Рішення № 80860971, 28.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2019 року № 320/6687/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКРОВИЙ ДІМ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦУКРОВИЙ ДІМ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області в якому просить суд:

- скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 17.09.2018 №917768/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №71 від 15.11.2017, від 17.09.2018 №917766/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 21.11.2017, від 17.09.2018 №917770/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №112 від 23.11.2017, від 17.09.2018 №917761/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №133 від 28.11.2017, від 17.09.2018 №917763/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №32 від 08.12.2017, від 17.09.2018 №917762/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №68 від 15.12.2017;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 15.11.2017 №71, від 21.11.2017 №97, від 23.11.2017 №112, від 28.11.2017 №133, від 08.12.2017 №32, від 15.12.2017 №68.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи в реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в оскаржуваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв’язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючому органу було направлено пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено відповідні податкові накладні.

Як зазначає позивач, що доданих до повідомлення пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваних рішень не врахував, у зв’язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідачі подали до суду відзиви в яких зазначили, що відмова у реєстрації податкових накладних обумовлена ненаданням позивачем документів, що свідчать про безпосереднє здійснення господарських операцій, за наслідками якої їх було складено.

Відповідачами подано до суду клопотання про проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 у задоволенні клопотання відповідачів було відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

ТОВ «Цукровий Дім» є юридичною особою, яке створено 12.10.2010 року, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ та перебуває на обліку в Києво-Святошинській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Основним видом діяльності підприємства є оптова та роздрібна торгівля сировиною для хлібо - булочного та кондитерського виробництва (код КВЕД 51.36.0; 52.27.2; 51.3.8.0).

ТОВ «Цукровий Дім» було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Біо Хліб» договір поставки № ДГ-17 від 11.10.2017, відповідно до умов якого ТОВ «Цукровий Дім» (постачальник) зобов’язується передати у власність ТОВ «Біо Хліб» (покупця), товар, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього Договору.

Поставка товару за вказаним договором покупцю здійснюється постачальником на підставі видаткових накладних.

На підтвердження оплати за поставлений товар товариством надано виписку по рахунку.

Як встановлено матеріалами справи ТОВ «Цукровий Дім» являється посередником у постачанні наступної сировини: борошно в асортименті; повидло, начинка та наповнювачі; ядро соняшника; ядро гарбуза; ядро волоського горіха; фундук; молоко сухе, сироватка; патока; крохмалі в асортименті; цукор; родзинки; олія; сіль в асортименті; сода харчова. Окрім того, у ТОВ «Цукровий Дім» наявне складське приміщення, що підтверджується копією договору на оренду складських приміщень №2/2017 від 01.01.2017.

Специфіка вказаного виду діяльності полягає в тому, що для подальшої реалізації сировини ТОВ «Цукровий Дім» закуповує цю сировину у виробника. Товари ТОВ «Цукровий Дім» постачаються виробниками-продавцями товару, згідно укладених договорів поставки, які додані до матеріалів позовної заяви разом з накладними про передачу товару, а саме: 1) ТОВ «Альта-Віста» - договір поставки № 89 від 01.04.2011р.,; 2) ТОВ «Херсон Імпекс» - договір № 130917 від 13.09.2017р.; 3) ТОВ «Завод «Олвін» - договір № 10/1 від 11.01.2017р.; 4) ТОВ «Макова компанія» - договір поставки №12/05 від 12.05.2016р.; 5) ТОВ «Агропрод Стандарт» - договір поставки №01-02-16 від 08.02.2016р.; 6) ТОВ «Елліс-Україна» - договір купівлі-продажу № 589 від 17.11.2014р.; 7) ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» - договір поставки товару № 106 від 16.10.2015р.. На підтвердження придбання даної продукції ТОВ «Цукровий Дім», позивачем надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні (арк. 64-101 т.1)

За умовами укладеного договору поставки № ДГ-17 від 11.10.2017р., укладеного між ТОВ «ЦУКРОВИЙ ДІМ» та ТОВ «Біо Хліб» оплата здійснюється з відстроченням платежу.

За фактом поставки товару ТОВ «Біо Хліб», позивач склав, відповідно до діючого законодавства, та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 15.11.2017 №71, від 21.11.2017 №97, від 23.11.2017 №112, від 28.11.2017 №133, від 08.12.2017 №32, від 15.12.2017 №68.

За наслідками обробки вказаних податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачу квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено у зв’язку з відповідністю податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв.

У даних квитанціях позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ДФС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи, Комісія ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірні рішення від 17.09.2018 №917768/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №71 від 15.11.2017, від 17.09.2018 №917766/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 21.11.2017, від 17.09.2018 №917770/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №112 від 23.11.2017, від 17.09.2018 №917761/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №133 від 28.11.2017, від 17.09.2018 №917763/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №32 від 08.12.2017, від 17.09.2018 №917762/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №68 від 15.12.2017, у зв’язку з ненаданням платником податку договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Позивачем було здійснено адміністративне оскарження, про те рішеннями комісії з питань розгляду скарг, скарги позивача залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі також – Порядок №1246).

Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Наведене положення відповідає пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, яким закріплено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію( їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З системного аналізу викладених положень податкового законодавства слідує, що реєстрації податкової накладної, як обов’язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної з визначеними у законі критеріями оцінки ступеня ризиків.

У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу Критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії).

Цим же наказом затверджений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік №567).

Підпунктом 1 пункту 6 Критеріїв, який був зазначений відповідачем у квитанції у якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної, передбачено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критерієм як: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Відповідно до абзацу п’ятого пункту 6 Критеріїв, у разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Пунктом 1 Переліку №567 передбачено, що для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, документами, достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є:- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 2 Переліку №567, письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами автоматизованого моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких передбачений у згаданому наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 установлено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Вирішуючи, чи були в аспекті доводів контролюючого органу та пункту 1 Переліку №567 подані позивачем документи достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, суд виходив з наступного.

Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, податкові накладні від 15.11.2017 №71, від 21.11.2017 №97, від 23.11.2017 №112, від 28.11.2017 №133, від 08.12.2017 №32, від 15.12.2017 №68 були складені позивачем за наслідками поставки на користь ТОВ «Біо Хліб» товару на підставі договору поставки від 11.10.2017 №ДГ-17.

З матеріалів справи, судом було встановлено, що товар, поставлений ТОВ "Біо Хліб", позивач придбав у ТОВ «Альта-Віста» - договір поставки № 89 від 01.04.2011р., ТОВ «Херсон Імпекс» - договір № 130917 від 13.09.2017р., ТОВ «Завод «Олвін» - договір № 10/1 від 11.01.2017р., ТОВ «Макова компанія» - договір поставки №12/05 від 12.05.2016 р., у ТОВ «Агропрод Стандарт» - договір поставки №01-02-16 від 08.02.2016р., ТОВ «Елліс-Україна» - договір купівлі-продажу № 589 від 17.11.2014р., ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» - договір поставки товару № 106 від 16.10.2015р.

Таким чином, у фінансово-господарській операції, за наслідками виконання якої позивачем було складено спірні податкові накладні, останній виконував роль посередника і поставляв ТОВ "Біо Хліб" товар, який раніше придбав у ТОВ «Альта-Віста», ТОВ «Херсон Імпекс», ТОВ «Завод «Олвін», ТОВ «Макова компанія», ТОВ «Агропрод Стандарт», ТОВ «Елліс-Україна», ТОВ «Торговий дім «Бімаркет».

На підтвердження реальності вказаних фінансово-господарських операцій позивач, окрім відповідних договорів поставки, надав контролюючому органу та до матеріалів справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, а також договір оренди офісно-торгового приміщення площею 200 кв.м.

Разом з цим, суд зазначає, що не підтвердженими жодними доказами залишились обставини фактичного виконання зазначених договорів поставки. Зокрема, подані позивачем у складі повідомлення та до матеріалів справи документи не розкривають обставини руху коштів за поставлений товар у ланцюгах: ТОВ «Альта-Віста», ТОВ «Херсон Імпекс», ТОВ «Завод «Олвін», ТОВ «Макова компанія», ТОВ «Агропрод Стандарт», ТОВ «Елліс-Україна», ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» - позивач - ТОВ "Біо Хліб", з огляду на відсутність будь-яких довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Поданий позивачем пакет документів не дає можливості з’ясувати, яким чином здійснювалось перевезення товару, придбаного у ТОВ «Альта-Віста», ТОВ «Херсон Імпекс», ТОВ «Завод «Олвін», ТОВ «Макова компанія», ТОВ «Агропрод Стандарт», ТОВ «Елліс-Україна», ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» та в подальшому поставлені ТОВ "Біо Хліб", чи мав позивач достатній адміністративно-господарський ресурс для організації перевезення товару та його подальшого зберігання в умовах, що відповідають характеристиці товару.

Отже, додані позивачем до повідомлення та до матеріалів даної адміністративної справи документи не розкривають фактичних обставин руху коштів та товару у ланцюгу постачання, в якому позивач виконував роль посередника.

Суд зауважує, що подати контролюючому органу документи, достатні для реєстрації податкових накладних, є обов’язком платника податку.

Зміст та обсяг поданих первинних та інших документів для висновку про їх достатність для реєстрації податкових накладних, повинен узгоджуватись зі змістом та характером господарської операції та свідчити про її фактичне виконання.

Сама по собі наявність господарських та/або цивільних договорів між учасниками фінансово-господарських операцій, не опосередкованих сукупністю первинних документів, що підтверджують фактичний рух товарів/послуг і коштів у процесі їх здійснення, не свідчить про реальність відповідних фінансово-господарських операцій і не може бути підставою для реєстрації податкової накладної, яка відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків.

Беручи до уваги, що обсяг поданих позивачем документів та їх зміст не дозволяє однозначно з’ясувати фактичні обставини поставки товару у ланцюгах: ТОВ «Альта-Віста», ТОВ «Херсон Імпекс», ТОВ «Завод «Олвін», ТОВ «Макова компанія», ТОВ «Агропрод Стандарт», ТОВ «Елліс-Україна», ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» - позивач - ТОВ "Біо Хліб", суд вважає обґрунтованим висновок комісії, що надані позивачем документи були недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що рішення Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 17.09.2018 №917768/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №71 від 15.11.2017, від 17.09.2018 №917766/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 21.11.2017, від 17.09.2018 №917770/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №112 від 23.11.2017, від 17.09.2018 №917761/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №133 від 28.11.2017, від 17.09.2018 №917763/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №32 від 08.12.2017, від 17.09.2018 №917762/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №68 від 15.12.2017 є обґрунтованими, у зв'язку з чим скасуванню не підлягають.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги висновок суду про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати, пов’язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.