Рішення № 80861595, 19.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 р. № 520/1236/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (61171, АДРЕСА_1) до Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м.Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Харківській області, в якому просить суд :

- визнати протиправною відмову Головного Управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРОПУ 40108599) у рекомендації до служби в Національній поліції ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1);

- визнати таким, що має право на службу в Національній поліції та може бути поліцейським ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) відповідно до вимог обмежень п. 5, 9 ч.2 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» на момент проведення спеціальної перевірки 26.09.2018 року;

- зобов’язати Головне Управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРОПУ 40108599) призначити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на вакантну посаду «Дільничного офіцера поліції» у Головне Управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРОПУ 40108599) на момент виконання судового рішення;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений судовий збір та понесені судові витрати на момент ухвалення рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що листом № П-1070/119-12/01-2018 від 06.11.2018 року Головного управління Національної поліції у Харківській області ОСОБА_2 у відповідь на звернення від 17.10.2018 року повідомлено про відмову у рекомендації на заняття вакантної посади "дільничного офіцера поліції" у Липецькому відділенні (Харківського відділу) Головного управління Національної поліції у Харківській області в рамках конкурсу, оголошеного наказом управління від 23.07.2018 року № 1188, оскільки за результатами спеціальної перевірки виявлено факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення. Також вказано, що під час подання документів ОСОБА_4 не зазначено в п. 12 анкети інформація про притягувався до адміністративної відповідальності". Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Представником відповідача через канцелярію суду надано письмовий відзив, у якому він заперечував проти заявлених позовних вимог, оскільки позивачем під час проходження конкурсу не було повідомлено про факт притягнення до адміністративної відповідальності, що є передбаченим п.9 ч.2 ст. 61 Закону України "Про Національну поліцію" обмеженням щодо прийняття на службу в поліцію, з огляду на що просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийнято участь у конкурсі на посаду дільничного офіцера поліції у Липецькому відділенні (Харківського відділу) Головного управління Національної поліції у Харківській області, оголошеного наказом ГУНП в Харківській області від 23.07.2018 № 1188. Позивач подав 04.08.2019 он-лайн анкету № 58041 на сайті Національної поліції України.

06.08.2018 на його адресу електронної пошти надійшов лист, згідно якого його повідомили, що за результатами перевірки анкетних даних та документів його визнано таким, що відповідає вимогам обраної вакансії та допущено до подальших етапів конкурсу.

08.08.2018 позивач пройшов комп`ютерне електронне тестування на оцінку логічних, вербальних та аналітичних здібностей, за результатами якого отримав 48 балів з професійного тесту та 45 балів з тестування загальних навичок, допущено до подальших етапів конкурсу.

20.08. та 31.08.2018 ОСОБА_2 успішно пройшов військово-лікарську комісію та склав три заліки з фізичної підготовки кожен на п`ять балів. 03.09.2018 успішно пройшов психологічне тестування.

19.09.2018 року позивачу призначено співбесіду із поліцейською комісією та за результатами співбесіди рекомендовано до служби в Національній поліції. 22.09.2018 після публікації рейтингових списків позивача повідомлено, що він пройшов конкурс з результатом 108 балів, та вказано "Очікуйте призначення 6на посаду".

26.09.2018 на електронну поштову скриньку позивача надійшло повідомлення "Нажаль, за результатами спецперевірки Ви не рекомендовані до служби в Національній поліції".

Відмовлено, в зв'язку з тим, що за результатами спецперевірки виявлено факт притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення 15.04.2008 корупційного діяння, передбаченого пунктом “а” ч. 2 ст. 1 Закону України “Про боротьбу з корупцією”. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 20.05.2008 по справі № 3-9463/08/05 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом “а” ч. 2 ст. 1 Закону України “Про боротьбу з корупцією” та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень.

Не погодившись з даною відмовою, позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно ст. 47 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.15 р. №580-VIII призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.

Згідно ч. 3 ст. 50 Закону №580-VIII відповідно до порядку, встановленого законом, щодо осіб, які претендують на службу в поліції, проводиться спеціальна перевірка, порядок проведення якої визначається законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1, 4 ст. 51 Закону №580-VIII для забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських на підставі об'єктивного оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання в органах поліції утворюються постійні поліцейські комісії.

Основними повноваженнями поліцейської комісії є: 1) проведення відбору (конкурсу) на службу в органи (заклади, установи) поліції, крім прийому на навчання до вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських; 2) проведення конкурсу для призначення на вакантну посаду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 61 Закону №580-VIII на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України "Про запобігання корупції", цим та іншими законами України.

Не може бути поліцейським: 1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою; 2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку; 3) особа, яка має непогашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої; 4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав; 5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією; 6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної перевірки під час прийняття на службу в поліції або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов'язків потрібен такий допуск; 7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; 8) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства; 9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.

Відповідно до розділу Х Типового порядку проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.12.15 р. №1631 за результатами всіх етапів конкурсу поліцейська комісія складає рейтинг кандидатів, рекомендованих до служби в поліції.

Рейтинг складається, виходячи із загальної кількості балів, отриманих кандидатами в результаті проходження всіх етапів конкурсу.

За результатами складання загального рейтингу претендентів, які відповідають умовам конкурсу, визначають переможця конкурсу.

Інформація про переможців конкурсу оприлюднюється не пізніше наступного дня після підписання протоколу засідання поліцейської комісії в тому порядку, в якому він був оголошений.

Переможці конкурсу надають кадровій службі передбачені законодавством документи, необхідні для проведення спеціальної перевірки згідно з Указом Президента України від 25 січня 2012 року № 33 «Про Порядок проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування», та документи для оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання службових обов’язків потрібен такий допуск.

Згідно р. XI Порядку переможцю конкурсу відмовляється в призначенні на посаду в поліції в разі:

ненадання переможцем конкурсу у визначений строк документів, передбачених законодавством для спеціальної перевірки при прийомі на службу в поліції, та документів для оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання службових обов'язків потрібен такий допуск;

виявлення, у тому числі за результатами спеціальної перевірки, обмежень, пов'язаних зі службою в поліції, визначених Законами України "Про Національну поліцію", Закону України "Про запобігання корупції" та іншими законами України;

відмови переможця конкурсу взяти на себе зобов'язання дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, що визначено законом;

наявності щодо переможця конкурсу заборон, передбачених Законом України "Про очищення влади".

Відповідно до п. 4 Порядку проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого указом Президента України від 25 січня 2012 року № 33 (який був чинний станом на час проведення відносно позивача спеціальної перевірки) спеціальній перевірці підлягають відомості щодо: притягнення особи до кримінальної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення, наявності судимості, її зняття, погашення; факту, чи є особа піддана або піддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні правопорушення; достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік; наявності в особи корпоративних прав; стану здоров'я, освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації; інших відомостей, вимога щодо подання яких установлена законом.

Згідно ч. 1 п. 5 Порядку спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою кандидата (форма 1, додається), яка подається разом із заявою про призначення, а в разі конкурсного добору така згода подається протягом трьох днів із дати одержання кандидатом повідомлення про результати конкурсу.

Відповідно до ч. 1 п. 7 Порядку Спеціальна перевірка проводиться: Міністерством внутрішніх справ України - щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення, про застосування до кандидата адміністративних стягнень за корупційні правопорушення.

Згідно з ч. 2 п. 15 Порядку У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про кандидата, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє кандидату у призначенні (обранні) на посаду.

Згідно вказаних положень законодавства під час проведення спеціальної перевірки прямо передбачено перевірку фактів, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні правопорушення.

Відповідна інформація щодо притягнення до адміністративної відповідальності з будь-яких підстав міститься в анкеті для участі у конкурсі, і надання особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції є однією з підстав для відмови у прийнятті до служби в поліції, що прямо передбачена ст. 61 Закону №580-VIII.

Відповідно, при проведенні спеціальної перевірки, з врахуванням положень ст. 61 Закону №580-VIII та р. XI Типового порядку проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади перевірці підлягають всі дані, надані особою щодо себе, оскільки це безпосередньо впливає на наявність чи відсутність підстав для відмови у прийнятті на посаду в органах поліції.

В даному випадку позивачем при подачі документів для участі у конкурсі в поданій анкеті (п. 12), та автобіографії міститься інформація про те, що позивач не притягався до кримінальної, адміністративної відповідальності. Копії вказаних документів залучено до матеріалів справи.

Під час проведення спеціальної перевірки Головним управлінням Національної поліції в Харківській області виявлено факт притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення 15.04.2008 корупційного діяння, передбаченого пунктом “а” ч. 2 ст. 1 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, постановою Київського районного суду м. Харкова від 20.05.2008 по справі № 3-9463/08/05 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом “а” ч. 2 ст. 1 Закону України “Про боротьбу з корупцією” та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень.

Представник позивача під час розгляду справи посилався на те, що Головне управління Національної поліції у Харківській області, відмовляючи позивачу у допуску до служби в органах поліції діяло незаконно, оскільки не врахувало тих обставин, що позивач вважається особою, яка не була піддана адміністративному стягненню, оскільки відповідно до положень ст.39 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Отже, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 протягом року з дня закінчення виконання стягнення вчинив нове адміністративне стягнення немає.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Адміністративна відповідальність є самостійним інститутом адміністративного права, потреба в застосуванні засобів якої виникає у разі порушення законодавчо закріпленого і законодавчо захищеного права, реалізація якого відбувається не тільки у рамках владно-управлінських, а також у межах інших суспільних відносин.

Адміністративна відповідальність — це різновид правової відповідальності, специфічна форма негативного реагування з боку держави в особі її компетентних органів на відповідну категорію протиправних проявів (передусім, адміністративних проступків), згідно з якою особи, що скоїли ці правопорушення, повинні дати відповідь перед повноважним державним органом за свої неправомірні дії і понести за це адміністративні стягнення в установлених законом формах і порядку.

Адміністративною відповідальністю є накладення на порушників загальнообов’язкових правил, які діють у державному управлінні та інших сферах, адміністративних стягнень, які тягнуть для цих осіб обтяжуючі наслідки матеріального або морального характеру. Не потрібно ототожнювати адміністративний примус та адміністративну відповідальність. Остання - це різновид юридичної відповідальності, відносини, які виникають між органами виконавчої влади й фізичними та юридичними особами з приводу вчинення ними передбачених законодавством протиправних діянь, і які полягають у застосуванні до винних осіб відповідних стягнень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, «адміністративна відповідальність» - це поняття, за змістом значно ширше "адміністративного стягнення".

Позивач, на думку суду, помилково ототожнює поняття адміністративної відповідальності з поняттям адміністративного стягнення та вважає, що є особою, яка не була притягнута до адміністративної відповідальності. Адже стаття 39 КУпАП лише визначає строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, а не скасовує сам факт притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд зазначає, що встановлення за результатами спеціальної перевірки факту застосування до позивача заходів адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією та не повідомлення позивачем про притягнення його до адміністративної відповідальності, в наданих до конкурсу документах є передбаченим п.5 та п. 9 ч. 2 ст. 61 Закону України “Про Національну поліцію” обмеженням щодо прийняття на службу в поліцію.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням вищевикладеного суд не знаходить підстав для висновку про порушення відповідачем вказаних принципів під час вирішення питання про прийняття позивача на посаду у поліції, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (61171, АДРЕСА_1) до Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м.Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії- залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 01.04.2019 року.

Суддя Рубан В.В.