Ухвала суду № 80861993, 02.04.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 квітня 2019 року Чернігів Справа № 620/897/19

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Кашпур О.В. перевіривши матеріали адміністративного позову Фізичної особи, що проводить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 до ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 26.11.2015.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до ст. 102 ПК України строк давності становить 1095 днів.

Отже, позивач має право на оскарження податкового повідомлення-рішення до суду протягом 1095 днів з моменту вручення такого рішення.

Як свідчать матеріали справи, а саме корінці податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 від 26.11.2015 вони були отримані 26.12.2015, про що стоїть підпис особи, прізвище якої не зазначено. В той же час на цих корінцях стоїть підпис ОСОБА_1 про отримання рішень 23.03.2016. Позивач в позовній заяві зазначає, що отримала оскаржувані рішення 23.03.2016, однак не зазначає, чий підпис стоїть під відміткою про отримання податкових повідомлень-рішень 26.12.2015.

З огляду на зазначене суд вважає, що позивачем не наведено беззаперечних підтверджень того, що нею не було отримано податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 від 26.11.2015 саме 26.12.2015.

Отже суд вважає, що позивачем не надано суду належних доказів того, що позовна заява подана в строк, встановлений п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України.

Частина 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( не менше 768,40 грн. та не більше 9605,00 грн.).

Враховуючи, що сума позовних майнових вимог становить 114965,47 грн. тому ставка судового збору для позивача становить 1149,65 грн.

Позивачем не додано до позовної заяви квитанції про сплату судового збору в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Позивачем не зазначено про наявність пільг щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Також згідно із п. 11 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначають власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається з матеріалів позову, позивачем не зазначено в позовній заяві власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно з ст. 169 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням причин такого пропуску, квитанції про сплату судового збору, письмового підтвердження протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.

Також суд звертає увагу позивача на те, що юридична особа ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС в Чернігівській області не існує, а також на те, що номера оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та номера корінців податкових повідомлень-рішень не співпадають.

На підставі наведеного та керуючись ст.160, 161, ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву Фізичної особи, що проводить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 до ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур