Рішення № 80860256, 02.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року м. Житомир справа № 240/2241/19

категорія 102010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання бездіяльності щодо ненадання роз'яснення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, у якій він просить:

- визнати бездіяльність Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо ненадання роз'яснення з приводу порядку обрахування збитків, завданих заявнику від самовільного використання належної йому земельної ділянки, а також порядку застосування методики для обрахування шкоди за попередні роки;

- зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру розглянути звернення від 20.07.2018 в установленому законом порядку.

В обґрунтування позову зазначає, що листом від 09.08.2018 відповідач повідомив його про направлення поданого ним звернення на розгляд Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області, проте відповіді на нього він так і не отримав. Зазначає, що максимальний термін розгляду звернення згідно із Законом України "Про звернення громадян" складає 45 днів від дня його надходження, а тому відповідь на звернення позивач мав отримати не пізніше 31.07.2018, чого однак не відбулося.

Ухвалою від 04.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали позивач отримав 22.03.2019, а відповідач - 11.03.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

На адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву (а.с.10-15)), в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивач звернувся відразу з трьома заявами, пов'язаними між собою, а тому відповідач листом від 09.08.2018 № Х-2317/0-0.19-4321/6-18 надав доручення Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області розглянути дані заяви, перевірити викладені в них обставини та надати відповідь з врахуванням норм чинного законодавства України. Ці обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність з його сторони бездіяльності, яку оскаржує позивач. При цьому зазначає, що розрахунок шкоди здійснюється відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2007 №963, а тому відповідач не уповноважений надавати будь-яких роз'яснень або тлумачень положень нормативно-правового акту.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він просить вимоги відзиву відхилити. Обґрунтовуючи відповідь на відзив, позивач виходив з того, що лист Головного управління Держгеокадастру Житомирській області від 17.08.2018 №Х-1207/1-1073/6-18, доданий відповідачем до відзиву, не містить відповіді на звернення від 20.07.2018 по суті. Разом з тим, даний лист в установленому порядку йому не був направлений та позивачем не отриманий, а тому він не може вважатися доказом надання відповіді на його звернення. Крім того, позивач вважає, що його звернення не може вважатися надісланим за належністю, оскільки центральний апарат органу пересилає його на виконання до підвідомчого органу нижчого рівня лише, якщо питання не належить до повноважень відповідного органу, до якого надійшло звернення. Таких обставин у даній справі не існує.

Позивачем також подано заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору, про вступ у справу організації, якій законом надано право звертатися до суду, про збільшення позовних вимог. Розглянувши дані заяви, суд дійшов висновку, що їх вимоги не підлягають задоволенню, оскільки ці процесуальні дії вчинені позивачем поза межами строку, встановленого ст. 262 КАС України.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 20.07.2018 звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з запитом на інформацію, в якому просив надати роз'яснення про те: ким та за яким порядком мають бути обраховані збитки, завдані заявнику від самовільного використання належної йому земельної ділянки, а також порядку застосування методики для обрахування шкоди за попередні роки, зокрема, як застосовувати суму шкоди, обрахованої за актом обстеження від 04.10.2017, для визначення суми шкоди за 2014, 2015, 2016 роки.

На запит позивача від 20.07.2018 відповідач листом від 09.08.2018 № Х-2317/0-0.19-4321/6-18 (а.с.8) повідомив позивача, що Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області доручено розглянути порушені у зверненнях питання та про результати позивача проінформувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян").

Частиною 2 ст. 3 названого Закону визначено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно з частинами 1, 3 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

За правилами ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Вирішуючи питання про дотримання відповідачем наведених приписів законодавства у контексті обставин даної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 55 п. 4 Положення "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держгеокадастру, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Підпунктом 25-8 п. 4 цього Положення визначено, що Держгеокадастр розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку;

Зі змісту поданого позивачем звернення вбачається, що він просив роз'яснити питання, яке стосується того: ким та за яким порядком мають бути обраховані збитки, завдані заявнику від самовільного використання належної йому земельної ділянки, а також порядку застосування методики для обрахування шкоди за попередні роки. При цьому, за повідомленням позивача, подання цього звернення було обумовлено тим, що він більше трьох років намагається домогтися звільнення належної йому земельної ділянки та відшкодування йому, як її власнику, завданих збитків.

Отже, з врахуванням того, що законодавець під такою формою звернення як заява (клопотання) розуміє звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів, наведені позивачем обставини, які зумовили його запит до відповідача, вимагали від нього його розгляду у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян". При цьому, з врахуванням повноважень відповідача, це звернення мало бути розглянуто саме Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру як органом, на якого законодавцем покладено обов'язок здійснювати розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Таким чином, оскільки направлене позивачем звернення підлягало вирішенню саме відповідачем, проте його розгляд був передоручений Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області, це дає суду підстави для висновку про бездіяльність відповідача, зважаючи на невчинення ним дій, визначених Законом України "Про звернення громадян", і ненадання жодної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 20.07.2018 року.

Аргументи відповідача щодо відсутності повноважень Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надавати роз'яснення положень нормативно-правового акту, який визначає методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, не підлягають оцінці судом, оскільки такі доводи не були висловлені за наслідками розгляду звернення позивача. Таким самим чином суд не оцінює по суті твердження відповідача, викладені у відзиві на позов, стосовно фактичної правильності застосування цієї методики, неправильного посилання позивачем у зверненні на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, фактичного оскарження позивачем дій працівників поліції, оскільки, знову ж таки, ці аргументи не були викладені відповідачем за наслідками розгляду звернення відповідача. Натомість, звернення позивача залишилось без жодної відповіді.

Слід також зазначити, що відповідач, як на доказ належного розгляду звернення позивача, посилається на додану до відзиву копію листа Головного управління Держгеокадастру Житомирській області від 17.08.2018 №Х-1207/1-1073/6-18 про розгляд звернення ОСОБА_1 щодо проведення службового розслідування.

Зазначений лист не може бути розцінений судом як відповідь на звернення ОСОБА_1, оскільки, по-перше, з його змісту вбачається, що він був наданий позивачу за наслідками розгляду іншого звернення про проведення службового розслідування, а по-друге, як стверджує позивач, відповідач не надав жодних доказів вручення його ОСОБА_1 Оскільки у суду немає доказів в підтвердження протилежних обставин, слід визнати слушними доводи позивача, що згаданий лист не стосується спірного звернення позивача і не містить відповіді по його суті, а тому не підлягає врахуванню як доказ при розгляді цієї справи.

Отже, враховуючи те, що відповідачем не було надано відповіді на звернення позивача від 20.07.2018 у встановлений законодавством строк, а також ним у порушення норм Закону України "Про звернення громадян" не було вжито заходів щодо належного розгляду поданого звернення, така бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду звернення не може відповідати критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає визнанню протиправною.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідачем не було розглянуто по суті звернення позивача від 20.07.2018, а тому суд задовольняє позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру розглянути звернення ОСОБА_1 від 20.07.2018 в установленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом ІІ групи, а тому відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору при розгляді справи в усіх судових інстанціях.

Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (12504, вул. Гагаріна, 48, м. Коростишів, Житомирська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код ЄДРПОУ 39411771) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 20.07.2018 №3.

Зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру розглянути звернення ОСОБА_1 від 20.07.2018 №3 в установленому законом порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.04.2019.

Суддя Н.М. Майстренко