Рішення № 80861871, 01.04.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року справа № 2340/4216/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1Ф.) подав позов до Міністерства внутрішніх справ України (далі – відповідач-1, МВС України), ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі – відповідач-2, ліквідаційна комісія), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України (оформлену висновком від 06.09.2018 та листом № X -750 від 28.09.2018), в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;

- зобов’язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;

- зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності 31 серпня 2017 року, відповідно до Закону України “Про міліцію”, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року..

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивачеві встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про міліцію”, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.

ОСОБА_1 наголошує, що відповідач-1, внаслідок помилкового трактування змісту пункту 4 Порядку № 850 від 21.10.2015 року, порушив його право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки вказана норма Порядку № 850 від 21.10.2015 року не позбавляє права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.

Позивач вказує, що Законом України “Про міліцію” не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Позивач зазначає, що вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить.

23 жовтня 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки вказані в даній ухвалі.

29 жовтня 2018 року до суду надійшла заява позивача з додатками на виконання вказаної ухвали.

05 листопада 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26 листопада 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області просила в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що правових підстав для задоволення позову немає, оскільки ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 підготувала висновок від 17.08.2018 про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та направила його разом із усіма матеріалами, які передбачені Порядком № 850 до МВС України для затвердження або відмови у призначенні такої допомоги ОСОБА_1

26 листопада 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому Міністерство внутрішніх справ України просило в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що МВС України вже розглядались документи ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги та відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 та 06.09.2018 затверджено висновок про відмову в призначені ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, а тому МВС України не вбачає законних підстав для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратному прожиткового мінімуму, установленого законом для непрацездатних осіб на дату встановлення 2-ї групи інвалідності.

Окрім того, УМВС України звертає увагу суду, що на час звернення позивача до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області (12.09.2017) Закон України “Про міліцію” втратив чинність.

04 грудня 2018 року ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20 грудня 2018 року, витребувано у КЗ “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради” інформацію щодо проходження ОСОБА_1 первинного огляду медико-експертною комісією до 30.08.2017 включно із зазначенням чи була встановлена позивачеві група інвалідності, а також інформації та документів, на підставі яких позивачеві встановлена друга група інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААА № 870377).

17 грудня 2018 року комунальний заклад “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради” надав до суду інформацію та копії відповідних документів.

20 грудня 2018 року усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду, занесеними до протоколу судового засідання, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та замінено судове засідання для розгляду справи по суті на підготовче судове засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 17.01.2019.

17 січня 2019 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено відкласти підготовче засідання до 21.01.2019.

18 січня 2019 року позивач надав до суду заяву про зміну предмету позову.

21 січня 2019 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено відкласти підготовче засідання до 04.02.2019.

04 лютого 2019 року позивач подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи відомості про отримання МВС України заяви про зміну предмету позову.

04 лютого 2019 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено відкласти підготовче засідання до 14.02.2019.

14 лютого 2019 року, усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.02.2019.

25 лютого 2019 року представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, представник ліквідаційної комісії МВС України – клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача-2.

25 лютого 2019 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 14.07.1989 по 26.12.2005 проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме: в УМВС України в Черкаській області, на посаді експерта вибухо-технічного відділення НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, лейтенант міліції.

Згідно копії свідоцтва про хворобу № 992 від 23.12.2015 ВЛК УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_1 встановлені відповідні діагнози та визначено, що захворювання пов’язане з проходженням служби в ОВС, а також визнано позивача обмежено придатним до військової служби, при цьому останнє не містить відсотка втрати працездатності.

Суд також встановив, що згідно відповіді КЗ “ЧОЦ МСЕ ЧОР” від 27.10.2017 за № 949/0109/1 наданої ліквідаційній комісії УМВС України в Черкаській області, медичні документи ОСОБА_1 МСЕК № 3 знищені через пожежу, однак з довідки НСК “Оранта” ОСОБА_1 28.01.2003 отримав страхову суму за 5% втрати професійної працездатності у зв’язку з травмою, отриманою в період проходження служби.

Наказом УМВС України в Черкаській області від 26.12.2005 № 197 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішній справ в запас ЗСУ за п. 64 “В” (через обмежений стан здоров’я).

31.08.2017 у відповідності до виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 870377 ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності та пов’язано причинно-наслідковий зв’язок з проходженням служби в ОВС.

Окрім того, у відповідності до довідки серії 12 ААА №023114 від 01.09.2017 ОСОБА_1 обласною МСЕК № 1 встановлено ступінь втрати працездатності в розмірі 80 % і зазначено, що захворювання пов’язане з проходженням служби в ОВС.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у адміністративній справі № 823/125/18, зокрема, зобов’язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 вересня 2017 року про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ “Про міліцію” та постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

06 вересня 2018 року ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області подала висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв’язку з інвалідністю на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 823/125/18, день виникнення права позивача на отримання грошової допомоги 31.08.2017, на підставі пункту 3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі, смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2018 №850, одноразову грошову допомогу позивачу призначено у розмірі 336800,00 грн.

28 вересня 2018 року ліквідаційна комісія МВС України в Черкаській області надіслала ОСОБА_1 лист, відповідно до якого повідомила, що Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України надіслав затверджений на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 823/125/18 висновок про відмову в призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги у зв’язку з невідповідністю вимогам п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі-Порядок).

Зокрема, як свідчать надіслані матеріали, у 2003 році HACK “Оранта” ОСОБА_1 було виплачено страхову суму у зв’язку з установленням 5% втрати працездатності. Установлення II групи інвалідності відбулося 31.08.2017, тобто в період понад два роки від дати первинного огляду.

Таким чином, оскільки після первинного огляду МСЕК, за результатами якого установлено 5% втрати працездатності та виплачено страхову суму за державним обов’язковим особистим страхуванням, пройшло більше двох років, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги у зв’язку з установленням II групи інвалідності відповідно до умов Порядку, немає, так як право на доплату такої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої суми, мають лише ті працівники міліції, яким вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності згідно рішення МСЕК встановлено під час повторного огляду, проведеного протягом двох років від дати первинного огляду.

Позивач вважає таку відмову протиправною.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” від 20.12.1990 №565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначеної статті постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

Згідно із п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи.

Відповідно до п. 7-8 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

За приписами пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Наведені норми Порядку № 850 свідчать, що саме Міністерство внутрішніх справ України вирішує питання про виплату одноразової грошової допомоги на підставі документів, направлених керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції.

З 07.11.2015 набрав чинності Закон України “Про Національну поліцію” (далі - Закон № 580-VІІІ), згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність Закон України “Про міліцію”.

Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VІІІ встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.

Пунктом 4 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VІІІ встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

МВС України мотивував свою відмову у виплаті одноразової грошової допомоги наявністю обставин, передбачених пунктом 4 Порядку №850.

Згідно з вказаною нормою, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Однак, Законом України “Про міліцію” не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить.

В розумінні п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності є дата, визначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підсумовуючи зазначене, суд погоджується з доводами позивача, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини шостої статті 23 Закону України “Про міліцію”.

Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16 та від 13 лютого 2018 року у справі № 806/845/16.

Згідно пункту 9 Порядку № 850, уповноважений орган в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Тобто, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, зобов’язаний прийняти рішення стосовно виплати одноразової грошової допомоги, а не повертати матеріали відносно позивача, ухиляючись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 19 вересня 2018 року у справі №530/1280/17, від 03 жовтня 2018 року у справах № 361/7249/17, № 361/7249/17 та від 06 березня 2019 року у справі №822/1616/18.

Суд наголошує, що відповідно до пояснень комунального закладу “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради” № 1138/0109/1 від 13.12.2018 ОСОБА_1 у перше був оглянутий 04.09.2017 обласною МСЕК № 1 та встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання пов’язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, безтерміново та встановлено 80% ступеню втрати професійної працездатності, а отже посилання МВС України на невідповідність вимогам пункту 4 Порядок № 850, яке зазначене у висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, є помилковим, оскільки вказана норма Порядку № 850 стосується осіб, які повторно проходять огляду медико-соціальною експертною комісією.

За змістом частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що позивач просить визнати протиправною відмову відповідача, однак останній відповідного рішення не приймав, надавши відповідь листом, чим допустив протиправну бездіяльність, тому суд для повного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв’язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов’язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

З урахуванням наведеного для відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, з урахуванням висновків суду, викладених в описовій частині судового рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач не довів правомірність вчинених ним дій, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір”, а відповідачі не надали суду доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв’язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов’язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов’язати ліквідаційну комісію Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи, які подані ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області та висновок ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 від 06.09.2018.

Зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв’язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов’язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до “Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 (18001, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

2) відповідач-1 – Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ідентифікаційний код 00032684);

3) відповідач-2 – ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 08592537).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 01.04.2019.

Суддя В.О. Гаврилюк