2018 по день його поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.12.2018 наказом № 2454 ГУНП в Чернігівській області позивача за, начебто, порушення службової дисципліни, недотримання вимог статтей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, а також вимог «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п.п. 1.4, 1.5 та невиконання вимог керівництва ГУНП в Чернігівській області під час перебування на лікарняному, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУНП в Чернігівській області № 363 о/с від 20.12.2018 позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 20.12.2018 на підставі вказаного вище наказу та висновку службового розслідування від 18.12.2018. Вказані накази позивач вважає протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновок службового розслідування не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України. Позивач не заперечує, що під час перебування у щорічній основній відпустці та на лікарняному останній поїхав на відпочинок, в тому числі і з метою здійснення реабілітації свого стану здоров'я та на виконання рекомендацій лікаря. Проте, вказані обставини, а саме те, що ОСОБА_1 в період з 23.11.2018 по 29.12.2018 перебував у основній щорічній відпустці, зміст наказу про його відкликання з відпустки останньому не був доведений належним чином, а також обставина, того, що в період з 07.12.2018 по 14.12.2018 позивач перебував на лікарняному, жодним чином не були враховані відповідачем під час проведення службового розслідування та винесення оскаржуваних наказів, хоча відповідач і був обізнаний про ці обставини, що підтверджується висновком службового розслідування. Більш того, незважаючи на те, що згідно ч.2 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, відповідач фактично здійснив звільнення ОСОБА_1 в період його тимчасової непрацездатності, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЧ № 930110. Також позивач наголошує, що відповідачем не було забезпечено порядок проведення службового розслідування, не дотримано право позивача на надання своїх доказів, пояснень свідків та спростування обставин службового правопорушення. Крім того, під час накладення на позивача такого дисциплінарного стягнення, як звільнення із займаної посади, відповідачем не було враховано особисті якості та характеристики позивача, що свідчить про те, що службове розслідування проведено поверхнево, необ'єктивно та звільнення позивача відбулось за відсутності законних на те підстав та у період його тимчасової непрацездатності.

22.01.2019 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі до суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

04.02.2019 ГУНП в Чернігівській області, в межах встановленого судом строку, надано відзив на позов, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивач не вийшов на службу без поважних причин порушивши п.4 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України, не надав необхідні документи під час перебування на лікарняному порушивши вимоги п.п.1.4, 1.5 доручення ГУНП в Чернігівській області від 08.02.2018 № 86/124/01/20/2018 чим порушив службову дисципліну, вимоги ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», статтей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, а також вимог «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що підтверджено матеріалами службового розслідування, в зв'язку з чим позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Реалізовано дисциплінарний наказ шляхом видання наказу по особовому складу.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.02.2019 позивачем надано відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що у відзиві на позов відповідачем не спростовано жодної підстави заявлених вимог, а тому просить суд не приймати відзив до уваги та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що на момент відзиву позивача зі щорічної чергової відпустки, а саме в листопаді 2018 року остання працювала у відділі кадрів Куликівського відділення поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП. Зазначила, що серед працівників Куликівського відділення поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП в програмному забезпеченні для смартфонів «Viber» створено робочу групу, в яку також входив позивач та 27.11.2018 у вказану групу була скинута інформація про осіб, яких відкликано зі щорічної чергової відпустки за 2018 рік у зв'язку зі службовою необхідністю. Тобто з вказаного повідомлення у «Viber» позивач знав, що його відкликано з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача та свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач з 27.11.2006 по 06.11.2015 працював в органах Міністерства внутрішніх справ України та з 07.11.2015 по 20.12.2018 працював в органах Національної поліції, що підтверджується записами в трудовій книжці АХ № 808233 (а.с.29-31).

Як вбачається з матеріалів справи позивач 24.10.2018 звернувся до начальника ГУНП в Чернігівській області з рапортом про надання щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2018 рік з 23.11.2018 (а.с.32).

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 02.11.2018 № 307о/с (по особовому складу) відповідно до ст. 92 Закону України «Про Національну поліцію» позивачу надано щорічну чергову оплачувану відпустку за 2018 рік на 37 діб (з урахуванням 1 святкової доби), з 23.11.2018 по 29.12.2018 (а.с.33-35).

27.11.2018 ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ № 339о/с (по особовому складу) згідно якого у зв'язку зі службовою необхідністю, на підставі наказу ГУНП в Чернігівській області від 26.11.2018 № 2101 «Про переведення особового складу ГУНП в Чернігівській області та підпорядкованих підрозділів на посилений варіант службової діяльності» відкликано з щорічної чергової відпустки за 2018 рік, з 28.11.2018, у тому числі, позивача (а.с.36-38) про наявність якого, як зазначає позивач йому не було відомо.

Згідно листка непрацездатності серії АДЗ № 808493 позивач в період з 07.12.2018 по 14.12.2018 перебував на лікарняному по причині загального захворювання (а.с.39).

Відповідно до ваучеру № 1364597 позивач в період з 09.12.2018 по 16.12.2018 (7) перебував у державі Єгипет (а.с.49).

Згідно рапорту від 13.12.2018 адресованого начальнику ГУНП в Чернігівській області, т.в.о. заступника начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області - начальника ВІОС капітан поліції ОСОБА_5 доповів, що 13.12.2018 здійснено перевірку організації службової діяльності Куликівського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області у ході якої встановлено відсутність на службі з 07.12.2018 начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Куликівського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1, на телефонні дзвінки останній не відповідає, місцезнаходження його невідоме. З пояснень керівництва Куликівського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_1 з 07.12.2018 знаходиться на лікарняному, де саме та з яким діагнозом останній не повідомив, в зв'язку з чим просить за вказаним фактом призначити службове розслідування (а.с.97).

На підставі вищезазначеного рапорту ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ від 13.12.2018 № 2228 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії (а.с.98).

Старшим інспектором СКЗ Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 в присутності заступника начальника Куликівського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_7, начальника превенції Куликівського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_8 15.12.2018, 16.12.2018 та 17.12.2018 у службовому кабінеті Куликівського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області складено акти за фактом відсутності позивача на робочому місці з 8.00 год кожного дня відповідно, який мав знаходитися на робочому місці згідно графіку роботи. Позивач про підстави відсутності на службі не попередив ані керівництво Куликівського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області, ані чергову частину Куликівського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області (а.с.99-101).

Як вбачається з матеріалів справи листом від 17.12.2018 № 4058/124/20/03-2018 ГУНП в Чернігівській області повідомило позивача, що 18.12.2018 о 10 годині в приміщенні ГУНП в Чернігівській області (кабінет 309) відбудеться засідання дисциплінарної комісії, утвореної наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.12.2108 № 2228 про призначення службового розслідування за фактом не виходу на службу позивача з 07.12.2018. Позивача запрошено прибути о зазначеній годині 18.12.2018 до ГУНП в Чернігівській області на засідання дисциплінарної комісії для надання пояснень з вищевказаного приводу (а.с.102).

Службовим розслідуванням встановлено, що позивач не вийшов на службу без поважних причин порушивши п. 4 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України, не надав необхідні документи під час перебування на лікарняному порушивши вимоги п.п.1.4, 1.5 доручення ГУНП в Чернігівській області від 08.02.2018 № 86/124/01/20/2018 чим порушив службову дисципліну, вимоги ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», статтей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, а також вимог «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. За результатами розгляду матеріалів службового розслідування комісія прийшла до висновку, що за виявлені порушення вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», недотримання вимог статтей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, а також вимог «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п.п. 1.4, 1.5 доручення ГУНП в Чернігівській області від 08.02.2018 № 86/124/01/20/2018 в частині не виходу на службу без поважних причин (вчинення прогулу) та не виконанні вимог керівництва ГУНП в Чернігівській області під час перебування на лікарняному позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (протокол засідання дисциплінарної комісії від 18.12.2018) (а.с.103-104).

Також 18.12.2018 начальником ГУНП в Чернігівській області затверджено висновок за відомостями викладеними у рапорті т.в.о. заступника начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області - начальника ВІОС капітана поліції ОСОБА_5 від 13.12.2018, відповідно до якого службове розслідування закінчено, за порушення службової дисципліни, вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», недотримання вимог статтей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, а також вимог «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п.п. 1.4, 1.5 доручення ГУНП в Чернігівській області від 08.02.2018 № 86/124/01/20/2018 в частині не виходу на службу без поважних причин (вчинення прогулу) та невиконанні вимог керівництва ГУНП в Чернігівській області під час перебування на лікарняному позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.105-108).

Необхідно зазначити, що згідно наданих пояснень позивача від 18.12.2018 (а.с.114), останній зазначив, що з 23.11.2018 знаходився у відпустці за 2018 рік, під час якої замовив собі та своїй дитині путівки на оздоровлення до Єгипту з 09.12.2018 по 16.12.2018. З 28.11.2018 в зв'язку з військовим положенням позивача відкликано з відпустки та 07.12.2018 останній став погано себе почувати, в зв'язку з чим звернувся до лікаря, який призначив лікування.

В подальшому, 18.12.2018 ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ № 2454 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (а.с.122) та 20.12.2018 наказом № 363 о/с (по особовому складу) позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.28).

Згідно листка непрацездатності серії АДЧ № 930110 позивач в період з 19.12.2018 по 03.01.2019 перебував на стаціонарному лікуванні у КЗ «Куликівська ЦРЛ» (а.с.40).

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частиною 3 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у тому числі, відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 10 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи 25.01.2019 відповідачем направлено службовий запит до Куликівського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області щодо надання книги нарядів Куликівського ВП та графіку несення служби СРПП Куликівського ВП (а.с.162) на який, лише 15.03.2019 Куликівським ВП ГУНП в Чернігівській області надано запитувану інформацію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищевказані докази не надані відповідачем разом з відзивом з незалежних від нього причин, як наслідок приймаються судом до уваги.

Згідно графіку несення служби СРПП Куликівського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області на грудень 2018 року (при посиленому варіанті несення служби) робочі дні позивача є: 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 та 31 грудня 2018 року (а.с.164).

Як вбачається з розстановки нарядів за 1 та 4 грудня 2018 року позивач перебував на службі, отримав озброєння, спецзасоби та провів інструктаж перед особовим складом, що підтверджується його особистим підписом (а.с.165-168).

07.12.2018 позивач на службу не вийшов, згідно листка непрацездатності серії АДЗ № 808493 в період з 07.12.2018 по 14.12.2018 останній перебував на лікарняному по причині загального захворювання (а.с.39).

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно указу Президента України від 26.11.2018 № 393/2018 «Про введення воєнного стану в Україні», починаючи з 14.00 26.11.2018, строком на 30 діб в окремих областях держави, в тому числі, на території Чернігівської області введено правовий режим воєнного стану.

Наказом ГУНП в Чернігівській області № 1201 від 26.11.2018 особовий склад підпорядкованих підрозділів переведено на посилений варіант несення служби.

Відповідно наказу Національної поліції України № 1101 від 28.11.2018 «про участь органів і підрозділів Національної поліції України у виконанні заходів правового режиму воєнного стану» з метою якісного виконання завдань правового режиму воєнного стану відкликано працівників поліції підпорядкованих органів (підрозділів) з відпусток, припинено надання їм планових відпусток та максимально обмежено службові відрядження до закінчення терміну дії правового режиму воєнного стану.

Зважаючи, що самовільне залишення місця проходження служби та дислокації підрозділу поліцейськими нормами спеціального законодавства не врегульовано, до цих правовідносин має бути застосовано субсидіарність.

Субсидіарне застосування норм права (у значенні різновиду аналогії закону) - це засіб подолання прогалин у законодавстві, який полягає у вирішенні конкретної справи на підставі залучення правових норм, що регулюють подібну ситуацію з іншої, найбільш близької галузі права.

Субсидіарне застосування норм права (у значенні самостійного інституту, окремого від аналогії закону) - це застосування норм одного інституту або галузі права до відносин, що регулюються іншим інститутом або галуззю права.

Найбільш близькою галуззю права щодо питання проходження служби поліцейськими як працівниками озброєного органу державної влади (військовим формуванням) є право, яке регулює проходження служби громадянами України із числа осіб, які перебувають на військовій службі, службі в державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України тощо.

Так, відповідно до положень статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб утворює склад адміністративного правопорушення, а самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, утворює склад кримінального правопорушення (ст. 407 КК України).

Тобто законодавець такі дії громадян, які перебувають на службі в озброєному органі державної влади визначає як правопорушення.

Проведеним службовим розслідуванням з вивченням матеріалів зібраних під час проведення службового розслідування установлено, що 07.12.2018 позивач маючи на меті поїхати на відпочинок до Єгипту у КЗ «Куликівська ЦРЛ» відкрив лікарняний але керівництво Куликівського ВП про це не повідомив та у подальшому покинув межі України та на зв'язок не виходив. Разом з тим встановлено, що даний лікарняний 11.12.2018 було продовжено до 14.12.2018 хоча відповідно пояснень позивача останній у цей період перебував за межами України та згідно ваучеру № 1364597 в Україну прибув лише 16.12.2018 о 17:00 годині.

Згідно листка непрацездатності серії АДЗ № 808493 позивач мав приступити до роботи 15.12.2018 (а.с.39), однак останній на службу не з'явився, про що у встановленому порядку складено акти про відсутність на службі (а.с.99-101).

Відповідно до п. 4 ст.40 Кодексу Законів про Працю України прогулом вважається відсутність працівника без поважних причин на роботі протягом усього робочого дня. До прогулу прирівнюють відсутність працівника без поважних причин на роботі більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня.

Відповідно до п. 1.4 доручення ГУНП в Чернігівській області від 08.02.2018 № 86/124/01/20/2018 за кожним фактом звернення поліцейського до лікувального закладу за наданням медичної допомоги та відкриття лікарняного листа, поліцейський повинен протягом доби подати працівнику кадрового забезпечення рапорт у якому зазначити дату відкриття лікарняного, назву медичного закладу та відділення, за можливості діагноз захворювання (а.с.117-118).

Після закінчення лікування поліцейський протягом доби повинен подати працівнику кадрового забезпечення лікарняний лист або довідку про тимчасову непрацездатність (п.1.5. вказаного вище доручення).

Вищевказані вимоги керівництва ГУНП в Чернігівській області доведені позивачу під підпис (п.6 а.с.118), однак останнім були проігноровані та не виконані.

Закон України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до п. 1-2 частини першої ст. 18 Закону поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Частиною першою статті 77 Закону передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у тому числі, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських може застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення із служби в поліції.

Відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 поліцейські повинні неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Працівник поліції, керуючись Присягою відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов'язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службово дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби. При прийнятті на службу до Національної поліції позивач прийняв Присягу працівника поліції (а.с.121).

Причиною порушення службової дисципліни позивачем є особиста недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до вимог наказів Національної поліції України та ГУНП в Чернігівській області.

Посилання позивача на той факт, що йому не було відомо про існування наказу ГУНП в Чернігівській області від 27.11.2018 № 339о/с (по особовому складу), яким позивача відкликано з щорічної чергової відпустки за 2018 рік, з 28.11.2018 не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та було спростовано доказами наданими відповідачем, а саме: графіком несення служби СРПП Куликівського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області на грудень 2018 року та розстановкою нарядів за 1 та 4 грудня 2018 року.

Крім того, факт доведення до особового складу, у тому числі позивача вимог наказу ГУНП в Чернігівській області від 27.11.2018 № 339о/с (по особовому складу) про відкликання з щорічної чергової відпустки підтверджено показами свідка ОСОБА_4 наданими в судовому засіданні.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки останній без поважних причин був відсутнім на службі в період з 15.12.2018 по 17.12.2018.

В зв'язку з тим, що наказ № 363 о/с (по особовому складу) про звільнення позивача зі служби в поліції прийнято в період перебування останнього на лікарняному (з 19.12.2018 по 03.01.2019) ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ від 15.03.2019 № 79 о/с (по особовому складу) про часткову зміну наказу від 20.12.2018 № 363 о/с, а саме: позивача вважати звільненим зі служби в поліції 04.01.2019 (а.с.175).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувані накази ГУНП в Чернігівській області прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 168, 227, 241,243,244-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1);

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (прос. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651).

Повний текст рішення складено 02.04.2019.

Суддя О.М. Тихоненко