Рішення № 80859706, 02.04.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

02 квітня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/110/19

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

здійснив за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розгляд справи №927/110/19

за позовом: Фізичної особи-підприємця Клєцова Василя Єфимовича

адреса реєстрації: АДРЕСА_2

адреса проживання: АДРЕСА_1

до відповідача: Ваганицької сільської ради

вул. Білоголубівка,1, с. Ваганичі, Городнянський р-н, Чернігівська обл., 15130

про стягнення 40 366,31грн

без виклику сторін

Позивач - Фізична особа-підприємець Клєцов Василь Єфимович звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Ваганицької сільської ради про стягнення 84 011,12 грн заборгованості, а саме: 60 750,30 грн пені, 5 307,21 грн 3% річних, 17 953,61 грн інфляційних.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з благоустрою (видалення зелених насаджень) № 30 від 04.08.2017.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/110/19. Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження (без виклику сторін) відповідно до ст.120, 176 ГПК України, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400042979343, № 1400042979360, № 1400042979360.

25.02.2019 від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути 17 123,72 грн пені, 5 288,98 грн 3% річних,17 953,61 грн інфляційних за період прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань з 23.01.2018 по 09.11.2018.

Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 ст. 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що позивачем заява про зменшення позовних вимог подана у порядку та у строк, встановлений законодавством, заява позивача приймається судом до розгляду.

Справа розглядається з врахуванням поданої заяви та виходячи з суми позовних вимог 40 366,31грн.

Відповідач відзиву на позов не надав.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Будь-яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Фактичні обставини справи.

04.08.2017 між Ваганицькою сільською радою (Замовник) та фізичною особою - підприємцем Клєцовим Василем Єфимовичем (Підрядник) укладено договір про надання послуг з благоустрою № 30 (далі - Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов'язувався за завданням Замовника на умовах цього Договору виконати послуги, передбачені в п.1.2. Договору, а Замовник зобов'язувався прийняти та оплатити ці послуги. Підрядник зобов'язувався на свій ризик виконати послуги з благоустрою (видалення сухостійних, аварійних та фаутних дерев частинами із застосуванням автогідропідіймача в кількості 106 дерев), за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів та засобів виробництва в межах населених пунктів Ваганицької сільської ради Городнянського району (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору Замовник доручає, а Підрядник бере на себе виконання наступних видів послуг: видалення дерев частинами із застосуванням автогідропідіймача, обрубування (обрізання) сучків, гілок та їх складування, чокерування і трелювання хлистів, розкряжування хлистів, складування сортиментів.

Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що загальна ціна цього Договору визначається як сума вартості всіх наданих послуг, відповідно до підписаних сторонами «Актів прийому-здачі наданих послуг» за цим Договором протягом строку його дії.

Замовник здійснює оплату за даним Договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання Сторонами відповідного Акту прийому - здачі наданих послуг. Фактична вартість послуг, що підлягає оплаті за відповідним Актом прийому-здачі наданих послуг, визначається Сторонами в цьому акті (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору здача робіт Підрядником та приймання їх результатів Замовником оформлюється «Актом прийому-здачі наданих послуг», який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг. Підписання «Акту прийому-здачі наданих послуг» представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій до Виконавця з його боку (п. 3.2. Договору).

Пунктом 5.7. Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків перерахування коштів за надані послуги Замовник сплачує Підряднику неустойку в розмірі 0,2% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 7.1.,7.2.,7.3. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк дії Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1. Договору та закінчується в момент виконання всіх зобов'язань обома сторонами. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

18.08.2017 сторонами підписано Акт про виконані послуги № 26 на суму 104 001,03 грн без ПДВ та 15.09.2017 Акт про виконані послуги на суму 117 892,87 грн (без ПДВ).

Зазначені акти підписані обома сторонами та скріплені печатками. Претензії та зауваження відсутні.

Загальна вартість робіт по актам склала 221 893,90 грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області у справі 927/66/18 від 17.05.2018, яке набрало законної сили 21.08.2018, стягнуто з відповідача - Ваганицької сільської ради на користь позивача ФОП Клєцова В.Є. 221 893,90 грн боргу, 16 366,54 грн пені, 1 781,02 грн 3% річних, 8 558,39 грн інфляційних.

Відповідно до звіту про дебетові і кредитові операції по рахунку № 26000051407210 «Клєцов В.Є. ФОП» з 09.11.2018 по 09.11.2018 відповідач заборгованість у сумі 248 599,00 грн (загальна сума стягнута за рішенням суду від 17.05.2018) погасив у повному обсязі 09.11.2018.

За прострочення зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт позивачем нараховано (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог):

17 123,72 грн пені, у тому числі 6 636,11 грн пені за прострочку оплати вартості робіт по акту № 26 від 18.08.2017 за період з 23.01.2018 по 03.04.2018, 10 487,61 грн пені - по акту № 29 від 15.09.2017 за період прострочення з 23.01.2018 по 30.04.2018,

5 288,98 грн 3% річних, у тому числі 2 478,93 грн за прострочку оплати вартості робіт по акту № 26 від 18.08.2017, 2 810,05 грн по акту № 29 від 15.09.2017 за період прострочення з 23.01.2018 по 08.11.2018,

17 953,61 грн інфляційних, у тому числі 7 696,08 грн за прострочку оплати вартості робіт по акту № 26 від 18.08.2017 та 8 724,07 грн - по акту № 29 від 15.09.2017 за період прострочення з січня 2018 по жовтень 2018.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем.

Нормативно-правове обґрунтування.

За юридичною природою, укладений договір між сторонами є договором підряду.

Згідно зі ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - стаття 530 ЦК України.

Положеннями статті 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України врегульовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/66/18 від 17.05.2018 з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом стягнуто 221 893,90 грн боргу за договором № 30 від 04.08.2017, 16 366,54 грн пені, 1 781,02 грн 3% річних, 8 558,39 грн інфляційних за період прострочення виконання зобов'язання з 03.10.2017 по 22.01.2017.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 у справі №927/66/18 рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2018 залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою «Совтрансавто-Холдинг» проти України визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в закону силу, не може бути поставлено під сумнів.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16 та у постанові Верховного суду від 06.07.2018 у справі № 910/8131/17.

Як встановлено судом, 09.11.2018 відповідач виконав свої зобов'язання по договору № 30 від 04.08.2017, вартість виконаних робіт оплатив у повному обсязі, проте з порушенням строків оплати.

Таким чином, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припинилось.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в несвоєчасній оплаті боргу.

Відповідач відзив на позов, контр розрахунок розміру заборгованості не надав, доводи позивача не спростував.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, 3% річних та інфляційних, заявлених позивачем за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 23.11.2017 по 08.11.2018, судом встановлено наступне.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті акту № 26 від 18.08.2017 здійснено нарахування пені за період з 23.01.2018 по 03.04.2018, по акту № 29 від 15.09.2017 - за період з 23.01.2018 по 30.04.2018.

Нарахування пені здійснено позивачем з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2018, датою початку прострочення оплати за актом від 18.08.2017 є 03.10.2017, а за актом від 15.09.2017 - 30.10.2017.

Таким чином, позивачем правомірно, в межах шестимісячного строку, здійснено нарахування пені за період з 23.01.2018 по 03.04.2018 по акту № 26 від 18.08.2017, та по акту № 29 від 15.09.2017 за період з 23.01.2018 по 30.04.2018.

За таких обставин, вимоги позивача по стягненню 17 123,72 грн пені є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Здійснивши перерахунок 3% річних, судом встановлено, що розрахунок позивачем здійснено правомірно, у відповідності до умов договору та вимог законодавства, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню і стягненню у повному обсязі у сумі 5 288,98 грн за період з 23.01.2018 по 08.11.2018.

Стосовно нарахування інфляційних витрат, суд зазначає наступне:

Як встановлено рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2018 у справі № 927/66/18 та Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 інфляційні нарахування за прострочку виконання відповідачем зобов'язань по оплаті робіт стягнуті за період з 03.10.2017 по 22.01.2018.

Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення інфляційних, нарахованих позивачем за прострочку виконання зобов'язань за січень 2018 року.

З врахуванням вищевикладеного, інфляційні, належні до стягнення становлять 12903,13 грн за період з лютого 2018 року по жовтень 2018 року.

В решті вимог по стягненню інфляційних в розмірі 5 050,48 грн позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 1680,65грн.

Керуючись ст. 129,236-239,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи- підприємця Клєцова Василя Єфимовича, ІПН НОМЕР_1 до Ваганицької сільської ради, код ЄДРПОУ 04413064 про стягнення 40 366,31 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Ваганицької сільської ради, вул. Білоголубівка,1, с.Ваганичі, Городнянський р-н, Чернігівська обл., 15130, код ЄДРПОУ 04413064 на користь Фізичної особи- підприємця Клєцова Василя Єфимовича, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, 17 123,72 грн пені, 5 288,48 грн 3% річних, 12903,13 грн інфляційних, 1 680,65 грн судового збору.

3. Відмовити Фізичній особі - підприємцю Клєцову Василю Євгеновичу у стягненні 5050,48 грн інфляційних.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен