Рішення № 80860596, 22.03.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2019 рокум. Ужгород№ 807/640/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань – ОСОБА_1

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач - не з'явився;

представника відповідача - ОСОБА_2;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про зобов’язання вчинити дії.

22.01.2019 року позивач надала клопотання про заміну первісного відповідача - Начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області на належного відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (а.с. 92).

14.02.2019 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог, згідно якої просила: зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України у 5-ти денний термін на місці у м. Іршава провести перевірку проекту реконструкції будівлі Іршавського районного суду на предмет його відповідності чинним нормам права, нормам ДБН у її присутності, надіслати їй результати перевірки та надати відповідь на прохання у наданні для ознайомлення проекту реконструкції суду, паспорта об'єкту реконструкції та наданні дозволу зняти з них копії (а.с. 95).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачеві на приватній власності належить будівля, в якій розміщена адвокатська контора, яка межує з будівлею Іршавського районного суду. Частина будівлі адвокатської контори розташована на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні позивача та прохід до адвокатської контори можливий тільки повз будівлю суду. Після пожежі в 2016 року, внаслідок якої було знищено частину будівлі суду, розпочалася реконструкція будівлі Іршавського районного суду. Позивач зазначала, що відповідно до Паспорта об'єкту реконструкції суду, розміщеного біля місця будівництва, їй стало відомо, що будівля Іршавського районного суду повинна складатися з 3-х частин: 1-ша - прибудова до основної будівлі з боку Сервісного центру МВС України, 2-га (середня) - стара будова суду, 3-я - нова прибудова, на якій буде знаходитися вивіска назва будови: "Іршавський районний суд" та повинна бути шириною 5,5 м від існуючої стіни суду і в ній передбачається вхід в суд. Позивач наголошувала, що дана прибудова згідно Паспорта об'єкту реконструкції суду буде розміщена на всій ширині по межі з її земельною ділянку, де на даний час розміщений вхід до адвокатської контори, а тому даною прибудовою буде закрито вхід у офіс адвокатської контори позивача, що буде перешкоджати ОСОБА_3 користуватися будівлею та земельною ділянкою за їх призначенням. Позивач зазначала, що з цього приводу вона звернулася до спеціаліста – інженера-будівельника, який повідомив, що реконструкція суду проводиться з порушенням чинних норм законодавства України, а тому ОСОБА_3 звернулася до начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області із заявою, згідно якої просила у найкоротший термін провести у присутності позивача на місці перевірку проекту реконструкції будівлі суду на предмет її відповідності чинним нормам права, нормам ДБН, надіслати їй результати, а також надати для ознайомлення проект реконструкції суду, Паспорт об’єкту реконструкції (забудови земельної ділянки) та дозволити зняти з них копії. Однак, як зазначає в позовній заяві позивач, 27.04.2017 року їй було надіслано лист, яким відмовлено у проведенні перевірки проекту реконструкції будівлі суду у її присутності, у надісланні результатів перевірки, наданні для ознайомлення проекту реконструкції суду, Паспорта об’єкту реконструкції та дозволу зняти з них копії. Позивач наголошує, що згідно отриманої відповіді, її заява не була розглянута на місці будівництва, а розглядалася у робочому кабінеті, а по питанню надання для ознайомлення проекту реконструкції суду, Паспорта об’єкту реконструкції та наданні дозволу зняти з них копії відповіді взагалі не було. Позивач вказувала, що у наданій відповіді відповідач зазначив, що при візуальному огляді встановлено, що замовником проводяться роботи по реконструкції будівлі районного суду, в осях 1-4 (сторона будівлі офісу), без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, тобто по існуючому контурі будівлі районного суду. Однак, позивач наголошувала, що вона у своєму зверненні звертала увагу на порушення будівельних норм і правил щодо нової добудови суду, а не щодо старої будови суду, однак, замість того щоб перевірити правильність та підстави її звернення, відповідач вказує на виникнення спірних питань для вирішення яких ОСОБА_3 повинна надати правовстановлюючі документи на земельну ділянку та дозвільні документи на право виконання будівельних робіт, проте вся підтверджуюча документація була у відповідача. Як наголошувала позивач, вище вказані дії щодо не проведення перевірки викладених нею фактів щодо порушення будівельних норм і правил при здійсненні підготовчих та будівельних робіт по реконструкції будівлі суду, не наданні відповіді на прохання надати для ознайомлення проект реконструкції суду, паспорта об’єкту реконструкції, дозволу зняти з них копії та не розгляд скарги на місті у її присутності є протиправними, а відтак просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з’явилася, однак надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на те, що на підставі звернень позивача від 14.04.2017 року була проведена позапланова перевірка, за результатами якої складено Акт від 27.04.2017 року №173/1007 та встановлено, що реконструкція Іршавського районного суду проводиться на підставі зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт за №ЗК083170902774 від 31.03.2017 року та замовником проводяться роботи згідно затвердженої проектної документації. При цьому надання оригіналу проектної документації до матеріалів перевірки і надання можливості зняття з них копії не є беззаперечним обов’язком відповідача під час проведення перевірки та отримання копій такої документації можливе за зверненням позивача до особи, в якої така документація знаходиться, зокрема до замовника або розробника проекту. Представник відповідача зазначав, що викладені у позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам законодавства України, а тому не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачеві згідно Свідоцтва про право власності САЕ №343753 від 26.09.2011 року та на підставі рішення виконавчого комітету Іршавської міської ради №154 від 15.07.2011 року - належить нежитлова будівля, адвокатська контора за адресою м. Іршава, вул. Шевченка (вул. Леніна), 25 «а» (а.с. 9-10).

Як вказує в позовній заяві позивач, частина нежитлової будівлі - адвокатської контори знаходиться на земельній ділянці, яка на підставі рішення Іршавської міської Ради народних депутатів Іршавського району від 30.06.1998 року №20 була надана позивачеві у постійне користування для будівництва адвокатської контори. На підтвердження того, що частина належної їй нежитлової будівлі - адвокатської контори знаходиться на земельній ділянці наданій позивачеві у постійне користування, ОСОБА_3 надала до суду Державний акт від 22.09.1998 року №7 (а.с. 11).

Дослідивши спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Так, позивач в позовній заяві наголошує, що дії відповідача щодо не проведення перевірки викладених нею фактів щодо порушення будівельних норм і правил при здійсненні підготовчих та будівельних робіт по реконструкції будівлі Іршавського районного суду, не надання їй відповіді на прохання надати для ознайомлення проект реконструкції суду, паспорт об’єкту реконструкції та дозволу зняти з них копії, а також не розгляд скарги на місті у її присутності є протиправними, що спонукало її звернутися до суду за захистом порушених прав.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі – Порядок №553).

Порядок №553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 3 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Згідно п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі звернення позивача від 14.04.2017 року вх. №М-174/1007-1.20/2, у присутності головного спеціаліста ТУ ДСА України в Закарпатській області Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об’єкта будівництва: реконструкції будівлі Іршавського суду, м. Іршава, вул. Шевченка, 23 (а.с. 40). За результатами позапланової перевірки було складено Акт №173/1007 від 27.04.2017 року.

За результатами позапланової перевірки було встановлено, що реконструкція Іршавського районного суду проводиться на підставі зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт за № 3K083170902774 від 31.03.2017 р. Проектна документація щодо реконструкції даного об'єкта розроблена проектувальником ОСОБА_4, що затверджена наказом начальника Територіального управління ДСА України в Закарпатській області №01/01-05 від 10.01.2017 року та проведено експертизу проекту філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Закарпатській області. В ході проведення перевірки об'єкту було встановлено, що замовником проводяться роботи згідно затвердженої проектної документації.

Згідно листа від 28.04.2017 року «Про розгляд звернення» Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області повідомило позивача про те, що розглянувши її звернення від 14.04.2017 року та 25.04.2017 року щодо проведення перевірки дотримання містобудівного законодавства по реконструкції будівлі Іршавського районного суду - відповідно до даних Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, внесені дані стосовно будівництва об’єкта: «Реконструкція будівлі Іршавського районного суду, за адресою: м. Іршава, вул. Шевченка, 23» (декларація про початок виконання будівельних робіт від 31.03.2017 р. №ЗК 083170902774, замовник будівництва – Територіальне управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області) було встановлено при візуальному огляді, що замовником проводяться роботи по реконструкції будівлі районного суду, в осях 1-4 (сторона будівлі офісу) без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, тобто по існуючому контуру будівлі районного суду та суміжній стіні будівлі офісу (а.с. 12-13).

Також, за результатом розгляду звернень позивача від 14.04.2017 року та 25.04.2017 року, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області у листі від 28.04.2017 року повідомило ОСОБА_3 про те, що у зв’язку з виникненням спірних питань та для проведення об’єктивного розгляду надісланих нею звернень, просять її надати правовстановлюючі документи на земельну ділянку та дозвільні документи на право виконання будівельних робіт по будівництву гаража та надбудови приміщення адвокатської контори, за адресою: м. Іршава, вул. Шевченка, 25.

Відповідно до пп. 8 п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов’язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, у відповідності до пп. 8 п. 11 Порядку №553, для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, з метою всебічного та об’єктивного розгляду звернень позивача щодо наявності або відсутності порушення прав позивача в ході реконструкції будівлі суду, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області в листі від 28.04.2017 року просило ОСОБА_3 надати документи, зокрема правовстановлюючі документи на земельну ділянку та дозвільні документи на право виконання будівельних робіт.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи по суті, позивач не надала до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області правовстановлюючі документи на земельну ділянку та дозвільні документи на право виконання будівельних робіт по будівництву гаража та надбудови приміщення адвокатської контори, за адресою: м. Іршава, вул. Шевченка, 25, які орган державного архітектурно-будівельного контролю просив надати з метою проведення об’єктивного розгляду надісланих нею звернень.

Згідно п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до п. 18 Порядку №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Зміст вище наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.

Враховуючи вище викладене суд приходить висновку, про те, що в ході розгляду справи по суті та з огляду на наявні матеріали, не знайшло свого підтвердження твердження позивача про те, що їй було відмовлено у проведенні за її зверненням перевірки проекту реконструкції будівлі Іршавського районного суду на предмет відповідності чинним нормам права, нормам ДБН. Зокрема, в матеріалах справи наявний Акт №173/1007 від 27.04.2017 року та лист від 28.04.2017 року «Про розгляд звернення», які підтверджують те, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області були розглянуті звернення позивача від 14.04.2017 року та від 25.04.2017 року та на підставі її звернення була проведена позапланова перевірка.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні та не були надані позивачем до суду докази того, що позивач, окрім звернень від 14.04.2017 року та від 25.04.2017 року, зверталася до відповідача з іншими зверненнями щодо проведення перевірки дотримання містобудівного законодавства по реконструкції будівлі Іршавського районного суду та за наслідками яких позивачеві було відмовлено у проведенні відповідної перевірки.

Щодо твердження позивача про те, що органом державного архітектурно-будівельного контролю було протиправно відмовлено у проведенні перевірки у її присутності, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Отже, згідно вимог п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль обов’язково повинен здійснюватися у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Оскільки позивач не є суб’єктом (або його представником) який будує (здійснює реконструкцію) будівлі Іршавського районного суду, а тому відповідно до норм чинного законодавства, у органа державного архітектурно-будівельного контролю відсутній обов’язок проводити державний архітектурно-будівельний контролю у присутності позивача.

Також, позивач в позовній заяві наголошує, що є протиправними дії відповідача щодо ненадання відповіді на прохання у наданні для ознайомлення проекту реконструкції суду, паспорта об’єкту реконструкції та наданні дозволу зняти з них копії. Разом з тим, суд зазначає наступне.

Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Порядок №466) визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 2 Порядку №466 будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно п. 5 Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об’єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів I-III категорії складності; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів IV і V категорії складності.

Відповідно до п. 16 Порядку №466 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації за формою, наведеною у додатках 4, 5, 6 до цього Порядку.

Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, подання інших документів чинним законодавством не визначено.

Згідно п. 17 Порядку №466 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п’яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та здійснює дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Замовник будівництва несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Таким чином, зняття копій із оригіналу проекту реконструкції суду, паспорта об’єкту реконструкції не є обов'язковою умовою при реєстрації даних стосовно об'єкта: «Реконструкція будівлі Іршавського суду».

В цьому і полягає декларативний принцип у будівництві, згідно якого витребовування від замовника на етапі реєстрації декларації будь-якої документації, в тому числі і проектної, не входить до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, замовник будівництва декларує свої наміри щодо будівництва та наявність відповідних документів для нього. Діяльність органів державного архітектурно-будівельного контролю зводиться до перевірки повноти даних, зазначених у декларації. Так, декларативний принцип передбачає усвідомлення замовником будівництва відповідальності перед державою за взяті на себе зобов'язання.

При цьому, суд констатує, що вказаний в п. 7 Порядку №553 перелік підстав для проведення позапланової перевірки є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) про зобов’язання вчинити дії - відмовити.

2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_5

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 02.04.2019 року, з огляду на перебування судді на лікарняному.