Рішення № 80861906, 02.04.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року справа № 580/594/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого судді – Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Салабай М.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 (згідно з ордером),

представника відповідача – ОСОБА_2 (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Моринської сільської ради про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

18.02.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_3 (19400, Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шолохова, буд.6; РНОКПП НОМЕР_1) (далі – позивач) до Моринської сільської ради Корсунь-Шевченківського району (19413, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н, с.Моринці, вул. Миру, буд.104; код ЄДРПОУ 26323611) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною відмови відповідача у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, площею 2 га в адмінмежах Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, викладену в листі від 10.01.2019 №34;

зобов’язання відповідача розглянути заяву позивача на сесії сільської ради та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, площею 2 га в адмінмежах Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

У ній зазначено, що відповідач відмовив у видачі вказаного дозволу за відсутності правових підстав, посилаючись на рішення щодо початку процедури аукціону на продаж права оренди на земельних торгах, хоча вказана позивачем земельна ділянка не була включена в перелік таких земельних ділянок. Позивач просить врахувати правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах (справ №509/4156/15-а) та акцентує, що лист відповідача від 10.01.2019 №32 щодо відмови у видачі йому відповідного дозволу не є рішенням суб’єкта владних повноважень і свідчить про порушення відповідачем процедури розгляду земельних питань.

Ухвалою суду від 22.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п’ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву.

05.03.2019 ухвалою суду вирішено судовий розгляд справи у спрощеному провадженні здійснити з повідомленням сторін і призначено судове засідання.

18.03.2019 на адресу суду надійшов лист відповідача (вих.від 14.03.2019 №245), в якому він повідомив, що земельна ділянка, щодо якої йому надійшла заява позивача, відповідно до рішення Моринської сільської ради об’єднаної територіальної громади від 11.09.2018 №10-19-VII включена до переліку з метою продажу права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні). Розгляд заяви позивача не здійснювався на пленарних засіданнях ради. Водночас її вирішення не є доцільним до закінчення продажу права оренди.

18.03.2019 на офіційний сайт суду надійшов відзив відповідача з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначено, що виділення позивачу земельної ділянки в адмінмежах Виграївської сільської ради не є можливим у зв’язку з припиненням діяльності цього органу місцевого самоврядування. 22.12.2018 відповідач здійснив оплату за підготовку лотів до продажу на земельних торгах. Позивачу запропоновано звернутися після завершення процедури аукціону.

25.03.2019 на електронну адресу надійшло додаткове письмове пояснення відповідача (вих.від 25.03.2019 №280) про те, що окремого звернення позивача до нього не надходило. Натомість надійшов конверт від СТОВ “Агрофірма Корсунь” із 49 заявами приватних осіб без доказів на відповідне представництво. Тому відповідач дав відповідь саме вказаному підприємству. На особисте звернення позивача про доступ до публічної інформації відповідач своєчасно надав повну відповідь у законодавчо встановлений строк.

27.03.2019 від позивача на електронну адресу суду надійшла письмова відповідь на відзив. У ній позивач наполягає на не обґрунтованості доводів відповідача, мотивуючи відсутністю рішень про проведення відповідного аукціону та фактом припинення діяльності Виграївської сільської ради з 14.03.2019.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Суд з’ясував, що з адреси СТОВ “Агрофірма Корсунь” на адресу відповідача надійшло 49 заяв приватних осіб, у тому числі заява позивача від 30.10.2019 з додатками про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, площею 2 га в адмінмежах Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Діяльність Виграївської сільської ради офіційно припинено з 14.03.2019, про свідчить відповідний запис державного реєстратора в ЄДРПОУ.

Суд врахував, що відповідач згідно з даними ЄДРПОУ станом на час судового розгляду справи зареєстрований як орган місцевого самоврядування з 21.05.1997 (код ЄДРПОУ 26323611). З 03 березня 2017 року об'єднано Виграївську, Моринську, Пішківську та Сотницьку сільські ради Корсунь-Шевченківського району та утворено Моринську сільську об'єднану територіальну громаду з центром у селі Моринці. Водночас повну назву відповідача на “Моринська сільська рада об’єднаної територіальної громади Корсунь-Шевченківського району Черкаської області” в офіційних даних ЄДРПОУ на час судового вирішення спору не змінено.

Відповідач відповідь позивачу не надавав, розгляд його заяви від 30.10.2018 на сесії ради не здійснював. Натомість надав лист на адресу СТОВ “Агрофірма “Корсунь” (вих. від 27.11.2018 №906), що земельні ділянки, на які подані заяви від громадян, рішенням Моринської сільської ради від 11.09.2018 №10-19-VII включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності для продажу прав оренди на них на земельних торгах. Тому надати погодження на їх виділення у приватну власність не може.

26.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про доступ до публічної інформації, в якій просив надати копію рішення, яке прийняте за результатом розгляду його заяви щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, копію протоколу сесії, на якій таке рішення приймалося, копію протоколу про результати поіменного голосування на цій сесії.

Відповідач надав йому відповідь (лист вих. №34 від 10.01.2019), в якій зазначив про неможливість надання відповідного погодження у зв’язку з процесом продажу права оренди на відповідну земельну ділянку, а також запропонував звернутися після завершення процедури аукціону.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд звернув увагу, що земельна ділянка, орієнтовною площею 2га, щодо якої звертався позивач до відповідача для отримання відповідного дозволу, відповідно до викопіювання до його заяви від 30.10.2018 входить як складова земельної ділянки з кадастровим номером 7122581000:05:001:0007, загальною площею 20,7042га. Отже, наміри позивача свідчать про бажання виділу (розподілу) земельної ділянки.

Суд врахував ст.14 Конституції України, яка гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі – ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Частинами 1-2 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування відповідно до ч.1 ст.123 ЗК України здійснюється Верховною ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

При цьому, підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, згідно з ч.6 ст.118 ЗК України подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. (абзац 1 ч.7 ст.118 ЗК України)

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР “Про місцеве самоврядування” (далі – Закон №280/97-ВР) встановлено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

На підставі ч.ч.1, 5 цього Закону сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з ч.ч.1, 2 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з правовою позицією у рішенні Верховного Суду від 11.04.2018 у справі 806/2208/17, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню у спірних правовідносинах, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Оскільки заява позивача від 30.10.2018 не розглядалася за вказаною вище процедурою, не приймалося у формі розпорядчого акту рішення, це свідчить про порушення відповідачем вказаних вище норм закону щодо розгляду заяви позивача від 30.10.2018. Суд також не вважає розглядом такої заяви лист відповідача вих. від 27.11.2018 №906 на адресу СТОВ “Агрофірма “Корсунь”, оскільки за заявою запитувачем на погодження виступає саме позивач, а поштова адреса, з якої надійшла його заява, не має значення для визначення вірного адресата.

Зважаючи, що лист, на який посилається позивач, як на відмову відповідача, не є розпорядчим актом і не є відповіддю на його заяву від 30.10.2018, а стосується відповіді на його запит від 26.12.2018 про доступ до публічної інформації, позовна вимога щодо визнання протиправною вказаної відмови не є обґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Врахувавши дійсні обставини спору, оцінивши заявлені у позовній заяві підстави позову та обґрунтування, суд для повного захисту порушених прав позивача дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви від 30.10.2018 протиправною.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

На підставі абз.2 ч.4 ст.243 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд звертає увагу сторін на правову позицію Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №819/655/17 щодо розгляду спору у подібних правовідносинах. Зокрема, в частині відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу серед іншого Суд погодився з висновком про протиправність відмови, якщо земельна ділянка, щодо якої виник спір, не була включена в перелік для подальшого продажу на земельних торгах.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені ст.118 ЗК України, у визначений законом строк, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути у встановленому законом порядку (у строк та за встановленою процедурою на сесії тощо) відповідну заяву позивача та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. Отже, позовна вимога щодо зобов’язання відповідача вчинити дії є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Моринської сільської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_3 від 30.10.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га в адмінмежах Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Зобов’язати Моринську сільську раду (19413, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н, с.Моринці, вул. Миру, буд.104; код ЄДРПОУ 26323611) розглянути у встановлені чинним законодавством порядку, строк та процедурою заяву ОСОБА_3 (19400, Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шолохова, буд.6; РНОКПП НОМЕР_1) від 30.10.2018 та додані до неї документи щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га в адмінмежах Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, та прийняти зі вказаного питання рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Копію рішення направити учасникам справи.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі 02.04.2019