Рішення № 80861144, 01.04.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 р. № 400/2730/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв,54001 про:визнання незаконними та скасування наказу від 25.07.2018 № 871о/с,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати незаконним та скасувати наказ № 871 о/с від 25.07.2018 тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) Нестеренка Є.В. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Баштанського ВП ГУНП» в частині оголошення дисциплінарного стягнення - «догани» начальнику сектору реагування патрульної поліції № 4 Баштанського відділу поліції Управління лейтенанту поліції Веращаку Ю.А.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що службове розслідування, висновок за результатами якого став підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, було проведено в зв'язку із внесенням до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄДРДР) відомостей про обставини, що можуть свідчити про вчинення позивачем кримінального правопорушення. На думку позивача, оскільки відповідне судове рішення в кримінальному провадженні не набрало законної сили, висновок про вчинення позивачем дисциплінарного проступку є передчасним, а наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є незаконним.

У відзиві на позову заяву (арк. спр. 35-43) Управління зазначило таке. Позивач скоїв дисциплінарний проступок, що стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування було проведено відповідно до затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (була чинною до 21.12.2018, надалі - Інструкція). На думку відповідача, висновком службового розслідування були повністю доведені вина позивача у порушенні статей 7,8 затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та невиконання ОСОБА_1 вимог, що викладені у статтях 2, 6, 7, 8, 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580). Крім того, Управління вказало, що 07.10.2018 набув чинності Закон України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», відповідно до пункту 2 частини першої статті 23 якого строк дії дисциплінарного стягнення «догана» становить три місяці з моменту її оголошення порушникові. На момент звернення позивача до суду цей строк закінчився, тому підстави для скасування наказу відсутні.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав, представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до витягу (арк. спр. 54), 26.04.2018 в ЄДРДР було зареєстровано кримінальне провадження 42018150410000079 (надалі - кримінальне провадження). Так, згідно з фабулою «… службові особи Баштанського ВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_1 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб, поєднуючи свої дії з вимаганням, отримали неправомірну вигоду в сумі 8000 тисяч гривень від ОСОБА_5 за не вчинення в його інтересах дій з використанням наданої їм влади та службового становища …». Правова кваліфікація, що зазначена у витягу, - частина третя статті 368 Кримінального кодексу України (одержання забара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище).

Управління вказало, що інформацію про цей факт воно отримало 11.06.2018.

11.06.2018 начальник Управління видав наказ № 708 «Про призначення та проведення службового розслідування» (арк. спр. 44). У цьому наказі також зазначено, що «… в ході проведення досудового слідства в межах … кримінального провадження, 11.06.2018 працівниками СБУ в Миколаївській області задокументований факт вимагання та отримання неправомірної вигоди в загальній сумі 8 000 гривень працівниками Баштанського ВП ГУНП, а саме: начальником СРПП № 4 лейтенантом поліції ОСОБА_1 та поліцейським СРПП № 2 старшим сержантом поліції ОСОБА_4 від громадянина за не притягнення останнього до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбаченого с. 130 КУпАП …».

Відповідно до пункту 3 наказу, ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов'язків за займаною посадою на час, передбачений для проведення службового розслідування.

12.06.2018 слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБУ в Миколаївській області повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (арк. спр. 62-66).

Ухвалою від 14.06.2018 (арк. спр. 60) слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва обрав ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 09.08.2018 (з можливість звільнення у разі внесення застави), а також відсторонив позивача від посади на строк до 11.08.2018.

Заставу було внесено 14.06.2018 (арк. спр. 61).

Від надання пояснень в ході службового розслідування ОСОБА_1 відмовився (арк. спр. 58).

11.07.2018 начальник Управління затвердив висновок службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю працівників поліції Баштанського ВП ГУНП від 06.07.2018 (надалі - Висновок, арк. спр. 46-49).

Наказом Управління від 25.07.2018 № 871 о/с (надалі - Наказ, арк. спр. 50-51) ОСОБА_1 було оголошено догану. Відповідно до тексту Наказу, при прийнятті рішення відповідач врахував той факт, що подія, в зв'язку з висвітленням у ЗМІ, набула суспільного резонансу «… чим було підірвано авторитет, престиж до довіру з боку населення до Національної поліції України у цілому …».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Як вказано у частині першій статті 18 Закону № 580, поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону № 580, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» було передбачено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» (Закон України від 15.03.2018 № 2337-VIII, дата набрання чинності - 07.10.2018) на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про затвердження Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (від 22.02.2006 № 3460-IV), надалі - Дисциплінарний статут.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна, як вказано у статті 7 Дисциплінарного статуту, базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.

Статтею 8 Дисциплінарного статуту визначені обов'язки начальника. Так, відповідно до цієї норми, начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної і службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність.

Частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту встановлено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком, згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту, є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Видами дисциплінарного стягнення, згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, є:

усне зауваження;

зауваження;

догана;

сувора догана;

попередження про неповну посадову відповідність;

звільнення з посади;

пониження в спеціальному званні на один ступінь;

звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальникового складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ.

До 21.12.2018 чинною була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 «Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (надалі - Інструкція).

Підставами для проведення службового розслідування, відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Інструкції, є порушення особами рядового та начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з пунктом 8.3 розділу VIII Інструкції, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються, зокрема, встановлені при проведенні службового розслідування відомості про обставини, за яких особа рядового або начальницького складу скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим.

Позивач не заперечив ані наявності підстав для проведення службового розслідування, ані обставин, викладених в описовій частині Висновку.

На думку суду, з урахуванням наявної у Висновку інформації, відповідач цілком обґрунтовано кваліфікував дії позивача як невиконання ним службової дисципліни (дисциплінарний проступок).

Доводи позивача про те, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності є законним лише у випадку набрання судовим рішенням у кримінальному провадженні законної сили, суд відхилив як такі, що не ґрунтуються на положеннях Дисциплінарного статуту.

Суд зауважив, що, виходячи з пункту 10 частини першої статті 77 Закону № 580, до набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення поліцейський, з підстав наявності відповідного кримінального провадження, не може бути звільнений зі служби в поліції.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що доводами позовної заяви не підтверджується протиправність Наказу.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) про визнання незаконним та скасування наказу від 25.07.2018 № 871 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Баштанського ВП ГУНП» в частині притягнення начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Баштанського відділу поліції ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна