Рішення № 80859818, 28.03.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.2019 Справа № 920/187/19м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сумах в порядку спрощеного позовного провадження справу №920/187/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія центр» (40027, м. Суми, вул. Сумського-Київських дивізій, 24; ід. код 40279279)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська силікатна цегла» (40000, м.Суми, вул. Петропавлівська, 86; ід. код 33389678)

про стягнення 187488 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Турченко С.П. (довіреність б/н від 19.02.2019)

від відповідача: Сергеєва С.А. (довіреність № 24 від 11.03.2019)

Суть спору: до господарського суду звернулось ТОВ «Холдингова компанія центр» з позовом до ТОВ «Сумська силікатна цегла» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 31/01-1 від 31.01.2018 у сумі 187 488,00 грн.

Ухвалою суду від 26.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/187/19. Справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позов, суму заборгованості визнав, несплату пояснив фінансовою неспроможністю підприємства, у також пояснював, що сума заборгованості, яка становить предмет судового спору у даній справі, виникла не на підставі договору купівлі-продажу № 31/01-1 від 31.01.2018, а за видатковою накладною № РН-00000 від 17.12.2018.

У судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання подав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів часткової сплати відповідачем суми боргу, а також клопотання про продовження строку для подання відповіді на відзив та відповідь на відзив із додатковим обґрунтуванням підстав позову. Усно представник позивача заперечував проти відкладення розгляду справи.

Судом клопотання представника позивача про приєднання документів до матеріалів справи задоволено, відповідні докази долучено до матеріалів справи, клопотання представника позивача про продовження строку для подання відповіді на відзив задоволено, у задоволенні усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено. З вказаних процесуальних питань судом постановлено протокольні ухвали, які відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача просив надати час для мирного врегулювання спору.

Представник позивача проти мирного врегулювання спору заперечував та наполягав на задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

31.01.2018 між ТОВ «Холдингова компанія центр» (постачальником, позивачем у справі) та ТОВ «Сумська силікатна цегла» (покупцем, відповідачем у справі) був укладений договір купівлі-продажу № 31/01-1, за умовами якого позивач зобов'язався передати в строк та на умовах, передбачених цим договором, товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим користуванням, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, сплатити за товар (пункт 1.1).

Відповідно до умов п. 1.2 договору найменування товару, його кількість та асортимент, загальна вартість, строки і форма оплата продукції, що є предметом поставки за цим договором, визначаються у видаткових накладних, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору купівлі-продажу постачальник постачає товар на адресу покупця за цінами, що визначені у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Очікувана загальна вартість договору визначається згідно з видатковими, накладними, що є не від'ємною частиною цього договору.

Згідно з умовами п. 5.1 договору товар, що є предметом поставки за цим договором, постачається покупцю на умовах СРТ (згідно ІНКОТЕРМС-2010) за адресою: м. Суми, вул. Прикордонна, б.14. Місце поставки товару при перевезенні залізничним транспортом: м. Суми, станція Василівка - Товарна. При транспортуванні товару залізничним транспортом залізничний тариф оплачується постачальником, а вартість навантажувально-розвантажувальних робіт та додаткових послуг залізниці, а також вартість перевезення до складу покупця оплачується покупцем безпосередньо постачальнику послуг та постачальником не відшкодовується.

Відповідно до п. 6.1 договору № 31/01-1 оплата здійснюється покупцем по передплаті, у формі безготівкового розрахунку за реквізитами, вказаними в даному договорі згідно виданого продавцем рахунку-фактури, протягом строку, вказаного в ньому.

Договір купівлі-продажу від 31.01.2018 згідно з його п. 10.1 набрав чинності з моменту його підписання і діяв до 31.12.2018.

Як встановлено судом, на виконання умов позивачем було передано у власність відповідача товар (вапно негашене в кількості 67,200 тон за ціною 2325,00 грн. за тону) загальною вартістю 187488, 00 грн з ПДВ.

Передача товару підтверджується: видатковою накладною №РН-0000073 від 17.12.2018, накладною на перевезення залізничним транспортом від 09.12.2018, податковою накладною №2 від 17.12.2018, копії яких додані до позову.

Попередня оплата у порядку, визначеному п. 6.1 договору, відповідачем не здійснювалась, у зв'язку із чим позивачем було надано відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000080 від 17.12.2018 на оплату товару у розмірі 187488,00 грн.

Як зазначив позивач, з приводу неналежної якості відвантаженого товару відповідач не звертався.

Станом на 31.12.2018 позивачем та відповідачем було проведено звірку взаєморозрахунків за договором, згідно Акту звірки взаєморозрахунків за період листопад - грудень 2018 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 187488,00 грн., що виникла внаслідок поставки товару за видатковою накладною №РН-0000073 від 17.12.2018

У зв'язку із нездійсненням оплати, листом від 23.01.2019 вих. № 141 позивач направив відповідачу вимогу про сплату вказаної заборгованості.

Відповідач суму боргу визнав, судом встановлено, що він частково розрахувався за отриманий товар - на суму 10488,00 грн. згідно платіжного доручення № 4240 від 27.03.2019.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 вищезазначеного Кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання в частині оплати вартості поставленого позивачем товару не виконав, необхідну суму грошових коштів йому не перерахував.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивачем до позову додані необхідні докази на підтвердження заявлених вимог, у той час як відповідач не надав суду доказів повного розрахунку.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач після відкриття провадження у справі частково погасив виниклу заборгованість. Так, згідно платіжного доручення №4240 від 27.03.2019 відповідач перерахував позивачеві 10488,00 грн. за товар, отриманий згідно видаткової накладної № 0000073 від 17.12.2018.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10488,00 грн., оскільки на дату проведення судового засідання предмет спору у цій частині відсутній.

Таким чином, на підставі встановлених фактів суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та їх в частині 177000,00 грн. заборгованості.

Твердження відповідача стосовно того, що поставка товару відбувалась поза межами укладеного договору купівлі-продажу від 31.01.2018, суд до ваги не приймає як необгрунтовані.

Відповідно до ст.ст. 123, 129,130 ГПК України суд відшкодовує позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 2812,32 грн.

Керуючись ст.ст. 231-233, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська силікатна цегла» (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86; код ЄДРПОУ 33389678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія центр» (40027, м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 24; код ЄДРПОУ 40279279) 177000,00 грн. заборгованості, 2812,32 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 10488,00 грн. закрити.

4. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 02.04.2019.

Суддя В.Л. Котельницька