Рішення № 80861966, 28.03.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2019 року Чернігів Справа № 620/310/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доГоловного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській областіпровизнання протиправною та скасування вимогии, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (надалі також – ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач) про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 15819, 54 грн від 08.11.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він з 2007 року є адвокатом, проте з 2017 року перебуває у трудових відносинах з Політичною Партією «Народний Фронт», де працює на посаді юрисконсульта Бобровицької районної організації партії, яка сплачує за нього єдиний внесок, а тому з цього часу він втратив обов’язок подавати звітність до податкового органу та відповідно сплачувати ЄСВ.

Відповідач у встановлений судом строк направив на адресу суду відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, в їх задоволенні просить відмовити в повному обсязі та зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Чернігівській області (Ніжинське управління, Бобровицька ДПІ (Бобровицький район) як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, з 02.08.2011. Стан платника податку: 0 - платник податків за основним місцем обліку. Відомостей щодо зняття з обліку, припинення діяльності відсутні. Крім того, представник відповідача зазначив, що особи, які займаються незалежною професійною діяльністю і є одночасно найманими працівниками, не звільняються від сплати єдиного внеску та подання обов'язкової звітності за себе як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю. Сплата ЄСВ у такому разі не здійснюється подвійно, адже за фізичну особу, яка працює найманим працівником сплачує роботодавець (утримань ЄСВ із заробітної плати немає).

Позивач направив відповідь на відзив, в якій зазначив, що у період з 01.08.2011 по 10.10.2012 він був зареєстрований як фізична особа-підприємець і відповідно до цієї реєстрації 02.08.2011 його було поставлено на облік в органах ДФС як самозайняту особу, оскілки на той період він дійсно працював як самозайнята особа з діяльністю у сфері права. Проте, 10.10.2012 він закрив свою діяльність як фізична особа-підприємець шляхом закриття даного статусу та внесення цих відомостей в відповідний Реєстр, але позивача не було виключено з числа самозайнятих осіб, що в подальшому призвело до неправильного застосування по відношенню до нього Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та виставлено вимогу про сплату бору з єдиного внеску.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративний справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю 18.10.2007, що підтверджується даними Єдиного реєстру адвокатів України.

У період з 01.08.2011 по 10.10.2012 позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець і відповідно до цієї реєстрації 02.08.2011 його було поставлено на облік в органах ДФС як самозайняту особу.

Згідно з даними податкового обліку ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Чернігівській області як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок, ОСОБА_1 з 01.12.2016 перебуває в трудових відносинах з Політичною Партією «Народний Фронт» на посаді юрисконсульта.

Головним управлінням державної фіскальної служби у Чернігівській області 08.11.2018 ОСОБА_1 направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-12267-51 від 08.11.2018 з єдиного соціального внеску в сумі 15819,54 грн.

Вважаючи зазначену вимогу протиправною позивач звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі – Закон).

Платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені з урахуванням норм законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 цього Закону).

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються положеннями Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ зазначено, що платниками ЄСВ є, в тому числі, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону).

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Частина 4 ст. 5 Закону передбачає, що обов'язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту

Частина 3 статті 4 вказаного Закону передбачає, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Таким чином, адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність лише в рамках однієї з вищенаведених організаційно-правових форм.

З урахуванням наявних в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей, ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність індивідуально, а отже є самозайнятою особою та одночасно є найманим працівником, що не звільняє його від сплати єдиного внеску та подання обов’язкової звітності за себе як самозайнятої особи. Сплата ЄСВ у такому разі не здійснюється подвійно, адже за особу, яка працює найманим працівником у юридичної особи, сплачує роботодавець (утримань ЄСВ із заробітної плати немає).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на вказане вище, вимога про сплату боргу з єдиного соціального внеску за 2017 та І, ІІ, ІІІ квартал 2018 є законною та обґрунтованою, що виключає правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Судові витрати відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 17400, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд.11,м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 39392183.

Дата складення повного рішення суду - 28.03.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб