Рішення № 80861337, 29.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/468/19

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання – Панькіної А.С.

позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласної ради, третя особа: ОСОБА_1 обласна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 обласної ради про визнання протиправним та скасування п. 2, 3, 4 рішення двадцять третьої сесії сьомого скликання ОСОБА_1 обласної ради від 21.12.2018 №1028 "Про інформацію заступника начальника - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області ОСОБА_2М."; зобов'язання відізвати (відкликати) звернення депутатів ОСОБА_1 обласної ради до Прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури України щодо незадовільної роботи Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вирішення питань регулювання державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті, надання оцінок роботі у цій галузі - профільному територіальному органу (Укртрансбезпеці) та направлення про це звернення депутатів до Прем'єр-міністра України, Міністра інфраструктури України про незадовільну роботу Управління та розгляду питання про відповідності займаній посаді заступника начальника - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, не є питаннями віднесеними до відання та компетенції ОСОБА_1 обласної ради, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законом України "Про статус депутатів місцевих рад".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/468/19, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою від 06 березня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 обласну державну адміністрацію.

Відповідач з поданим позовом не погодився, надав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обласна рада в ході прийняття рішення діяла виключно в межах та у спосіб визначений чинним законодавством України, що регулює повноваження обласних рад і депутатів та відповідно до Регламенту ОСОБА_1 обласної ради сьомого скликання.

Позивач надав до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, в якому вказав про те, що Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області відноситься до центрального органу виконавчої влади, яке здійснює державний нагляд і контроль у сфері законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, а отже не є суб'єктом господарювання по відношенню до якого відповідач може проводити заходи державного нагляду і контролю. Підтриманий постійною комісією проект рішення "Про інформацію заступника начальника - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області ОСОБА_2М.", винесено на розгляд постійної комісії без присутності самого доповідача Кужіля В.М., інформацію заступника начальника - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області ОСОБА_2заслухано не було, висновки депутата про незадовільну роботу ОСОБА_2 зроблені безпідставно, без обгрунтованої інформації для цього, без звіту самого доповідача, а значить упереджено, безпідставно та незаконно.

Представник третьої особи надав до суду пояснення до адміністративного позову, у яких зазначив, що згідно ст. 20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" облдержадміністрація забезпечує організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями житлово-комунального господарства, зв'язку, телебачення, радіомовлення, торгівлі та громадського харчування, побутового і транспортного обслуговування незалежно від форм власності. У відповідності до ст. 70 Регламенту ОСОБА_1 обласної ради депутат обласної ради має право вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні обласної ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних обласній раді, а також з питань, що віднесені до компетенції обласної ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні, 28.03.2019, підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні, 28.03.2019, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання, 28.03.2019, не з'явився, надав до суду клопотання про проведення судового засідання в цей день за його відсутності. Однак, був присутній при оголошенні скороченого судового рішення 29.03.2019.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали позовної заяви, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Згідно ст.3 Закону України "Про дорожній рух" державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Зокрема, до компетенції обласних державних адміністрацій та обласних рад належить: керівництво діяльністю по організації дорожнього руху; державний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про дорожній рух та його безпеку, за діяльністю підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та господарювання щодо планування та виконання заходів з безпеки дорожнього руху, вимог екологічної безпеки; вирішення інших питань дорожнього руху (ст.5 цього ж Закону).

Судом встановлено, що 29 жовтня 2018 року від управління інфраструктури ОСОБА_1 обласної державної адміністрації голові постійної комісії обласної ради з питань житловокомунального господарства, енергозбереження, будівництва, транспорту та зв'язку ОСОБА_1 обласної ради ОСОБА_5 надійшов лист №01-19/1064 з проханням на наступному засіданні комісії розглянути питання щодо незадовільної роботи Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.

До вищевказаного листа було додано копію листа ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 17.08.2018 року №01-27/3649, який був направлений Державній службі України з безпеки на транспорті, щодо вжиття адміністративних та дисциплінарних заходів впливу щодо роботи заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області ОСОБА_2 на відповідність займаній посаді /т. 2 а.с. 23-25/.

Крім цього, депутатом обласної ради ОСОБА_6 було надано на розгляд комісії копії його депутатських звернень до заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області ОСОБА_2 щодо нелегальних пасажирських перевезень на території Полтавської області та відповідей на них /т. 2 а.с. 28-33/.

Як вбачається з протоколу пленарного засідання двадцять третьої сесії ОСОБА_1 обласної ради сьомого скликання від 21.12.2018, відповідно до норм Регламенту постійною комісією обласної ради з питань житлово-комунального господарства, енергозбереження, будівництва, транспорту та зв'язку запропоновано включити до проекту порядку денного двадцять третьої сесії ОСОБА_1 обласної ради питання «Про інформацію заступника начальника - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області ОСОБА_2М.» /т. 1 а.с. 107-218/.

За наслідками розгляду вирішено підтримати пропозицію постійної комісії обласної ради з питань житлово -комунального господарства, енергозбереження, будівництва, транспорту та зв'язку та включити питання до порядку денного. Вирішено прийняти порядок денний пленарного засідання двадцять третьої сесії ОСОБА_1 обласної ради сьомого скликання із змінами та доповненнями в цілому.

21.12.2018 ОСОБА_1 обласною радою винесено рішення №1028 "Про інформацію заступника начальника - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області ОСОБА_2М.", яким:

1. Інформацію заступника начальника - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області ОСОБА_2 взяти до відома.

2.Визнати роботу Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області незадовільною.

3. Прийняти Звернення депутатів ОСОБА_1 обласної ради до Прем'єр-міністра України, Міністра інфраструктури України щодо незадовільної роботи Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, що додається на 1 аркуші.

4. Надіслати Звернення на адресу Прем'єр-міністра України, Міністра інфраструктури України.

В подальшому відповідачем направлено звернення, прийняте на пленарному засіданні двадцять третьої сесії сьомого скликання рішенням від 21 грудня 2018 року № 1028 «Про інформацію заступника начальника - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті У правління Укртрансбезпеки у Полтавській області ОСОБА_2М.», на адресу Прем'єр-міністра України, Міністра інфраструктури України.

За результатами розгляду звернення Міністерство інфраструктури України листом від 04.02.2019 року за №1406/55/10-19 /т. 2 а.с. 34/ повідомило, що відносно заступника начальника - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області ОСОБА_2 відкрито дисциплінарне провадження, за результатами якого буде визначено наявність (відсутність) вини, характер і тяжкість дисциплінарного проступку та підстави для його притягнення

Позивач, не погоджуючись з п.п. 2, 3, 4 рішення від 21 грудня 2018 року № 1028 «Про інформацію заступника начальника - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті У правління Укртрансбезпеки у Полтавській області ОСОБА_2М.», звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і суб'єктами владних повноважень під час здійснення ними владних управлінських функцій, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

У Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Викладені висновки кореспондуються із нормами п. п. 1, 8 частини першої статті 4, статті 5, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Правова позиція щодо обов'язкової умови надання правового захисту судом, як от наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом України у постановах від 15 грудня 2015 року у справі №21-5361а15, від 1 грудня 2015 року у справі №21-3222а15, від 08 грудня 2015 року у справі №21-5435а15.

Згідно з частиною другою статті 264 КАС право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

Право на захист це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорювання останнього.

Таким чином, відсутність у будь-кого (крім визначеного цим актом певного кола осіб), в тому числі і позивача, прав чи обов'язків у зв'язку із оскарженим рішенням не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, ані в позові, ані під час розгляду справи судом, позивачем не наведено обґрунтованих мотивів щодо того, яким чином оскаржуване рішення відповідача порушують права позивача, тобто породжують, змінюють або припиняють його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Також, позивачем суду не надано доказів порушення вказаним рішенням прав третіх осіб за захистом яких позивач міг звернутися до суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008, рнокпп НОМЕР_1) до ОСОБА_1 обласної ради (вул. Соборності, буд.45, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 22530614), третя особа: ОСОБА_1 обласна державна адміністрація (вул. Соборності 45, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 00022591) про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов''язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 квітня 2019 року.

Суддя ОСОБА_7