Рішення № 80861616, 02.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 р. №520/2044/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, ОСОБА_2 оборони України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати п. 34 протокол №3 від 11.01.2019 рішення Комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги; зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів ОСОБА_2 оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно: Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 та Наказу ОСОБА_2 оборони України №530 від 14.08.2014; зобов’язати ОСОБА_2 оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно вимог: Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 та Наказом ОСОБА_2 оборони України №530 від 14.08.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідачів є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачам рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та була отримана Харківським обласним військовим комісаріатом 07.03.2019, ОСОБА_2 оборони України 12.03.2019 про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

13.03.2019 Харківським обласним військовим комісаріатом до канцелярії суду було подано відзив на позов, в якому зазначено, що дії відповідача є правомірними та такими що відповідають вимогам діючого законодавства.

21.03.2019 ОСОБА_2 оборони України до канцелярії суду було подано відзив на позов, в якому зазначено, що дії відповідача є правомірними та такими що відповідають вимогам діючого законодавства.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Позивач був призначений на діючу військову службу за наказом МО СРСР та звільнений за наказом МО СРСР, а отже діючу військову службу проходив в лавах Збройних Сил СРСР.

Під час проходження військової служби позивач отримав тяжкі поранення, у зв'язку з чим, йому з 20 листопада 2015 року встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок поранень та захворювань, отриманих під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 20 листопада 2015 року серії 12 ААА №118122.

Позивач звертався до Харківського обласного військового комісаріату с заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому IIІ групи інвалідності у 2015 році з причин поранення, контузії та захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

Харківським обласним військовим комісаріатом було відмовлено в складанні висновку та направлення його на адресу ОСОБА_2 оборони України.

Оскаржуючи дану бездіяльність відповідачів, позивач звернувся до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №2040/5599/18, яке набрало законної сили, визнано бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату та зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок на адресу ОСОБА_2 оборони України про виплату позивачу ОГД згідно ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою №975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...» та Наказом ОСОБА_2 Оборони України №530 від 14.08.2014.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №2040/5599/18 встановлено, що позивачем подано повний перелік документів передбачений п.11 Порядку 975 в тому числі і документацію про обставини поранення та позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975, дані обставини в силу ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України є преюдеційними, встановленими та не доказуються.

Харківським обласним військовим комісаріатом було направлено документи позивача на адресу ОСОБА_2 оборони України для призначення одноразової грошової допомоги.

ОСОБА_2 оборони України - відмовлено в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги та направлено документи на доопрацювання.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 11.01.2019 №3 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до якого, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (стаття 41).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 3 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до статті 16 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 16 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з положенням підпункту "б" пункту 1 статті 16-2 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.

Пункт 9 статті 16-3 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975).

Відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.

Згідно статті 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги (стаття 16-4 Закону № 2011).

Ці положення кореспондуються з пунктом 19 Порядку №975.

Таким чином, відмова у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги можливе лише за наявності підстави, передбаченої статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".

Суд зазначає, що такої підстави для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги як не подання документу, що свідчить про причини та обставини поранення Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" не передбачено.

Крім того, посилання відповідача на те, що позивачем не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 надано із заявою витяг з протоколу ЦВЛК №4109 від 05.11.2015, висновок фахівця у галузі судово-медичної експертизи від 29 жовтня 2015 року та довідки МСЕК.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши докази по справі, суд встановив, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії закріплене у статті 16 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивач проходив службу саме у збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні ОСОБА_2 оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало ОСОБА_2 оборони України, то в силу ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 № 975, суд дійшов висновку про те, що обов'язок для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому IІІ групи інвалідності, у зв'язку з пораненням, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, покладений саме на ОСОБА_2 оборони України.

Крім того, така позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду, яка викладена в ухвалі по справі К/800/12297/16 від 21.09.2016, щодо права отримання одноразової грошової допомоги саме від ОСОБА_2 оборони України.

Однак, незважаючи на встановлені норми чинного законодавства, які визначають гарантії соціального забезпечення військовослужбовців, відповідач ОСОБА_2 оборони України не прийняв відповідного рішення про призначення та виплату позивачу спірної допомоги, а тому такі дії відповідача є протиправними і підлягають судовому захисту.

Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 оборони України не надано доказів правомірності своїх дій, рішення, які полягають у відмові в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, суд приходить до висновку, що останній має право на нарахування та виплату одноразової грошової допомогу як військовослужбовцю, який отримав ІІІ групу інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі та порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, а порушені права позивача підлягають судовому захисту.

За таких обставин, з врахуванням наведених вище положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, оформлене пунктом 34 протоколу №3 від 11.01.2019.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів ОСОБА_2 оборони України, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги можливо прийняти на підставі наданих позивачем документів та висновку Харківського обласного військового комісаріату згідно приписів п. 13. Порядку 975, з метою захисту порушеного права позивача, наявні підстави для зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів ОСОБА_2 оборони України.

Таким чином, розглядом справи доведено та матеріалами справи підтверджено протиправність відмови ОСОБА_2 оборони України в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідачів подати звіт про виконання постанови суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідачів подати звіт про виконання судового рішення.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Червонопартизанська, буд. 48, м. Лозова, Харківська область, РНОКПП НОМЕР_1) до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 08166355), ОСОБА_2 оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 34 протокол №3 від 11.01.2019 рішення Комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів ОСОБА_2 оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно: Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 та Наказу ОСОБА_2 оборони України №530 від 14.08.2014.

Зобов’язати ОСОБА_2 оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно вимог: Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 та Наказом ОСОБА_2 оборони України №530 від 14.08.2014.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов