Рішення № 80860565, 27.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року о 16 год. 59 хв.Справа № 280/4990/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК»

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК», звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ Держпраці у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови від 15.11.2018 №ЗП2044/565/АВ/П/ТД-3ФС, №ЗП2044/565/АВ/П/ІП-1ФС та №ЗП2044/565/АВ/П/ЗБ-2ФС.

Ухвалою суду від 29.11.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 19.12.2018.

Ухвалою суду від 19.12.2018 відкладено підготовче засідання на 22.01.2019. Крім того, ухвалою суду від 19.12.2018 повернуто без розгляду заяву ТОВ «Запорізький ДБК» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою суду від 22.01.2019 відкладено підготовче засідання на 30.01.2019.

Ухвалою суду від 24.01.2019 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» про забезпечення позову, зупинено стягнення за виконавчими документами – постановами про накладення штрафу від 15 листопада 2018 року №ЗП2044/565/АВ/П/ТД-3ФС, №ЗП2044/565/АВ/П/ІП-1ФС та №ЗП2044/565/АВ/П/ЗБ-2ФС, що видані Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області, до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

Ухвалою суду від 30.01.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд адміністративної справи по суті на 13.02.2019.

В судовому засіданні 13.02.2019 оголошено перерву в розгляді справи до 12.03.2019.

Крім того, 12.03.2019 в судовому розгляді справи оголошено перерву до 27.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем необґрунтовано та протиправно прийнято оскаржувані постанови, оскільки ТОВ «Запорізький ДБК» не допускається порушень трудового законодавства України. Вказує, що відповідач дійшов помилкових висновків про порушення ТОВ «Запорізький ДБК» приписів частини 3 статті 24 КЗпП України в частині допущення до виконання робіт фізичної особи ОСОБА_4 без укладання з ним трудового договору. Позивач зазначає, що з громадянином ОСОБА_4 було укладено цивільно-правову угоду, а не трудовий договір, відповідно до умов якої останній зобов’язується відповідно до завдання виконати роботи з облаштування електричних кабелів, дротів на будівельному майданчику по вул. Новокузнецькій (буд.72, 73, 90), а також з установки приборів обліку. Вказує, що умови цивільно-правової угоди між позивачем та ОСОБА_4 не є одноманітними та системними, ОСОБА_4 не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а суми оплати (винагороди) за кожний окремий об’єкт робіт не були однаковими та визначені окремо. Вважає, що відповідач дійшов хибних та необґрунтованих висновків про наявність трудових відносин між ТОВ «Запорізький ДБК» та ОСОБА_4

Також, позивач вважає необґрунтованим твердження відповідача про порушення ТОВ «Запорізький ДБК» приписів ч.1, 2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» в частині виплати заробітної плати з порушенням встановлених строків. Позивач зазначає, що оплата праці на підприємстві здійснюється у повному обсязі за відпрацьований період та/або об’єм виконаних робіт, у зв’язку з чим ТОВ «Запорізький ДБК» наполягає на відсутності порушень з боку підприємства з зазначеного питання, а також зазначає, що у разі отримання обґрунтованого припису від ГУ Держпраці позивачем буде здійснено всі необхідні заходи для його виконання.

Крім того, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що висновок ГУ Держпраці про допуск до роботи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без повідомлення ДФС що їх прийняття на роботу не відповідають дійсності, оскільки ТОВ «Запорізький ДБК» у встановленому порядку та своєчасно було направлено відповідне повідомлення до ДФС.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що за результатами проведеного інспекційного відвідування ТОВ «Запорізький ДБК» встановлено порушення позивачем вимог трудового законодавства України. Зазначає, що інспекційним відвідуванням встановлено порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 КЗпП України в частині допуску до роботи без повідомлення ДФС щодо прийняття на роботу працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6; ч.1,2 ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» в частині виплати заробітної плати з порушенням строків визначених чинним законодавством; ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону України «Про відпустки» в частині виплати заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки пізніше ніж за три дні до початку відпустки; ч.3 ст.23 КЗпП України в частини допущення до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_4 Зазначає, що у зв’язку із виявленням вищевказаних порушень, які підтверджені зібраними доказами, відповідачем правомірно прийнято оскаржувані постанови, якими до ТОВ «Запорізький ДБК» застосовано штрафні санкції за порушення вимог трудового законодавства України.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали позицію викладену в письмових запереченнях та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв’язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 17.10.2018 по 26.10.2018 співробітниками ГУ Держпраці у Запорізькій області проведено інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, за результатами якої складено Акт інспекційного відвідування від 26.10.2018 №ЗП2044/565/АВ.

Відповідно до висновків Акту інспекційного відвідування встановлено порушення позивачем:

ч.3 ст.24 КЗпП України – під час інспекційного відвідування встановлено, що у ТОВ «Запорізький ДБК» працівників допускають до роботи без повідомлення Державної фіскальної служби щодо прийняття його на роботи в Порядку встановленого Кабінетом Міністрів України. Порушення встановлено відносно працівників: ОСОБА_5, ОСОБА_6 Наказом від 29.04.2016 №16к ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийнято на роботу з 04.05.2016 на ТОВ «Запорізький ДБК». Станом на 25.10.2018 зазначені працівники перебувають у трудових відносинах з підприємством, але не подано повідомлення до ДФС щодо прийняття їх на роботу;

ч.1, 2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» - у ТОВ «Запорізький ДБК» заробітна плата виплачується з порушенням строків, яка визначена чинним законодавством. Так, заробітна плата за січень 2018 року виплачена - 02.02.2018, 08.02.2018, 15.02.2018, 22.02.2018, 23.02.2018. 27.02.2018. Заробітна плата за лютий 2018 року виплачена - 02.03.2018, 06.03.2018., 13.03.2018, 20.03.2018, 21.03.2018, 27.03.2018, 28.03.2018, 04.04.2018, 13.04.2018, 16.04.2018. Заробітна плата за березень 2018 виплачена - 06.04.2018, 13.04.2018, 20.04.2018, 27.04.2018, 08.05.2018, 11.05.2018, 25.05.2018, 06.06.2018. Заробітна плата за квітень 2018 виплачена – 04.05.2018, 22.05.2018, 25.05.2018, 08.06.2018, 19.06.2018. Заробітна плата за травень 2018 виплачена – 08.06.2018, 19.06.2018, 26.06.2018, 27.06.2018, 04.07.2018, 11.07.2018. Тобто заробітна плата за лютий, березень, квітень, травень виплачена більш як за один місяць. Заробітна плата за червень 2018 виплачена-22.06.2018, 06.07.2018, 16.07.2018, 20.07.2018, 24.07.2018, 27.07.2018, 30.07.2018. Заробітна плата за липень 2018 виплачена - 06.08.2018, 10.08.2018, 21.08.2018, 23.08.2018, 30.08.2018. Заробітна плата за серпень 2018 виплачена - 09.08.2018, 22.08.2018, 30.08.2018, 31.08.2018, 07.09.2018, 10.09.2018, 11.09.2018, 12.09.2018, 14.09.2018, 19.09.2018. Заробітна плата за вересень 2018 виплачена - 12.09.2018, 13.09.2018, 21.09.2018, 27.09.2018, 02.10.2018, 05.10.2018, 12.10.2018, 19.10.2018. Частково виплачена заробітна плата за жовтень 2018 - 12.10.2018, 19.10.2018;

ч.4 ст.115 КЗпП України, статті 21 Закону України «Про оплату праці» - заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки. З вибіркових даних порушення встановлено відносно працівників: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Так, відповідно до наказу від 24.04.2018 №57 відпустка ОСОБА_7 надана відпустка з 24.04.2018. Заробітна плата за весь час щорічної відпустки відповідно до відомості на перерахування заробітної плати №1080 від 27.04.2018 виплачена – 27.04.2018 року. Відповідно до наказу від 02.05.2018 №60 відпустка ОСОБА_8 надана відпустка з 17.05.2018 року. Заробітна плата за весь час щорічної відпустки відповідно до відомості на перерахування заробітної плати №1483 від 08.06.2018 виплачена – 08.06.2018, відповідно до відомості на перерахування заробітної плати №1620 від 19.06.2018 виплачена -19.06.2018;

ч.3 ст.24 КЗпП України - одну особу було допущено до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_4 зобов’язується відповідно до завдання виконання електричних кабелів, дротів на будівельному майданчику по вул.Новокузнецькій (буд.72,73,90) 500 м.п., установка приборів обліку. Відповідно до завдання виконання електричних кабелів, дротів па будівельному майданчику с.Широке - 500 м.п., установка приборів обліку. В актах виконаних робіт за січень 2018, лютий 2018, березень 2018, квітень 2018, травень 2018, червень 2018, липень 2018, серпень 2018. вересень 2018 вказані виконані роботи ОСОБА_4, а саме: електромонтажні роботи. Як вбачається із актів ОСОБА_4 виконує трудову функцію, яка передбачає виконання робіт за посадами (професіями) «електромонтажник». Дана професія передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010. затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327 (зі змінами): «електромонтажник» - код професії за КП - 7241. Виконавець підпадає під правила внутрішнього трудового розпорядку (що притаманно ст.139 КЗпП). ОСОБА_4 надано письмові пояснення, в яких зазначено, що він працює за графіком: з понеділка по п'ятницю (з 08.00 по 17.00) та вихідними днями є субота, неділя. Виконавець, в разі неналежного виконання зобов'язань за цим Договором несе матеріальну відповідальність за збитки, що сталися внаслідок халатності Виконавця ( що притаманно ст.130 КЗпП України). Відповідальність, яку покладено на вищезазначену особу притаманне трудовим відносинам. Винагорода передбачена в п.1.1. Договору, визначена та затверджена Сторонами (Договірна ціна) орієнтовано 8000,00 грн. та згідно акту виконаних робіт за повний відпрацьований місяць. Тобто, оплата здійснюється щомісячно з чіткою періодичністю, що зазвичай характерно для трудових договорів. Посадовими особами ТОВ «Запорізький ДБК» надані для ознайомлення цивільно-правові договори ( від 03.01.2018, від 01.02.2018. 01.03.2018. 02.04.2018, 02.05.2018, 01.06.2018, 02.07.1018, 01.08.2018. 01.09.2018. 01.10.2018). Тобто, цивільно-правові договори мають постійний систематичний характер праці. Згідно з пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 №3 «систематично» це означає не менше трьох разів протягом календарного року. За письмовими поясненнями ОСОБА_4, він працює на підприємстві з 2016 року.

На підставі висновків Акту інспекційного відвідування від 26.10.2018 №ЗП2044/565/АВ, ГУ Держпраці у Запорізькій області прийнято:

постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2018 №ЗП2044/565/АВ/П/ТД-3ФС, якою за порушення ч.3 ст.24 КЗпП України в частині допуску до роботи ОСОБА_4 без укладання трудового договору, до ТОВ «Запорізькій ДБК» застосовано штрафні санкції в розмірі 111690,00 грн. (а.с.8);

постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2018 №ЗП2044/565/АВ/П/ІП-1ФС, якою за порушення ч.3 ст.24 КЗпП України в частині не повідомлення ДФС про прийняття на роботу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та порушення вимог ч.4 ст.115 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про відпустки» в частині виплати заробітної плати за весь час щорічної відпустки пізніше ніж за три дні до початку відпустки, до ТОВ «Запорізький ДБК» застосовано штрафні санкції в розмірі 3723,00 грн. (а.с.9);

постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2018 №ЗП2044/565/АВ/П/ЗБ-2ФС, якою за порушення вимог ч.1,2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» в частині виплати заробітної плати з порушенням строків, до ТОВ «Запорізький ДБК» застосовано штрафні санкції в розмірі 11690,00 грн. (а.с.10).

Позивач, не погодившись з постановами про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень..

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно ч.5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 від 1947 року (далі – Конвенція), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Згідно статті 16 Конвенції, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об’єкт відвідування) (далі – Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку №295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до пп.5 п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Згідно пп.1 п.11 Порядку №295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Відповідно до п.19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно п.20 Порядку №295, Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Стосовно висновків відповідача про порушення ТОВ «Запорізький ДБК» вимог ч.3 ст.24 КЗпП України в частині допущення до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи встановлено, що протягом 2018 року між ТОВ «Запорізький ДБК» та громадянином ОСОБА_4 неодноразово укладались цивільно-правові договори, а саме:

- 03 січня 2018 року між ТОВ «Запорізький ДБК» - Замовник та громадянином ОСОБА_4 – Виконавець укладено цивільно-правовий договір, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник в порядку та на умовах, визначеним цим договором, дає завдання Виконавцеві та зобов’язується оплатити його послуги, в Виконавець зобов’язується відповідно до завдання виконання електричних кабелів, дротів на будівельному майданчику по вул. Новокузнецькій, буд.72 – 500 м.п., установка приборів обліку. Відповідно до пункту 4.3 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.01.2018 (а.с.92);

- 01 лютого 2018 року між ТОВ «Запорізький ДБК» - Замовник та громадянином ОСОБА_4 – Виконавець укладено цивільно-правовий договір, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник в порядку та на умовах, визначеним цим договором, дає завдання Виконавцеві та зобов’язується оплатити його послуги, в Виконавець зобов’язується відповідно до завдання виконання електричних кабелів, дротів на будівельному майданчику по вул. Новокузнецькій, буд.73 – 500 м.п., установка приборів обліку. Відповідно до пункту 4.3 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 28.02.2018 (а.с.91);

- 01 березня 2018 року між ТОВ «Запорізький ДБК» - Замовник та громадянином ОСОБА_4 – Виконавець укладено цивільно-правовий договір, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник в порядку та на умовах, визначеним цим договором, дає завдання Виконавцеві та зобов’язується оплатити його послуги, в Виконавець зобов’язується відповідно до завдання виконання електричних кабелів, дротів на будівельному майданчику по вул. Новокузнецькій, буд.73 – 500 м.п., установка приборів обліку. Відповідно до пункту 4.3 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.03.2018 (а.с.90);

- 02 квітня 2018 року між ТОВ «Запорізький ДБК» - Замовник та громадянином ОСОБА_4 – Виконавець укладено цивільно-правовий договір, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник в порядку та на умовах, визначеним цим договором, дає завдання Виконавцеві та зобов’язується оплатити його послуги, в Виконавець зобов’язується відповідно до завдання виконання електричних кабелів, дротів на будівельному майданчику по вул. Новокузнецькій, буд.73 – 500 м.п., установка приборів обліку. Відповідно до пункту 4.3 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 30.04.2018 (а.с.89);

- 02 травня 2018 року між ТОВ «Запорізький ДБК» - Замовник та громадянином ОСОБА_4 – Виконавець укладено цивільно-правовий договір, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник в порядку та на умовах, визначеним цим договором, дає завдання Виконавцеві та зобов’язується оплатити його послуги, в Виконавець зобов’язується відповідно до завдання виконання електричних кабелів, дротів на будівельному майданчику по вул. Новокузнецькій, буд.90 – 500 м.п., установка приборів обліку. Відповідно до пункту 4.3 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.05.2018 (а.с.88);

- 01 червня 2018 року між ТОВ «Запорізький ДБК» - Замовник та громадянином ОСОБА_4 – Виконавець укладено цивільно-правовий договір, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник в порядку та на умовах, визначеним цим договором, дає завдання Виконавцеві та зобов’язується оплатити його послуги, в Виконавець зобов’язується відповідно до завдання виконання електричних кабелів, дротів на будівельному майданчику по вул. Новокузнецькій, буд.90 – 500 м.п., установка приборів обліку. Відповідно до пункту 4.3 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 30.06.2018 (а.с.87);

- 02 липня 2018 року між ТОВ «Запорізький ДБК» - Замовник та громадянином ОСОБА_4 – Виконавець укладено цивільно-правовий договір, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник в порядку та на умовах, визначеним цим договором, дає завдання Виконавцеві та зобов’язується оплатити його послуги, в Виконавець зобов’язується відповідно до завдання виконання електричних кабелів, дротів на будівельному майданчику по вул. Новокузнецькій, буд.90 – 500 м.п., установка приборів обліку. Відповідно до пункту 4.3 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.07.2018 (а.с.86);

- 01 серпня 2018 року між ТОВ «Запорізький ДБК» - Замовник та громадянином ОСОБА_4 – Виконавець укладено цивільно-правовий договір, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник в порядку та на умовах, визначеним цим договором, дає завдання Виконавцеві та зобов’язується оплатити його послуги, в Виконавець зобов’язується відповідно до завдання виконання електричних кабелів, дротів на будівельному майданчику с.Широке – 500 м.п., установка приборів обліку. Відповідно до пункту 4.3 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.08.2018 (а.с.85);

- 01 вересня 2018 року між ТОВ «Запорізький ДБК» - Замовник та громадянином ОСОБА_4 – Виконавець укладено цивільно-правовий договір, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник в порядку та на умовах, визначеним цим договором, дає завдання Виконавцеві та зобов’язується оплатити його послуги, в Виконавець зобов’язується відповідно до завдання виконання електричних кабелів, дротів на будівельному майданчику с.Широке – 500 м.п., установка приборів обліку. Відповідно до пункту 4.3 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 30.09.2018 (а.с.84);

- 01 жовтня 2018 року між ТОВ «Запорізький ДБК» - Замовник та громадянином ОСОБА_4 – Виконавець укладено цивільно-правовий договір, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник в порядку та на умовах, визначеним цим договором, дає завдання Виконавцеві та зобов’язується оплатити його послуги, в Виконавець зобов’язується відповідно до завдання виконання електричних кабелів, дротів на будівельному майданчику по вул. Новокузнецькій, буд.90 – 500 м.п., установка приборів обліку. Відповідно до пункту 4.3 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.10.2018 (а.с.83).

Разом з тим, не зважаючи на викладене в договорах між ТОВ «Запорізький ДБК» та ОСОБА_4, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про наявність трудових відносин між позивачем та ОСОБА_4, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно приписів статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що договори між ТОВ «Запорізький ДБК» та громадянином ОСОБА_4 носили системний характер, кожний договір укладено строком до кінця місяця в якому його укладено, а предметом договорів був саме процес роботи з влаштування електричних кабелів на будівельних майданчиках та установка приладів обліку.

Також, суд зазначає, що відповідно до пунктів 1.2 цивільно-правових договорів укладених між ТОВ «Запорізький ДБК» - Замовник та громадянином ОСОБА_4 – Виконавець, Замовник забезпечує Виконавця всім необхідним для виконання роботи, передбаченої Договором. Крім того, у пункті 1.4 Договорів визначено, що Виконавець підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, що діють на підприємстві Замовника.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 29 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами. Згідно ч.1 ст.142 КЗпП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Отже, умови викладені в цивільно-правових договорах, зокрема в частині підлягання трудовому розпорядку, забезпечення ОСОБА_4 необхідним для виконання роботи, є не характерними до цивільно-правової угоди та підпадає під ознаки трудового договору, відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на ту обставину, що оплата праці ОСОБА_4 здійснювалась ТОВ «Запорізький ДБК» загальними відомостями на перерахування заробітної плати, а не платіжними дорученнями як оплата за цивільно-правовою угодою (а.с.93-144).

Крім того, відповідно до цивільно-правових договорів громадянин ОСОБА_4 також був зобов’язаний нести матеріальну відповідальність перед ТОВ «Запорізький ДБК» за неналежне виконання обов’язків, що передбачено статтею 130 КзпП України.

Так, само суд вважає за необхідне звернути увагу на порядок припинення цивільно-правових договорів між ТОВ «Запорізький ДБК» та ОСОБА_4, в частині того, що попередження про розірвання договору допускається лише після попередження за два тижні про намір припинити відносини, що відповідає статті 38 КЗпП України.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що під час перевірки інспекторами Держпраці не було належним чином ідентифіковано особу, яка надавала пояснення від імені ОСОБА_4, оскільки зазначена обставина не спростовує факт порушення, яке підтверджується зібраними доказами. Більш того, позивач в позовній заяві та доданих документах не заперечує факт наявності угод з громадянином ОСОБА_4, а тому не належне оформлення пояснень від імені ОСОБА_4 не спростовує факт виявленого порушення.

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що роботи на виконання яких ТОВ «Запорізький ДБК» укладало цивільно-правові договори з фізичною особою ОСОБА_4 за своїм технологічним процесом відноситься до робіт з підвищеною небезпекою та потребуються спеціального дозволу на їх виконання, зокрема і з урахуванням того, що проводяться на об’єктах будівництва зі зведення будинків.

Так, відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

Згідно ч.3 ст.21 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

В свою чергу, фізичні особи-підрядники не мають спеціального дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначені роботи пов’язані за КВЕД з роботами постійного характеру ТОВ «Запорізький ДБК», у зв’язку з чим їх можуть виконувати штатні співробітники підприємства, які пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці.

Як зазначено в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.1992 №9, згідно зі ст.24 КЗпП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими висновок ГУ Держпраці у Запорізькій області про те, що ТОВ «Запорізький ДБК» фактично допустило ОСОБА_4 до виконання роботи на будівельних майданчиках, що є роботами підвищеної небезпеки, відповідно до пункту 14 Переліку видів робіт підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №48, без укладання з таким працівником трудового договору.

Відповідно до ч.2 ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2018 №ЗП2044/565/АВ/П/ТД-3ФС, якою на ТОВ «Запорізький ДБК» накладено штраф в розмірі 111690,00 грн.

Стосовно встановленого порушення ч.1, 2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», суд зазначає наступне.

Так, з пояснень представника позивача наданих в судовому засіданні встановлено, що заробітна плата виплачувалась співробітникам ТОВ «Запорізький ДБК» в повному обсязі частинами, після надходження відповідних коштів на рахунки підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 2 статті 115 КЗпП України передбачено, що у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Аналогічні положення містяться і в частині 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці».

Так, судом встановлено, що ТОВ «Запорізький ДБК» заробітна плата:

за січень 2018 року виплачена - 02.02.2018, 08.02.2018, 15.02.2018, 22.02.2018, 23.02.2018, 27.02.2018;

заробітна плата за лютий 2018 року виплачена – 02.03.2018, 06.03.2018, 13.03.2018, 20.03.2018, 21.03.2018, 27.03.2018, 28.03.2018, 04.04.2018, 13.04.2018, 16.04.2018;

заробітна плата за березень 2018 виплачена – 06.04.2018, 13.04.2018, 20.04.2018, 27.04.2018, 08.05.2018, 11.05.2018, 25.05.2018, 06.06.2018;

заробітна плата за квітень 2018 виплачена – 04.05.2018, 22.05.2018, 25.05.2018, 08.06.2018, 19.06.2018;

заробітна плата за травень 2018 виплачена – 08.06.2018, 19.06.2018, 26.06.2018. 27.06.2018, 04.07.2018, 11.07.2018.

Тобто заробітна плата за лютий, березень, квітень, травень 2018 року виплачена співробітникам ТОВ «Запорізький ДБК» з порушенням строків виплати, передбачених ч.1, 2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці».

Позивачем зазначене порушення не спростовано, а лише зазначено, що заробітна плата виплачувалась співробітникам по мірі надходження коштів на підприємство та з урахуванням фінансової можливості підприємства.

Проте, суд зазначає, що відповідно до приписів статті 24 Закону України «Про оплату праці», своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Також, суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що співробітники ТОВ «Запорізький ДБК» не скаржились на порядок розрахунків з ними, оскільки відповідно до ч.2 ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Тобто, підставою для застосування штрафної санкції є сам факт встановлення зазначеного порушення, незалежно від того чи надходили до уповноважених органів скарги від співробітників підприємства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2018 №ЗП2044/565/АВ/П/ЗБ-2ФС, якою на ТОВ «Запорізький ДБК» накладено штраф в розмірі 11169,00 грн.

Стосовно встановленого порушення ч.3 ст.24 КЗпП України та порушення ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону України «Про відпустки», суд зазначає наступне.

Так, під час розгляду адміністративної справи встановлено, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем ч.3 ст.24 КЗпП України стало те, що наказом від 29.04.2016 №16к ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийнято на роботу з 04.05.2016 на ТОВ «Запорізький ДБК», проте, станом на 25.10.2018 зазначені працівники перебувають у трудових відносинах з підприємством, але позивачем не подано повідомлення до ДФС щодо прийняття їх на роботу.

Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи міститься повідомлення надіслане позивачем до ДФС засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису щодо прийняття на роботу громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.11), що спростовує твердження відповідача про порушення ТОВ «Запорізький ДБК» приписів ч.3 ст.24 КЗпП України у вказаній частині.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що такі документи не були надані до перевірки, оскільки відповідач мав право звернутися до органів ДФС для з’ясування зазначених обставин.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2018 №ЗП2044/565/АВ/П/ІП-1ФС в частині встановленого порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України.

Щодо порушення ч.4 ст.115 КЗпП України та статті 21 Закону України «Про відпустки», судом встановлено, що підставою для таких висновків було те, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Відповідно до ч.4 ст.115 КЗпП України, заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Частиною 1 статті 21 Закону України «Про відпустки» передбачено, що заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Так, відповідачем під час проведення інспекційного відвідування, з вибіркових даних, встановлено порушення відносно працівників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Відповідно до наказу від 24.04.2018 №57 відпустка ОСОБА_7 надана з 24.04.2018, заробітна плата за весь час щорічної відпустки відповідно до відомості на перерахування заробітної плати №1080 від 27.04.2018 виплачена – 27.04.2018 року. Крім того, відповідно до наказу від 02.05.2018 №60 відпустка ОСОБА_8 надана з 17.05.2018, заробітна плата за весь час щорічної відпустки відповідно до відомості на перерахування заробітної плати №1483 від 08.06.2018 виплачена – 08.06.2018, відповідно до відомості на перерахування заробітної плати №1620 від 19.06.2018 виплачена -19.06.2018.

Позивачем зазначене порушення не спростовано, лише зазначено про те, що співробітники підприємства не скаржились на такий порядок виплати коштів, оскільки розуміли стан на підприємстві.

Проте, зазначені обставини не спростовують встановлений факт порушення позивачем ч.4 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.21 Закону України «Про відпустки», а відтак не можуть бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за допущене порушення вимог трудового законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2018 №ЗП2044/565/АВ/П/ІП-1ФС на позивача накладено одну штрафну санкцію в розмірі 3723,00 грн. за два порушення, а саме порушення ч.4 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.21 Закону України «Про відпустки», та порушення ч.3 ст.24 КЗпП України.

При цьому, порушення ч.4 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.21 Закону України «Про відпустки» знайшло підтвердження в ході судового розгляду справи, у зв’язку з чим на позивача правомірно накладено штрафні санкції в розмірі 3723,00 грн., не зважаючи на те, що в ході судового розгляду справи спростовано твердження відповідача про порушення позивачем ч.3 ст.24 КЗпП України в частині не повідомлення ДФС про прийняття на роботу працівників.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.11.2018 №ЗП2044/565/АВ/П/ІП-1ФС, якою на ТОВ «Запорізький ДБК» накладено штраф в розмірі 3723,00 грн. за порушення ТОВ «Запорізький ДБК» ч.4 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.21 Закону України «Про відпустки». В свою чергу, постанова Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 15.11.2018 року №ЗП2044/565/АВ/П/ІП-1ФС в частині встановлення порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України підлягає скасуванню в частині викладених висновків.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» щодо визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 15.11.2018 року №ЗП 2044/565/АВ/П/ІП-1ФС в частині встановлення порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» (69035, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова, 4, код ЄДРПОУ 30616508) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправними та скасування постанов – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 15.11.2018 року №ЗП 2044/565/АВ/П/ІП-1ФС в частині встановлення порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 01.04.2019.

Суддя І.В. Новікова