Рішення № 80860800, 02.04.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2019 р. справа № 347/1130/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап’юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до Косівського районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі про визнання неправомірною відмову в зарахуванні періоду роботи при призначенні пенсії та зобов’язання провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу роботи за період з 15.08.1988 до 01.07.1993 з дня її призначення.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 08.07.2016 відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі з заявою про зарахування в страховий стаж періоду роботи надомником в радгоспі «Росія», перейменованого в радгосп «Гвіздецький», згодом реорганізованого в Гвіздецьку спілку селян, з 15.08.1988 по 01.07.1993, оскільки факт роботи в наведених організаціях підтверджується записами в трудовій книжці, архівними витягами з наказів про прийняття та звільнення, копіями облікових листів праці та виконаних робіт за 1988-1993 роки. Однак листом №229/Г-15 від 06.01.2016 відповідач відмовив позивачу в зарахуванні стажу на підставі зазначених документів. Вважають такі дії відповідача неправомірними, оскільки у вказаний період позивач працював, отримував заробітну плату, ОСОБА_1 просив суд зобов’язати Косівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати позивачу період роботи в радгоспі "Росія" в страховий стаж при призначенні пенсії та провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу та заробітку за період з 15.08.1988 по 01.07.1993 з дня її призначення – 09.03.2013.

Представник відповідача позовних вимог не визнав, в запереченні на позов пояснив, що позивач працював в радгоспі «Росія» в цеху підсобних промислів по договору. А згідно статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стаж роботи по договору зараховується за умови сплати організацією страхових внесків до пенсійного фонду. Однак, згідно копій відомостей про заробітну плату за період роботи в радгоспі «Росія», які представлені позивачем за період з 1988р. по 1992р. відображено тільки обсяг роботи, але не вказано заробіток та відрахування. А тому, для зарахування до стажу періоду роботи з 1991р. по 1993р. немає підстав. Представник відповідача вказав на безпідставність позовних вимог та просив в задоволенні позову відмовити.

25.09.2017 постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області за №347/1130/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 за № 876/9340/16, позов задоволено. Визнано неправомірною відмову Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 15.08.1988 до 01.07.1993 та заробітку при призначенні пенсії. Зобов’язано Косівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в радгоспі “Росія” в страховий стаж при призначенні пенсії та провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу та заробітку за період з 15.08.1988 до 01.07.1993 з дня її призначення (а.с.69-70, 96-99).

13.12.2018 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за № К/9901/45220/18 касаційну скаргу Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено частково. Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25.10.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 – скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (а.с.133-138).

Висновками Верховного Суду встановлено, що з відповіді від 6 січня 2016 року Управління ПФУ не зрозуміло в який стаж позивача зараховано період роботи з 1 січня 1988 року по 31 грудня 1991 року та підстави його зарахування, оскільки звертаючись до суду позивач ставить питання про зарахування роботи в страховий стаж, з огляду на що не зрозуміло який стаж та який період в межах вказаних правовідносин є спірним. Також, суди попередніх інстанцій не перевірили документи на підставі яких відповідач зарахував позивачу в стаж його роботи період з 1 січня 1988 року по 31 грудня 1991 року в ЛАП «Снідавка», не витребували стажеву довідку видану ЛАП «Снідавка» на яку посилався відповідач в листі від 6 січня 2016 року.

Управління ПФУ в касаційній скарзі також зазначило, що з 1 січня 1988 року по 31 грудня 1991 року позивач працював та отримував заробітну плату в Лісогосподарському агропромисловому підприємстві «Снідавка», що підтверджується довідкою від 10 лютого 2013 року № 4 виданою ЛАП «Снідавка». 1988 року вироблено 192 трудодні, 1989 - 241 трудодень, 1990 -140 трудоднів, 1991 - 33 трудодні. Тобто позивач працював в двох різних організаціях в один і той самий період. Однак, довідка від 10 лютого 2013 року № 4 на яку посилається Управління ПФУ в матеріалах справи відсутня.

Крім того, зобов'язуючи Управління ПФУ провести позивачу перерахунок пенсії з врахуванням стажу та заробітку за період з 15 серпня 1988 року по 1 липня 1993 року з дня її призначення, суди попередніх інстанцій не встановили, чи призначена взагалі позивачу пенсія, а якщо призначена, то на підставі якого закону та з якої дати. При цьому, надання оцінки мотивам, з яких виходив відповідач відмовляючи позивачу у зарахуванні до стажу періоду роботи, неможливе без перевірки його заяви та дослідження пенсійної справи, якщо йому вже призначена пенсія.

В касаційній скарзі скаржник також зазначає, що судами попередніх інстанцій не вирішено питання дотримання позивачем строку звернення до суду. При цьому, пропущення позивачем строків звернення до суду було одним з доводів апеляційної скарги.

Підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд є допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, зокрема, судами не було встановлено суттєвих для вирішення справи обставин, які мають значення для вирішення справи істотне значення, на підставі допустимих доказів.

Косівський районний суд Івано-Франківської області ухвалою від 06.02.2019 передав справу №347/1130/16 за позовом ОСОБА_1 до Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (а.с.143-144).

01.03.2019 адміністративна справа за №347/1130/16 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 06.03.2019 призначив її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25.03.2019 надійшов відзив Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на адміністративний позов, згідно якого відповідач позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що позивач в період з 05.08.1988 по 01.07.1993 працював на інших роботах в іншому районі області. Так, з 01.01.1988 по 31.12.1991 ОСОБА_1 працював та отримував заробітну плату в Лісогосподарському агропромисловому підприємстві «Снідавка». Також, представник відповідача вказав на відсутність підстав для проведення перерахунку позивачу пенсії з 08.03.2013, оскільки ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду.

Ухвалою від 02.04.2019 Івано-Франківський окружний адміністративний суд залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, в частині вимог щодо зобов'язання вчинити певні дії за період з 09.03.2013 по 05.01.2015.

Частиною 5 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 09.03.2013 призначена пенсія за віком, що підтверджується копією протоколу №1308 від 27.05.2013. Pагальний стаж позивача на час виходу на пенсію становив 30 років 7 місяців 8 днів, з яких робота в колгоспі 14 років 1 місяць 26 дні.

З огляду на зміст позовної заяви, в 2015 році ОСОБА_1 встановив, що період його роботи з 15.08.1988 по 01.07.1993 в радгоспі «Росія», перейменованому в радгосп «Гвіздецький», згодом реорганізованого в Гвіздецьку спілку селян, Управлінням Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області не враховано у страховий стаж.

03.02.2015 Архівний відділ Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області видав ОСОБА_1: архівний витяг з наказу №106 радгоспу «Росія» від 15.08.1988, згідно якого позивача прийнято в цех підсобних промислів з 15.08.1988 з вирощування ВРХ по договору згідно поданої заяви (а.с.11); архівний витяг з протоколу №7 засідання правління Гвіздецької спілки селян від 24.06.1993, згідно якого позивача звільнено з роботи (а.с.12).

В грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області із заявою, в якій просив зарахувати в стаж період роботи надомником в радгоспі «Росія», перейменованому в радгосп «Гвіздецький», згодом реорганізованого в Гвіздецьку спілку селян, з 15.08.1988 по 01.07.1993.

Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області листом №229/Г-15 від 06.01.2016 повідомило позивача, що період роботи з 01.01.1988 по 31.12.1991 зараховано в стаж згідно стажевої довідки, виданої ЛАП «Снідавка». В радгоспі «Росія» ОСОБА_1 працював в цеху підсобних промислів по договору. Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» стаж роботи по договору зараховується за умови сплати організацією страхових внесків до пенсійного фонду. Однак по копіях відомостей про заробітну плату за період роботи в радгоспі «Росія», які позивач представив за період з 1988 рік по 1992 рік відображено тільки обсяг роботи, але не вказано заробіток та відрахування. Тому для зарахування до стажу періоду роботи з 1991 року по 1993 рік немає підстав (а.с.10).

Вважаючи таку відмову в зарахуванні періоду роботи при призначенні пенсії неправомірною, ОСОБА_1 звернувся 06.07.2016 до Косівського районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом, в якому просив зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу робот за період з 15.08.1988 до 01.07.1993 з дня її призначення.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Умови призначення пенсій за віком визначені статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, згідно вказаної статті право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

В даному випадку, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, після досягнення 60 років, за наявності загального стажу 30 років 7 місяців 8 днів, отримав право на пенсію за віком. З 09.03.2013 Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області призначило позивачу пенсію за віком, що підтверджується копією протоколу №1308 від 27.05.2013 та копією пенсійного посвідчення серія ААЗ №037427 (а.с.6).

Згідно частин 1 та 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Територіальні органи Пенсійного фонду обчислюють страховий стаж відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У період роботи позивача з 15.08.1988 по 01.07.1993 обчислення страхового стажу здійснювалось на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно норми статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В матеріалах справи міститься копія трудової книжки БТ-І №7541323, відповідно до записів якої встановлено, що ОСОБА_1 з 15.08.1988 по 01.07.1993 працював надомником в цеху підсобних промислів в радгоспі «Росія», перейменованого в радгосп «Гвіздецький», згодом реорганізованого в Гвіздецьку спілку селян (а.с.7-8).

Також, згідно архівного витягу з наказу №106 по радгоспу «Росія», виданого 03.02.2015 Архівним відділом Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, позивача прийнято надомником в цех підсобних промислів з 15.08.1981 вирощуванням молодняка ВРХ по договору, згідно поданої заяви (а.с.11), а відповідно до архівного витягу з протоколу №7 засідання правління Гвіздецької спілки селян від 24.06.1993, виданого 03.02.2015 Архівним відділом Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, ОСОБА_1 був звільнений з роботи (а.с.12).

Окрім цього, матеріали справи містять копії облікових листів праці та виконаних робіт за 1988-1993 роки в радгоспі «Росія», радгоспі «Гвіздецький» та Гвіздецькій спілці селян, в яких зафіксовано відповідні обсяги робіт, які виконував позивач, та суми заробітної плати (а.с.13-35).

Щодо доводів відповідача про відсутність в наведених документах інформації про відрахування із заробітної плати ОСОБА_1, то суд вказує на таке.

Статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб

Отже, обов’язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено та страхувальника.

При цьому, статтею 101 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

В даному випадку, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження фактів звертання до правонаступників підприємств, на яких працював позивач в період 1988-1993 роки, чи до архівних установ.

В той же час, з огляду на зміст наявних у справі копій трудової книжки БТ-І №7541323, архівних витягів з наказів, виданого 03.02.2015 Архівним відділом Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, облікових листів праці та виконаних робіт за 1988-1993 роки, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 в період з 15.08.1988 по 01.07.1993 дійсно працював в радгоспі «Росія», радгоспі «Гвіздецький» та Гвіздецькій спілці селян, а тому немає жодних обмежень щодо зарахування наведеного періоду роботи позивача під час призначення йому пенсії за віком.

Що стосується доводів Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської про те, що з 1 січня 1988 року по 31 грудня 1991 року позивач працював та отримував заробітну плату в Лісогосподарському агропромисловому підприємстві «Снідавка», що підтверджується довідкою від 10 лютого 2013 року № 4 виданою ЛАП «Снідавка», то суд зазначає наступне.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 06.03.2019 про призначення даної справи до судового розгляду витребував у Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області відомості в який стаж зараховано період роботи ОСОБА_1 з 01.01.1988 до 31.12.1991 в Лісогосподарському агропромисловому підприємстві “Снідавка”, підстави його зарахування; документи на підставі яких зараховано ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1988 до 31.12.1991 та належним чином завірену довідку Лісогосподарському агропромисловому підприємстві “Снідавка” на яку посилається Косівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в листі від 06.01.2016 за №229/Г-15; довідку Лісогосподарського агропромислового підприємства “Снідавка” за №4 від 10.02.2013; відомості щодо дати та на підставі якого закону ОСОБА_1 призначено пенсію; копію пенсійної справи ОСОБА_1.

Згідно відзиву на позов, який подав відповідач 25.03.2019, представник Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області повідомив, що період роботи з 01.01.1988 по 31.12.1991 (1991 рік зарахований за фактичною тривалістю – 33 л/дні) позивачеві зараховано в стаж згідно стажевої довідки, виданої ЛАП «Снідавка».

Однак, суд звертає увагу на те, що вказану стажеву довідку, на яку посилався відповідач в листі від 6 січня 2016 року, Косівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області суду не надало, так само, як і копію пенсійної справи ОСОБА_1, тим самим не виконало вимоги ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2019.

Щодо довідки Лісогосподарського агропромислового підприємства “Снідавка” за №4 від 10.02.2013, яку надано суду, встановлено, що ОСОБА_1 1974 року вступив в колгосп та працював у ньому: з 01.01.1974 по 31.12.1974; з 01.01.1978 по 31.12.1982; з 01.01.1988 по 31.12.1991; з 01.01.1994 по 31.12.1996.

Окрім цього, згідно відомостей про кількість вироблених трудоднів (людиноднів), трудову участь в колгоспному будівництві, 1988 року вироблено 192,5 трудодні, нараховано 1903,03 карбованці, 1989 – 241,5 трудодні, 2762,96 карбованці, 1990 – 140,7 трудоднів, 2597,56 карбованці, 1991 - 33 трудодні, 1017,80 карбованці.

Однак, вказані відомості не містять інформації про те, хто відробив наведені трудодні, оскільки жодні вказівки на те, що вказані дні відробив саме ОСОБА_1, в наведених відомостях відсутні.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, які чинні на час розгляду справи (далі - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, імя, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

В даному випадку, трудова книжка БТ-І №7541323 не містить записів про роботу ОСОБА_1 в колгоспі в період з 01.01.1988 по 31.12.1991, правонаступником якого є Лісогосподарське агропромислове підприємство “Снідавка”. В той же час, довідка Лісогосподарського агропромислового підприємства “Снідавка” за №4 від 10.02.2013 не містить відомостей про професію та посаду позивача, характер виконуваної ним роботи.

Натомість, як встановлено судом вище, трудова книжка БТ-І №7541323 підтверджує факт роботи ОСОБА_1 з 15.08.1988 по 01.07.1993 надомником в цеху підсобних промислів в радгоспі «Росія», перейменованого в радгосп «Гвіздецький», згодом реорганізованого в Гвіздецьку спілку селян (а.с.7-8).

Щодо можливості одночасної роботи позивача в двох різних організаціях в один і той самий період, то суд звертає увагу на те, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, зарахування періоду роботи за сумісництвом до страхового стажу законодавством не передбачається, а тому страховий стаж за період одночасної роботи на двох підприємствах підлягає врахуванню в одинарному розмірі.

В даному випадку, відповідач зарахував період роботи ОСОБА_1 з 01.01.1988 по 31.12.1991 в Лісогосподарському агропромисловому підприємстві “Снідавка”, в той же час позивач, як встановлено судом вище, з 15.08.1988 по 01.07.1993 працював надомником в цеху підсобних промислів в радгоспі «Росія». Тобто, в період з 15.08.1988 по 31.12.1991, на думку відповідача, ОСОБА_1 працював на двох роботах.

З огляду на вищевказані положення про порядок зарахування страхового стажу, навіть за умови суміщення роботи на двох підприємствах, такий період роботи все одно зараховується в одинарному розмірі.

Таким чином, з огляду на відсутність записів в трудовій книжці БТ-І №7541323, що підтверджують факт роботи ОСОБА_1 в колгоспі, правонаступником якого є Лісогосподарське агропромислове підприємство “Снідавка”, трудова книжка БТ-І №7541323 в період з 15.08.1988 по 01.07.1993 зберігалась в радгоспі «Росія», перейменованого в радгосп «Гвіздецький», згодом реорганізованого в Гвіздецьку спілку селян, а тому саме вказане підприємство було основним місцем роботи ОСОБА_1 в наведений період.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відмовляючи в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи позивача з 15.08.1988 по 01.07.1993 в радгоспі «Росія», відповідач діяв протиправно, а тому позов ОСОБА_1 до Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області підлягає задоволенню.

При цьому, зважаючи на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 про залишення без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, в частині вимог щодо зобов'язання вчинити певні дії за період з 09.03.2013 по 05.01.2015, суд вважає за необхідне зобов’язати Косівське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 в страховий стаж період роботи з 15.08.1988 по 01.07.1993 в радгоспі «Росія», перейменованого в радгосп «Гвіздецький», згодом реорганізованого в Гвіздецьку спілку селян, при призначенні пенсії та провести перерахунок пенсії з 06.01.2015.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, , суд робить висновок про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 551,20 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірною відмову Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 15.08.1988 по 01.07.1993 в радгоспі «Росія», перейменованого в радгосп «Гвіздецький», згодом реорганізованого в Гвіздецьку спілку селян, при призначенні пенсії.

Зобов’язати Косівське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 78600, вулиця Незалежності, 26А, місто Косів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 40385698) зарахувати ОСОБА_1 (індекс 78645, село Снідавка, Косівський район, Івано-Франківська області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в страховий стаж період роботи з 15.08.1988 по 01.07.1993 в радгоспі «Росія», перейменованого в радгосп «Гвіздецький», згодом реорганізованого в Гвіздецьку спілку селян, при призначенні пенсії та провести перерахунок пенсії з 06.01.2015.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (індекс 78645, село Снідавка, Косівський район, Івано-Франківська області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 78600, вулиця Незалежності, 26А, місто Косів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 40385698) сплачений судовий збір в розмірі 551 (п’ятсот п’ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.