Рішення № 80860040, 29.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 р. Справа№200/2758/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державне підприємство «Селидіввугілля» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – УПФ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державне підприємство «Селидіввугілля» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15 червня 2018 року він звернувся до УПФ із заявою про призначення пенсії. Проте рішенням від 14 вересня 2018 року відповідач відмовив у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу роботи.

На думку позивача, УПФ протиправно не зарахувало до пільгового стажу період його роботи з 17.12.2007 року по 05.11.2014 року на підприємстві публічне акціонерне товариство «Шахта імені ОСОБА_2», оскільки не було надано пільгової довідки. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи: з 01.12.2016 року по 31.05.2018 року на відокремленому підрозділі «Шахта 1/3 Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків за ці періоди до МДЗ України (форма ОК-5 від 15.06.2018); з 01.06.2018 року по 10.06.2018 року на підприємстві відокремлений підрозділ «Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» через відсутність суми нарахованої заробітної плати. Окрім того, без обґрунтування в рішенні, відповідачем до пільгового стажу не зараховано період роботи з 28.06.2007 року по 06.08.2007 року на ТОВ «Донбасвуглепроходка». Зазначає, що вказані періоди його роботи підтверджено належними документами.

Позивач вважає таке рішення УПФ протиправним, оскільки воно прийнято із порушенням норм чинного законодавства та порушує його конституційні права.

Виходячи з наведеного, позивач просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення від 14 вересня 2018 року про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; 2) зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 15 червня 2018 року №1134 про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу в повному обсязі періодів роботи з 28.06.2007 року по 06.08.2007 року на ТОВ «Донбасвуглепроходка» в якості прохідника, з 17.12.2007 року по 05.11.2014 року на публічному акціонерному товаристві «Шахта імені ОСОБА_2» в якості прохідника 5 розряду з повним робочим днем у шахті; до страхового стажу періоду роботи з 01.12.2016 року по 10.06.2018 року на відокремленому підрозділі «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

15 березня 2019 року від представника УПФ надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що позивачу не зараховано до пільгового стажу період його роботи з 17.12.2007 року по 05.11.2014 року на підприємстві публічне акціонерне товариство «Шахта імені ОСОБА_2», оскільки не було надано пільгової довідки. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи: з 01.12.2016 року по 31.05.2018 року на відокремленому підрозділі «Шахта 1/3 Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків за ці періоди до МДЗ України (форма ОК-5 від 15.06.2018); з 01.06.2018 року по 10.06.2018 року на підприємстві відокремлений підрозділ «Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» через відсутність суми нарахованої заробітної плати.

На думку представника відповідача, для підтвердження пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах необхідно підтверджувати довідками за правилами встановленими порядком № 637.

З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, суд встановив наступне.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить копія паспорту (а.с. 11-13).

15 червня 2018 року позивач звернувся до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про призначення пенсії згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.41).

До вказаної заяви було додано: копію паспорту, копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків; копію трудової книжки серії ТН № 031857 від 12.05.2000, довідки про особливий характер роботи видані підприємством ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» № 26/20 від 16.01.2018 року, № 77 від 10.06.2018 року; виписку з наказу про атестацію робочих місць ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» № 26\21 від 16.01.2018 року; довідку про особливий характер роботи видана підприємством ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» № 04-22\253 від 16.01.2018 року; виписку з наказу про атестацію робочих місць ВП Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля»; довідку про особливий характер роботи виданою підприємством ВАТ «Донбасвуглепроходка» № 13 від 14.03.2018 року; довідку про підземні спуски в шахту підприємства ВАТ «Донбасвуглепроходка» № 12 від 14.03.2018 року.

Рішенням Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14 вересня 2018 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за нормами п. 3 ст. 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Рішення про відмову у призначенні пенсії вмотивовано тим, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи: з 17.12.2007 року по 05.11.2014 року на підприємстві публічне акціонерне товариство «Шахта імені ОСОБА_2», оскільки не було надано пільгової довідки. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи: з 01.12.2016 року по 31.05.2018 року на відокремленому підрозділі «Шахта 1/3 Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків за ці періоди до МДЗ України (форма ОК-5 від 15.06.2018); з 01.06.2018 року по 10.06.2018 року на підприємстві відокремлений підрозділ «Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» через відсутність суми нарахованої заробітної плати (а.с. 15).

31 жовтня 2019 року позивач звернувся до УПФ із заявою про роз’яснення щодо причин не зарахування до його пільгового стажу спірних періодів роботи (а.с. 18-19).

Листом УПФ від 03.12.2018 року №15909/03 позивачу роз’яснено, що до його пільгового стажу зараховано період роботи з 28.06.2007 року по 06.08.2007 року на підприємстві ТОВ «Донбасвуглепроходка» на підставі даних про сплату страхових внесків. Пільговий стаж зараховано за фактично відпрацьований час під землею. Оскільки згідно пункту 5 роз’яснень Мінпраці від 22.03.1995 року, працівникам спеціалізованих підприємств, організацій, цехів, дільниць та інших структурних підрозділів (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), стаж обчислюється за фактично відпрацьованим часом.

Згідно розрахунку стажу позивачу до пільгового стажу не зараховано період роботи з 28.06.2007 року по 27.07.2007 року на підприємстві ТОВ «Донбасвуглепроходка».

Позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача, як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства та порушує його конституційні права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі ОСОБА_3 № 1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі – ОСОБА_3 № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

ОСОБА_3 гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

У відповідності до статті 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. ОСОБА_3 же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Вищевказана норма закону кореспондується із частиною 3 статтею 114 Закону № 1058- IV (чинна редакція) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. ОСОБА_3 самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Відповідно до ст. 62 вищевказаного Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», а саме п. 20, згідно якого лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі за текстом - Порядок ведення трудових книжок), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно п. 2.2 Порядку ведення трудових книжок, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

У трудовій книжці позивача зазначено, що останній працював:

- з 17.12.2007 року по 05.11.2014 року на підприємстві публічне акціонерне товариство «Шахта імені ОСОБА_2» прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті (а.с. 24-25).

Як вже зазначалось судом, пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що уточнюючі довідки для підтвердження пільгового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Отже, належним та допустимим доказом, а саме трудовою книжкою підтверджується, що ОСОБА_1 має право на включення до пільгового стажу періоду роботи на підприємстві публічне акціонерне товариство «Шахта імені ОСОБА_2» з 17.12.2007 року по 05.11.2014 року.

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.12.2016 року по 31.05.2018 року на відокремленому підрозділі «Шахта 1/3 Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» через відсутність відомостей про сплату щомісячних страхових внесків за ці періоди, суд зазначає наступне.

Перерахування щомісячних обов’язкових внесків за ці періоди підтверджується довідкою № 278/10р від 18.10.2018 року, виданою ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля», з якої вбачається, що єдиний соціальний внесок за період з 01.12.2016 року по 30.06.2018 року перерахований в ДФС (а.с.31).

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.06.2018 року по 10.06.2018 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» через відсутність суми нарахованої заробітної плати за цей період суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що спірне рішення прийнято 14 вересня 2018 року, тоді як індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 взяті до уваги УПФ станом на 15.06.2018 року.

В матеріалах справи міститься довідка № 278/10р від 18.10.2018 року в якій зазначено суму нарахованої позивачу заробітної плати за червень 2018 року (а.с. 31).

В індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) від 12.02.2019 року також зазначено суми нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за спірний період (а.с. 27-30).

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).

За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, № 2464-VI ( далі ОСОБА_3 №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно з ч.2. ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).

Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.

З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16).

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на включення до страхового стажу періодів роботи у ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» з 01.12.2016 року по 31.05.2018 року, з 01.06.2018 року по 10.06.2018 року.

Щодо не зарахування УПФ до пільгового стажу періоду роботи позивача з 28.06.2007 року по 06.08.2007 року на ТОВ «Донбасвуглепроходка» суд зазначає наступне.

У трудовій книжці позивача зазначено, що останній з 28.06.2007 року по 06.08.2007 року працював у ТОВ «Донбасвуглепроходка» на посаді прохідника (а.с.24).

Як вже зазначалось судом, пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що уточнюючі довідки для підтвердження пільгового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Отже, належним та допустимим доказом, а саме трудовою книжкою підтверджується, що ОСОБА_1 має право на включення періоду роботи ТОВ «Донбасвуглепроходка» на посаді прохідника з 28.06.2007 року по 06.08.2007 року до пільгового стажу.

Більш того, пунктом 3 Порядку №637, визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, страхові внески за період з 28.06.2007 року по 06.08.2007 року зараховано позивачеві, як спец стаж за кодом ЗП3013А1 та ЗП3014А2 (а.с. 27-30).

Відповідно до Постанов Правління ПФУ № 26-1 від 05.11.2009 року «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 25-2 від 03.12.2013 року «Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Правління ПФУ від 08.10.2010 року № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; № ЗП3014А2 - працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Окрім того, згідно виписки з наказу №21/2-п від 25.12.2006 року про підсумки атестації ТОВ «Донбасвуглепроходка», всі робочі, зайняті повний робочий день на підземних роботах (а.с. 43).

З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці, індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5, виписка з наказу про підсумки атестації від 25.12.2006 року №21/2-п, підтверджують право позивача на включення періоду роботи з 28.06.2007 року по 06.08.2007 року на підприємстві ТОВ «Донбасвуглепроходка» до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі справа № 233/2084/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

ОСОБА_3 в оскаржуваному рішенні відсутні будь-які обґрунтування щодо необхідності надання будь-яких документів або уточнень на підтвердження вказаних спірних періодів роботи.

Разом з цим, суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить посилань на не зарахування періоду роботи з 28.06.2007 року по 06.08.2007 року із визначенням обґрунтованих підстав такого не зарахування.

В матеріалах справи наявна копія розрахунку стажу ОСОБА_1, згідно якої період роботи останнього на ТОВ «Донбасвуглепроходка» з 28.07.2007 року по 06.08.2007 року зараховано до пільгового стажу. Тоді як позивач просить суд зарахувати до пільгового стажу період роботи з 28.06.2007 року по 06.08.2007 року.

Таким чином, оскільки період роботи позивача з 28.07.2007 року по 06.08.2007 року зараховано до пільгового стажу, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для зобов’язання УПФ зарахувати вказаний період роботи до пільгового стажу.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено те, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов’язків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що УПФ повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об’єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14 вересня 2018 року є не обґрунтованим, прийнято без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, а отже не відповідає вимогам Конституції та законам України та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 вказаної статті).

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державне підприємство «Селидіввугілля» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області від 14 вересня 2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Селидовське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 червня 2018 року №1134 про призначення пенсії згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи а саме: з 17.12.2007 року по 05.11.2014 року на підприємстві публічне акціонерне товариство «Шахта імені ОСОБА_2», з 28.06.2007 року по 27.07.2007 року на підприємстві ТОВ «Донбасвуглепроходка», до страхового стажу: з 01.12.2016 року по 31.05.2018 року, з 01.06.2018 року по 10.06.2018 року на підприємстві відокремлений підрозділ «Шахта 1/3 Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля».

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Героїв Праці, 6, м. Селидове, Донецька область, 85400; код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 85483, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 599 (п’ятсот дев’яносто дев’ять) гривень 08 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лазарєв В.В.