Рішення № 80859737, 01.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2019Справа № 910/17725/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" м. Києва

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" м. Києва

про відшкодування шкоди, ціна позову 96771,23 грн.

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ:

у грудні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 19 червня 2018 р. по вул. Олени Теліги, 8 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “Шевроле”, д.н. НОМЕР_3, під керуванням його власника ОСОБА_1 та "Ніссан", д.н. НОМЕР_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес" під керуванням ОСОБА_2

Унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль “Шевроле”, д.н. НОМЕР_3, та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 116653,48 грн.

Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Шевроле" відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією автотранспортного засобу № 41800 від 29 листопада 2017 р. страхове відшкодування в розмірі 97771,23 грн.

З підстав ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 97771,23 грн. шкоди, а також понесені ним по справі судові витрати.

У процесі розгляду справи позивач заявою зменшив розмір заявленої до стягнення суми шкоди до 63198,47 грн., посилаючись на те, що під час визначення розміру належного з відповідача страхового відшкодування ним не було враховано коефіцієнту фізичного зносу застрахованого ним автомобіля.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на визначення позивачем розміру шкоди без урахування фізичного зносу забезпеченого автомобіля.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 19 червня 2018 р. по вул. Олени Теліги, 8 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “Шевроле”, д.н. НОМЕР_3, під керуванням його власника ОСОБА_1 та "Ніссан", д.н. НОМЕР_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес" під керуванням ОСОБА_2

Це підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну Управління патрульної поліції у м. Києві № 3018176509557345 від 19 червня 2018 р. та постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 липня 2018 р. у справі № 761/25052/18.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль “Шевроле”, д.н. НОМЕР_3, та його власнику заподіяно матеріальну шкоду 116653,48 грн., розмір якої визначено на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку № 76/18 від 3 липня 2018 р., складеного Фізичною особою-підприємцем Мукієвським М.М., а також 560 грн. витрат на евакуацію транспортного засобу, згідно квитанції № 1143488 від 19 червня 2018 р.

Позивач як страховик згідно платіжних доручень №№ 9348 від 11 липня 2018 р., 2097 та 9361 від 13 липня 2018 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Шевроле" відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією автотранспортного засобу № 41800 від 29 листопада 2017 р. страхове відшкодування в розмірі 97771,23 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 липня 2018 р. у справі № 761/25052/18 винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2, якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як володільця автомобіля “Ніссан”, д.н. НОМЕР_2, була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7717120 на підставі Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закону) відповідачем.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані гр. ОСОБА_1 збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та гр. ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

Пунктом 36.4. ст. 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією автотранспортного засобу № 41800 від 29 листопада 2017 р. перейшло право вимоги, яке гр. ОСОБА_1 мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

При цьому, як вбачається з наявного в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на момент спірної дорожньо-транспортної пригоди строк експлуатації автомобіля “Шевроле”, д.н. НОМЕР_3, перевищував сім років.

Відповідно до п.п. 7.38., 7.39. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р. (далі-Методика) значення Е3 приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Виходячи з наведеного при визначенні оцінки заподіяної шкоди необхідно застосовувати коефіцієнт фізичного зносу.

Як вбачається з доданого до відзиву відповідача дослідження № 99-R/49/0 від 19 червня 2018 р., складеного Фізичною особою-підприємцем Видутою Д.Ю. коефіцієнт фізичного зносу автомобіля “Шевроле”, д.н. НОМЕР_3, становить 0,587.

Суд приймає указане дослідження як належний доказ розміру шкоди, визначеного з урахуванням характеру заподіяних унаслідок ДТП пошкоджень, стану транспортного засобу на час спірної ДТП і відповідає вимогам чинного законодавства, у т.ч. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р.

Наданий позивачем звіт Фізичної особи-підприємця Мукієвського М.М. про визначення вартості матеріального збитку № 76/18 від 3 липня 2018 р. складений без дотримання вимог ст. 29 Закону, що передбачають врахування зносу транспортного засобу під час відшкодування витрат, пов'язаних з його відновлювальним ремонтом, та положень указаної Методики, тому при визначенні розміру шкоди оцінюється судом критично.

Виплата страхового позивачем відшкодування за договором добровільного страхування без урахування зносу пошкодженого транспортного засобу не тягне обов'язку відповідача як страховика за договором обов'язкового страхування здійснити страхову виплату без урахування такого зносу.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза за договором обов'язкового страхування стягненню не підлягає.

Виходячи з наведеного, позивач набув право вимагати від відповідача сплати на свою користь страхове відшкодування у розмірі 63198,47 грн. (64198,47 грн. шкоди з урахуванням зносу - 1000 грн. франшизи за договором обов'язкового страхування № АК/7717120).

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті страхового відшкодування, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягає стягненню 63198,47 грн. шкоди.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" м. Києва задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 25, код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, код 19411125) 63198,47 грн. шкоди, 1762 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар