Рішення № 80860896, 02.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року № 320/5880/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна архітектурно-будівельна інспекція України з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд зобов`язати гр. ОСОБА_1 знести гараж за адресою: вул. Степанова, 16, м. Яготин, Яготинський район, Київська область за власний рахунок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що враховуючи той факт, що відповідач виконує будівельні роботи з відхиленням від будівельного паспорту забудови земельної ділянки, об`єкт будівництва (гараж), розташований за адресою: вул. Степанова, 16, м. Яготин, Яготинський район, Київська область, має всі ознаки самочинного будівництва. З тих підстав, що на час звернення позивача до суду, громадянином ОСОБА_1 не виконано вимог приписів, прийнятих за результатами перевірок, є підстави для зобов'язання відповідача знести об'єкт самочинного будівництва.

Відповідач з позовом не погодився, надав до суду письмовий відзив, в якому наголосив, що вимога позивача про знесення гаражу є безпідставною, оскільки у дійсності такого об`єкта нерухомості по вул. Степанова, 16 у м. Яготині, Яготинського району, Київської області не існує, а наявний лише фундамент площею 8,00х12,00 м. Зауважив, що після скасування позивачем повідомлення про початок будівельних робіт та прийняття припису від 25.07.2018 №С-2507/4, будівництво об`єкту було ним припинено.

Ухвалою від 08.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 23.03.2019, прибув представник позивача та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився, та звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи наведене, керуючись приписами статті 194 КАС України, суд перейшов у письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 03.05.2018 вх. №10/10-0305/15 та направлення для проведення позапланової перевірки від 16.05.2018 №357.18/03, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання гр. ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва гаража за адресою: вул. Степанова, 16, м. Яготин, Яготинський район, Київська область (а.с. 10-11).

За результатами проведеної перевірки складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с. 12-18).

Вказаним актом виявлено наступні порушення:

1) на земельній ділянці, яка перебуває у власності гр. ОСОБА_1 відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.10.2016 №70912155, відповідно до даних технічного паспорта від 07.08.2009 №25/7343, виданого КП КОР Яготинським БТІ, побудовано житловий будинок літ. "А1" з прибудинковими літ. "в,а1" загальною площею 66,3 кв. м, гараж літ "Г,Д", сарай літ. "В", огорожа, ворота, колодязь, вимощення. Домоволодіння перебуває у власності гр. ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.07.2009 №87 та Витягу про реєстрацію права на нерухоме майно від 07.08.2009 №23526673. Повідомлення про початок будівельних робіт зареєстровано Департаментом від 23.01.2017 №КС061170230872. На момент проведення перевірки виконуються будівельні роботи з будівництва гаража розмірами 8,0 х12,0 м.

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 21.12.2016 №51, виданий сектором містобудування та архітектури та житлово-комунального господарства Яготинської РДА. На момент перевірки акт винесення земельної ділянки в натуру не надано, межові знаки відсутні;

2) на момент перевірки будівельні роботи з будівництва гаража виконуються з відхиленням від будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 21.21.2016 №51, а саме: виконуються роботи з влаштування монолітного стрічкового фундаменту розмірами в плані 8,0х12,0 м на відстані 3,0 м від житлового будинку по вул. Степова,14, тоді як вказаним будівельним паспортом передбачено влаштування гаража розмірами 7,0х10,0 на відстані 6,0 м від сусіднього будинку.

На підставі наведеного, посадовими особами позивача було видано наступні приписи:

- припис від 18.05.2018 №С-1805/7 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким вимагалось зупинити виконання будівельних робіт з будівництва гаража по вул. Степова, 16 у м. Яготин Яготинського району Київської області з 21.05.2018 (а.с. 23);

- припис від 18.05.2018 №С-1805/6 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалось усунути виявлені порушення до 18.06.2018 відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 24).

У подальшому, з метою перевірки виконання вимог приписів від 18.05.2018 №С-1805/7 та №С-1805/6, на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 17.07.2018 №519.18/03, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва гаража за адресою: вул. Степанова, 16, м. Яготин, Яготинський район, Київська область (а.с.35).

За результатами проведеної перевірки складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №Т-2507/1, яким встановлено, що гр. ОСОБА_1 вимог приписів від 18.05.2018 №С-1805/7 та №С-1805/6, не виконано (а.с. 36-42).

Також, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийняв приписи від 25.07.2018 №С-2507/4 та №С2507/1, якими від відповідача вимагалось зупинити виконання будівельних робіт гаража по вул. Степова, 16 у м. Яготин, Яготинського району, Київської області з 27.07.2018 та усунути виявлені порушення в термін до 25.08.2017 відповідно (а.с. 45-46).

Перевіряючи виконання вимог приписів від 25.07.2018 №С2507/1, №С-2507/4 та керуючись направленням на проведення позапланової перевірки від 27.08.2018 №631.18/03, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва гаража за адресою: вул. Степанова, 16, м. Яготин, Яготинський район, Київська область (а.с.51).

Провівши перевірку, посадові особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області склали акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №Т-3008/2, яким встановлено, невиконання відповідачем вимог приписів, оскільки не зупинено виконання робіт та виявлені порушення не усунуто шляхом внесення змін до будівельного паспорту забудови земельної ділянки, шляхом перебудови об`єкта будівництва, шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану, або іншим шляхом відповідно до чинного законодавства (а.с. 53-60).

Посилаючись на невиконання відповідачем приписів у добровільному порядку, позивач просить зобов'язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований об`єкт будівництва у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Визначаючись щодо заявлених вимог по суті, суд виходить з того, що спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Законом України «Про архітектурну діяльність».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, спрямованої на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначаються Законом України «Про архітектурну діяльність».

Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, у порядку, визначеному Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 25 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-XII передбачено відповідальність за порушення містобудівного законодавства, зокрема, за виконання будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього.

Із позовної заяви та наявних матеріалів справи з`ясовується, що будівництво відповідачем гаражу по вул. Степанова, 16, м. Яготин, Яготинський район, Київська область, виконувалось з відхиленням від будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 21.12.2016 №51, зокрема виконувались роботи з влаштування монолітного стрічкового фундаменту розмірами в плані 8,0х12,0 м, на відстані 3,00 м від суміжного житлового будинку, у той час, як вказаним будівельним паспортом передбачено розміщення гаражу розмірами 7,0х10,0 м на відстані 6,0 м від суміжного житлового будинку.

Відповідно до пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи Інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Підстави для знесення об'єкта самочинного будівництва визначені у частинах четвертій та сьомій статті 376 Цивільного кодексу України.

Так, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, відповідно до вимог частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об'єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови, що у ході розгляду справи судом не встановлено.

Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва, передує прийняття судом рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Однак, наявності і таких обставин, судом не встановлено, а позивачем не доведено.

Ідентичний правовий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №810/5680/15.

Тому, стосовно обраного позивачем заходу для усунення вчиненого ОСОБА_1 порушення законодавства, суд зазначає наступне.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 30.03.2012 №6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм права, суд дійшов до висновку, що до повноважень Інспекції віднесено право приймати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. Вказане може бути здійснено шляхом визначення особі, яка вчинила виявлене Інспекцією порушення, зокрема вимоги про проведення перебудови (в разі коли будівництво завершено, що і мало місце у даному випадку), здійснення заходів спрямованих на отримання чи внесення змін до відповідних дозволу та проекту, отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку чи вчинення інших дій які усунуть такі порушення.

І лише у тому випадку, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, а всі можливі варіанти вирішення цього питання вичерпані, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 17.07.2018 у справі №820/3183/16.

Суд наголошує, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Між тим, суд звертає увагу, що законодавцем запроваджено виключно судовий механізм застосування такого заходу як знесення самочинного будівництва, з метою недопущення зловживань у цій сфері з боку органів державної влади.

Разом з цим, суд зауважує, що у відповідності до наданих позивачем фотоматеріалів, на вул. Степановій, 16 у м. Яготин, Яготинського району Київської області відсутній об`єкт будівництва - гараж, який навіть у разі задоволення позову підлягав би знесенню. Натомість, із фотокопій та безпосередньо актів перевірки, встановлюється лише наявність фундаменту, що вказує на припинення відповідачем будівництва гаражу.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що виконання відповідачем робіт із влаштування монолітного стручкового фундаменту дійсно вчинено з порушення норм у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, однак застосування зобов`язання щодо знесення самочинно збудованого об`єкта, є передчасним та не співмірним заходом, адже позивачем не використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи позивач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів обґрунтованості своїх вимог .

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог, а відтак адміністративний позов вважає таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.