Рішення № 80859854, 25.03.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2019 р. Справа №924/1065/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В. при секретарі судового засідання Виноградову Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, м. Хмельницький

до Теофіпольської селищної ради Хмельницької області, с. Теофіполь

про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна: адмінбудинок загальною площею 93,3 кв.м., прибудову - 20,0 кв.м., сходи - 2,9 кв.м., льох -12,4 кв.м., склад - 47,0 кв.м., прибудову 5,0 кв.м., сходи - 2,1 кв.м., вбиральню - 6,0 кв.м., гараж -33,0 кв.м., гараж -37,9 кв.м.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 згідно ордеру від 29.01.2019р., ОСОБА_2 - голова

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №5 від 12.03.2019р. (присутній 14.03.2019р.)

Рішення виноситься 25.03.2019р., оскільки в судовому засіданні 25.02.2019р. та 14.03.2019р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач звернувся із позовом до суду про визнання права власності за набувальною давністю на об'єкти нерухомого майна адмінбудинку загальною площею 93,3 м.кв., прибудову – 20,0 м.кв., сходи – 2,9 кв.м, льох – 12,4 кв.м, склад – 47,0 кв.м., прибудову – 5,0 кв.м, сходи – 2,1 кв.м., вбиральню – 6,0 кв.м., гараж – 33,0 кв.м., гараж – 37,9 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Набережна, 25, смт. Теофіполь, Хмельницької області.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що володіє будівлею, що знаходиться в селищі Теофіполь по вулиці Набережній, 25 та з 1974 року приміщення знаходиться на його балансі.

Згідно з Довідкою, виданою Теофіпольським бюро технічної інвентаризації, останній не здійснював реєстрацію будівлі за адресою вулиця Набережна, 25, селище Теофіполь.

Наголошує на тому, що розпорядженням Виконавчого комітету Теофіпольської районної ради депутатів трудящих Хмельницької області від 17 травня 1974 року №74-р затверджено оціночний акт від 17 травня 2018 року №16 на витрати по будівництву жилого будинку, сараю, времянки, тіньового навісу, бесідки, погреба, підпорної стінки, огорожі та по посадці фруктових дерев і кущових ягідників в домоволодінні смт. Теофіполя по вул. Набережній, 25 гр. ОСОБА_4 в сумі 16574 крб.79 коп.

Звертає увагу суду на те, що актом від 1 липня 1974 року, складеним головою Хмельницької обласної Ради УТМР ОСОБА_5, головою колгоспу ім. Гагаріна села Олійники Теофіпольського району ОСОБА_6 і гр. ОСОБА_4 підтверджується те, що для потреб Теофіпольської районної Ради УТМР закуплено у громадянина ОСОБА_4 будинок. Закупка відбулася за рахунок засобів Хмельницької обласної Ради УТМР, які перераховані через відділення Теофіпольського банку колгоспу ім. Гагаріна с. Олійники в сумі 16575 руб. Вказану суму коштів колгосп переводить на рахунок ОСОБА_4 в Теофіпольську районну ощадну касу через Держбанк. Закуплений будинок, згідно оціночного акта, передається Хмельницькій обласній Раді УТМР.

Згідно з відповіддю Державного архіву Хмельницької області від 29.04.2015 року №333/01.01-12/2015 в протоколах засідань Теофіпольського райвиконкому за 1974 рік акту від 01.07.1974р. про купівлю будинку та споруд Хмельницької обласної організації УТМР вартістю 16575 руб. немає.

В подальшому, дане домоволодіння було переобладнане Хмельницькою обласною організацією УТМР в адміністративне приміщення з гаражами, льохом, складом, вбиральнею. Облаштовано прилеглу територію. Згідно з актами від 18.11.2016 року, 30.08.2017 року, 25.09.2017 року, 20.08.2018 року та відповідними товарними чеками придбавалися будівельні матеріали, що використовувалися для ремонту вказаного приміщення.

Також належність вказаних приміщень Хмельницькій обласній організації УТМР свідчить інвентаризаційна справа 1975 року та технічний паспорт, виготовлений 14.11.2014 року. Згідно з технічним паспортом на громадський будинок, до складу останнього входять: адмінбудинок загальною площею 93,3 кв.м., прибудова 20,0 кв.м., сходи 2.9 кв.м., льох 12,4 кв.м., склад 47,0 кв.м., прибудова 5,0 кв.м., сходи 2,1 кв.м., вбиральня 6,0 кв.м., гараж 33,0, гараж 37,9 кв.м., вартість перелічених будівель та споруд становить 27285,88грн.

Стверджує, що Хмельницька обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок відкрито, протягом усього періоду, безперервно користується вказаним майном, проводить поточні та капітальні ремонти, є платником земельного податку та податку на нерухоме майно. Зазначене підтверджується копією платіжної декларації від 02.02.2018 року, а також відповідними платіжними дорученнями: від 05 лютого 2014 року, 27 січня 2015 року, 11 лютого 2016 року, 17 лютого 2016 року, 9 лютого 2017 року, 20 лютого 2017 року, 06 лютого 2018 року.

Крім того, позивач не в змозі оформити належним чином право власності на нерухоме майно через відсутність правовстановлюючого документу на будівлі і споруди за адресою смт. Теофіполь, вул. Набережна, 25 та повноцінно розпоряджатись належними їй будівлями і спорудами, як передбачено ст. 317 ЦК України та ст. 134 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові.

Відповідач повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, у відзиві на позов від 21.12.2018р. зазначає, що Теофіпольська селищна рада повністю визнає позовні вимоги, не заперечує проти задоволення позову та просить справу розглядати без участі представника.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається із свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Теофіпольська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок знаходиться за адресою смт. Теофіполь, вул. Набережна, 24.

Розпорядженням Виконавчого комітету Теофіпольської районної ради депутатів трудящих Хмельницької області від 17 травня 1974 року №74-р "Про затвердження оціночного акту на витрати по будівництву житлового будинку, надвірних будівель та посадці фруктових дерев та кущових ягідників" затверджено оціночний акт від 17.05.1974р. №16 на витрати по будівництву жилого будинку, сараю, времянки, тіньового навісу, бесідки, погреба, підпорної стінки, огорожі та по посадці фруктових дерев і кущових ягідників в домоволодінні смт. Теофіполя по вул. Набережній, 25, гр. ОСОБА_4 в сумі 16574 крб.79 коп.

1 липня 1974 року головою Хмельницької обласної Ради УТМР ОСОБА_5, головою колгоспу ім. Гагаріна с. Олійники Теофіпольського району ОСОБА_6 і гр. ОСОБА_4 складено акт, згідно якого для потреб Теофіпольської районної Ради УТМР закуплено у громадянина ОСОБА_4 будинок, акт затверджено Теофіпольським виконкомом Ради депутатів трудящих.

Закупка відбулася за рахунок засобів Хмельницької обласної Ради УТМР, які перераховані через відділення Теофіпольського банку колгоспу ім. Гагаріна с. Олійники в сумі 16575 руб. Вказана сума коштів колгоспом перевелась на рахунок гр. ОСОБА_4 в Теофіпольську районну ощадну касу через Держбанк. Закуплений будинок, згідно оціночного акта, передався Хмельницькій обласній Раді УТМР.

Як вбачається із інвентаризаційної справи 1975р. та технічного паспорту на громадський будинок від 14 листопада 2014р., виданого Теофіпольським районним бюро тенічної інвентаризації, власником будівель в смт. Теофіполь, вул. Набережна, 25, є Українське товариство мисливців та рибалок Хмельницької обласної організації.

Відповідно до технічного паспорта, виготовленого на замовлення Українського товариства мисливців та рибалок Хмельницької обласної організації, виданого 14 листопада 2014 року, нежитлові будівлі, а саме: будівля адмінбудинку площею 93,3 м.кв., льох площею 12,4 м.кв., склад площею 47,0 м. кв., вбиральня площею 6,0 м.кв., гараж площею 33,0 м.кв., гараж площею 37,9 м.кв., розташовані за адресою смт. Теофіполь, вул. Набережна, 25.

Також в матеріалах справи наявні платіжні доручення за період 2014 – 2018 р.р. про сплату Хмельницьким ОО УТМР коштів з призначенням платежу: податок за землю за Теофіпольську РО УТМР, податок на нерухоме майно за Теофіпольську РО УТМР, податкові декларації за 2018р.; акти та товарні чеки за 2016 – 2018 р.р. про закупівлю матеріалів для ремонтних робіт.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статті 344 цього Кодексу особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Виходячи зі змісту цієї статті, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі:

- майно може бути об'єктом набувальної давності;

- добросовісність володіння;

- відкритість володіння;

- давність володіння та його безперервність;

- належність на праві власності майна іншій особі;

- відсутність інших осіб, які претендують на це майно;

- відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном і набуття права власності.

Позов про право власності за давністю володіння не може пред'являти законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника, крім випадків, визначених частиною 3 статті 344 ЦК.

Аналогічна правова позиція щодо звернення з позовом про визнання права власності за набувальною давністю викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018р. по справі №924/925/17.

Судом береться до уваги, що позивач являється законним володільцем, заволодів майном з волі попереднього власника майна - ОСОБА_4, що підтверджується, в тому числі, підписаним ним актом про закупівлю будівлі від 01.07.1974р., який затверджено Теофіпольським виконкомом Ради депутатів трудящих, і яким встановлено сам факт здійснення купівлі будинку.

В свою чергу, відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або особа, яка вважає себе власником майна. При цьому така особа має не визнавати або оспорювати це право позивача, і між сторонами має існувати спір про право, який суд вирішує у порядку позовного провадження.

Аналогічна правова позиція щодо визначення відповідача за позовами про визнання права власності за набувальною давністю викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018р. по справі №924/925/17.

У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Встановлення власника майна і його волі щодо передачі майна у володіння є обставинами, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору у справі про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція щодо визначення відповідача за позовами про визнання права власності за набувальною давністю викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018р. по справі №924/925/17.

Таким чином, оскільки позивач вважає себе правомірним власником майна, заявленого в позові, він не може заявляти позов про визнання права власності за набувальною давністю.

У розумінні положень статті 344 Цивільного кодексу України володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

Аналогічна правова позиція щодо відсутності сумнівів стосовно правомірності набуття майна викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2018р. по справі №922/1574/17.

Володіння без правової підстави - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.

Аналогічна правова позиція щодо підставності володіння майном викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2019р. по справі №336/2900/17, від 16.01.2019р. по справі №306/1978/16.

З огляду на викладене, судом враховується, що на підставності володіння позивачем майном, вказаним в позові, наполягав і сам позивач в позовній заяві.

Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником. Крім того, дослідженню та з'ясуванню у даному випадку підлягають і підстави виникнення володіння позивача та їх ознаки (титульність/безтитульність).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2018р. по справі №922/1574/17.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Суттєвим для виникнення права власності за набувальною давністю є встановлення моменту виникнення права власності за набувальною власністю та строк володіння; характер володіння (добросовісне, недобросовісне, відкрите, безперервне); обставини, за яких виникло володіння спірним майном та чи відповідає це володіння ознакам безтитульного володіння; юридичний статус спірного майна.

Таким чином, позивач має довести належними і допустимими доказами, неспростованими відповідачем, а суд - перевірити такі обставини та надати їм належну правову оцінку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2018р. по справі №922/1574/17.

З огляду на викладене, з врахуванням наявних в матеріалах справи документів, у позивача були відсутні правові підстави звернення до суду з позовом про визнання права власності за набувальною давністю, оскільки позивач володіє майном з волі власника, у нього наявний титул на майно, при цьому, майно вибуло з волі власника.

За правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Судом враховується, що відповідач не заперечує та не оспорює право позивача на майно.

Позивач не навів належних і допустимих доказів в обґрунтування позову, таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов про визнання права власності за набувальною давністю на об'єкти нерухомого майна, який заявлений позивачем з посиланням на ст. 344 ЦК України, не підлягає задоволенню, в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Хмельницької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, м. Хмельницький до Теофіпольської селищної ради Хмельницької області, с. Теофіполь про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна: адмінбудинок загальною площею 93,3 кв.м., прибудову - 20,0 кв.м., сходи - 2,9 кв.м., льох - 12,4 кв.м., склад - 47,0 кв.м., прибудову 5,0 кв.м., сходи - 2,1 кв.м., вбиральню - 6,0 кв.м., гараж - 33,0 кв.м., гараж - 37,9 кв.м. відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 01.04.2019р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника: 1 – в матеріали,

2 – позивачу (29013, м. Хмельницький, вул. Паркова, 7/1),

3 – відповідачу (30602, Теофіпольський район, с. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 38). Всім рек. з повід.