Рішення № 80859781, 18.03.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2586/18Господарський суд Одеської області у складі колегії судді Оборотової О.Ю.,

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.

розглянувши справу №916/2586/18;

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»;

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2»;

про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу

За участю представників:

від позивача: не з’явився.

від відповідача ОСОБА_2, за довіреністю від 02.01.2019р.

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу у розмірі 204956,5грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наявністю підстав для відшкодування майнової шкоди в порядку регресу по договору страхування.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.11.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2596/18 за правилами загального позовного провадження.

17.12.2018р. від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

18.12.2018р. від ОСОБА_1 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує з приводу задоволення позовних вимог, оскільки вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

26.12.2018р. від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

31.12.2018р. від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2586/18. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.03.2019р., відповідно до вимог ч. 2 ст. 216 ГПК України, було оголошено перерву у справі до 18.03.2019р. 12:00.

Заслухавши пояснення представника відповідача у судових засіданнях, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступні обставини справи.

02.06.2017року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ») та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №353/17-Т/О, згідно якого ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов’язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_1 його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП чи інших подій.

28.07.2017 року о 20.55 год. в м. Одеса по вул. Бєлінського, 9 ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом марки «БМВ X 5» , д/н НОМЕР_2 здійснила наїзд на люк, який був відкритий. В результаті даної ДТП транспортному засобу марки «БМВ X 5», д/н ВН999 було заподіяно механічних пошкоджень, а власнику автомобіля, ОСОБА_3 Ашотівній матеріальний збиток.

Відповідно листа Одеської міської рад № 01.1-11/899 від 20.11.2017 року даний люк знаходиться на балансі КП «Теплопостачання м.Одеси».

Згідно протоколу УПП БР№ 079719 у м.Одеси винним у скоєнні ДТП було визнано ОСОБА_5, як відповідальну особу КП «Теплопостачання м.Одеси».

Приморським районним судом м. Одеса від 18.04.2018р. по справі № 522/23287/17, керуючись п. 7 ст.247 КУпАП винесено постанову про закриття провадження у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5

Внаслідок даної ДТП автомобілю НОМЕР_3, були спричинені значні механічні пошкодження, а його власнику - завданий матеріальний збиток. Вартість матеріального збитку заподіяна власнику пошкодженого транспортного засобу марки «БМВ X 5», д/н ВН99990В відповідно висновку №2105/17 від 09.08.2017 року складає 249077,85 грн.

ПРАТ «СК АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» відповідно умов договору та рахунків № 571730 від 07.08.2017 року та 581210 від 31.08.2017 року здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 204 965,50 грн.

Як зазначає позивач, оскільки, ОСОБА_5 являється працівником ОСОБА_1 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства.

30.07.2018 року на адресу ОСОБА_1 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» було направлено претензію про відшкодування шкоди.

11.09.2018 року позивачем отримано відповідь на претензію в якій було повідомлено, що претензія є необґрунтованою враховуючи, що провадження по справі закрито.

На підставі вищевикладеного, позивачем було подано відповідний позов до господарського суду про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу у розмірі 204956,5грн.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завданою іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 221 КУпАП встановлено, що постанови по справам про адміністративні правопорушення щодо порушень правил дорожнього руху приймаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому обставини вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП, встановлюються з дослідженням належних доказів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, де серед іншого вказуються: «У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: «дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суті, адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.» (стаття 256 КУпАП); «у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів На місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП, що підписується особами, які брали участь в огляді, та працівником Державтоінспекції МВС»

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 Постановою Приморського районного суду від 18.04.2018 у справі № 522/23287/17 провадження закрито у зв’язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд не приймає до уваги правову позицію ОСОБА_1 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» яка ґрунтується на тому, що закриття провадження у зв’язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності не доводить вину особи у скоєнні адміністративного проступку виходячи з наступного.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у Постанові від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16, «З правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Приморським районним судом м. Одеса винесено Постанову у відповідності до п. 7 ст.247 КУпАП про закриття провадження у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 вина останнього презюмується та не підлягає доведенню в межах справи №916/2586/16.

Решта доводів ОСОБА_1 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» щодо відсутності вини ОСОБА_5 зводяться до переоцінки доводів по справі Приморського районного суду № 522/23287/17, а тому не приймаються судом до уваги

Отже, системний аналіз належних та допустимих доказів по справі №916/2586/18 дає змогу дійти висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу у розмірі 204956,5грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 129, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» про стягнення – задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2» (вул.Балківська,буд.1-Б, ОСОБА_2, Одеська область, 65110 код ЄДРПОУ: 34674102) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (вул.Борщагівська,буд.154, Київ 56, 03056 код ЄДРПОУ: 33908322) заборгованість з відшкодування майнової шкоди в порядку регресу у розмірі 204956,5грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3074,48 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 1 квітня 2019р. у зв’язку з перебуванням судді Оборотової О.Ю. на лікарняному з 27.03.2019р.

Суддя О.Ю. Оборотова