Ухвала суду № 80859674, 27.03.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

27 березня 2019 року Справа № 923/101/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А., при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши справу:

за позовом: Заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Тираспільська, 5-а) в інтересах держави в особі:

позивача: Управління комунальної власності Херсонської міської ради, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, ідентифікаційний код юридичної особи: 37465469

до: Акціонерного товариства «Укрпошта» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код юридичної особи: 21560045) в особі Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 41, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 22740252)

про зобов’язання звільнити приміщення

за участю представників сторін:

прокурора – Федоренко О.Б.

від позивача – ОСОБА_1, на підставі довіреності № 2586-16 від 29.12.2018 року

від відповідача – повноважний представник в судове засідання не прибув

в с т а н о в и в:

11.02.2019 Заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства “Укрпошта” в особі Херсонської дирекції Акціонерного товариства “Укрпошта” із вимогами про зобов’язання останнього звільнити займане комунальне майно та передати за актом приймання-передачі нежитлові приміщення загальною площею 116,9 кв.м, вартістю 1990012 грн., що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 155.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що 05.05.2015 між Управлінням комунальної власності та Українським державним підприємством зв’язку Укрпошта в особі Херсонської дирекції, укладено договір оренди комунального майна, за умовами якого відповідачу, на строк до 31.03.2018, передано в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 116,9 кв.м., що знаходиться по вул. Перекопській, 155 у м. Херсоні.

Рішенням сесії Херсонської міської ради № 1127 від 22.12.2017 вказане нежитлове приміщення було включено до переліку об’єктів, що підлягають продажу, про що, відповідним листом було повідомлено відповідача. Після припинення договору оренди, відповідач, незважаючи на неодноразові звернення позивача, всупереч вимогам ст. 785 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендоване приміщення не звільнив та продовжує займати його без будь-яких правових підстав, чим, за твердженням прокурора, порушуються інтереси територіальної громади міста Херсона. При цьому, Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, яке відповідно до ст. ст. 2, 10, 11, 16, 60 Закону України “Про місцеве самоврядування”, є органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, з часу припинення договору оренди не вжито заходів по поверненню комунального майна у судовому порядку.

Неналежне виконання Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради повноважень щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами комунальної власності від імені територіальної громади міста Херсона, стало підставою для звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради з метою захисту порушених прав територіальної громади міста Херсона.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2019, справа розподілена судді Остапенко Т.А.

Ухвалою від 14.02.2019, відкрито провадження у справі. Розгляд справи, з огляду на характер спору, постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, учасникам справи встановлено строк для подання заяв по суті справи. Підготовче засідання призначено на 13.03.2019.

07.03.2019 (вх. 2189/19) від відповідача – Херсонської дирекції Акціонерного товариства “Укрпошта” надійшло клопотання про залишення позовної заяви заступника прокурора Херсонської місцевої прокуратури без розгляду.

В обґрунтування клопотання, відповідач зазначає, що у позовній заяві прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради, зокрема, не надано належних доказів на підтвердження неможливості Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів. Також, за твердженням відповідача, у даному випадку, прокурор мав би звернутися за захистом інтересів саме АТ “Укрпошта”, засновником та єдиним акціонером якого є держава, щодо його порушеного права на першочергове укладення договору оренди приміщення, оскільки укладення цього договору відповідає інтересам мешканців міста Херсона, згідно з Законом України “Про поштовий зв’язок”.

Для надання прокурором та позивачем пояснень щодо поданого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, підготовче засідання було відкладено на 27.03.2019.

21.03.2019 (вх. 2641/19) до суду надійшли заперечення прокурора на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. У запереченнях прокурор наголосив, що необхідність представництва інтересів держави, викликана неналежним виконанням Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради повноважень щодо володіння, користування та розпорядження комунальним майном міста, яке полягає у тому, що з моменту припинення договору оренди ним не вжито заходів щодо звернення до суду із позовом про повернення комунального майна. Про неналежне виконання посадовими особами Управління комунальної власності Херсонської міської ради своїх повноважень, свідчить і те, що протягом строку дії договору оренди, ними не забезпечено виконання відповідачем умов договору оренди, зокрема п. 5.3., який зобов’язував його провести поточний ремонт орендованого приміщення.

Також, у запереченнях прокурор вказує про безпідставність доводів відповідача щодо необхідності звернення із позовом на захист інтересів держави в особі Акціонерного товариства “Укрпошта”, що утворене Міністерством інфраструктури України, оскільки Законом України “Про прокуратуру” прямо заборонено представництво прокурором в суді інтересів державних компаній.

21.03.2019 (вх. № 2666/19) позивачем до суду надано заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. У запереченнях позивач зазначає, що порушення відповідачем умов договору оренди та безпідставне зайняття нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності, порушує права територіальної громади міста Херсона, зокрема, спричиняє підрив основ фінансово-економічної діяльності міста та держави в цілому, оскільки за таких умов територіальна громада міста позбавлена можливості отримувати дохід від розпорядження даним приміщенням. Отже, в даному випадку, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Неможливість ефективно здійснювати захист інтересів прав територіальної громади м. Херсона та самостійно звернутися до суду із позовом про зобов'язання АТ "Укрпошта" звільнити зайняте приміщення, позивач обґрунтовує великою кількість договорів (більше 500), контроль за виконанням яких слід здійснювати, незначним складом юридичної служби та обмеженістю фінансування для реалізації своїх повноважень.

Також у запереченнях позивач зазначає про безпідставність доводів відповідача щодо необхідності представництва прокурором інтересів держави в особі АТ “Укрпошта”, з тих підстав, що АТ “Укрпошта” є суб’єктом підприємницької діяльності, а не органом державної влади.

У підготовчому засіданні прокурор та позивач заперечили проти клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та просили відмовити у його задоволенні.

Представник позивача наголосила, що велике навантаження на юридичний відділ Управління комунальної власності та відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, перешкоджають самостійному зверненню Управління до суду із вимогами про зобов’язання Херсонської дирекції АТ “Укрпошта” звільнити займане приміщення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, явку належного представника, наділеного повноваженнями на представництво інтересів Херсонської дирекції АТ “Укрпошта” у господарському суді, не забезпечив.

Для участі у справі прибув ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності від 23.01.2019 року, який відповідно до ч. 1 ст. 58, ст. 60 ГПК України, не може представляти інтереси Херсонської дирекції АТ “Укрпошта” при розгляді даної справи.

До дати підготовчого засідання, 21.03.2019 (вх. 2650/19) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній, посилаючись на безпідставність позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Зважаючи на положення, наведені у п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, підготовче засідання проведено без участі представника відповідача.

Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд врахував таке.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття “інтереси держави”, висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, “інтереси держави” охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави”, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Законом яким визначені випадки та порядок здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, є Закон України “Про прокуратуру.

Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

За змістом ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший “виключний випадок” передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

“Нездійснення захисту” має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

“Здійснення захисту неналежним чином” має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

“Неналежність” захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Вищенаведене узгоджується із усталеними правовими висновками Верховного Суду, що, зокрема, наведені у постановах від 29.01.2019 р. у справі №913/176/18, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 12.02.2019 р. у справі № 925/118/18, від 26.02.2019 у справі № 920/284/18, які відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, мають враховуватися судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, відповідно до змісту позовної заяви, прокурор, звертаючись із позовом про зобов’язання відповідача звільнити займане комунальне майно та передати його за актом приймання-передачі, наголосив на тому, що порушення інтересів держави вбачає, передусім, у невиконанні умов договору оренди комунального майна №1647 від 05.05.2015 р., що тягне порушення інтересів територіальної громади м. Херсона, представником якої у спірних правовідносинах виступає Управління комунальної власності Херсонської міської ради.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчими органами рад є органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчим органом, який здійснює правомочності щодо об’єктів, які відносяться до комунальної власності міста Херсона є Управління комунальної власності Херсонської міської ради. Положення про Управління комунальної власності, яким визначено повноваження даного органу, затверджено рішенням Херсонської міської ради № 1589 від 28.11.2014 (із наступними змінами та доповненнями).

До функцій Управління комунальної власності, зокрема, відносяться: здійснення обліку об'єктів комунальної власності на підставі даних, наданих комунальними підприємствами, установами, закладами, іншими юридичними особами, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Херсона. Розгляд та надання пропозицій щодо ефективного використання майна комунальних підприємств (п. 2.3.1 Положення); укладання договорів щодо передачі у користування (позичку, оренду, концесію тощо) та купівлі-продажу об’єктів комунальної власності, у тому числі з покупцем, який єдиний подав заяву про участь в аукціоні, розробляє проекти цих договорів (п. 2.3.7 Положення); здійснення контролю за виконанням умов договорів, укладених управлінням: купівлі-продажу, оренди, позички, концесії тощо (п. 2.3.17 Положення); проведення претензійно-правової роботи щодо стягнення заборгованості по оплаті за користування об’єктами та сплаті за продані об’єкти згідно з укладеними управлінням договорами (п. 2.3.18 Положення).

Згідно з п. п. 3.1., 3.3., 3.4. Положення, Управління комунальної власності Херсонської міської ради від імені міської територіальної громади здійснює повноваження орендодавця щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів, нерухомого майна та інших об'єктів, що належать до комунальної власності міської територіальної громади, а також продавця об'єктів, щодо яких міською радою прийнято рішення про включення до переліку об’єктів, що підлягають відчуженню (приватизації); здійснює укладання правочинів з відповідними суб'єктами господарської діяльності щодо виконання робіт, пов’язаних із підготовкою об’єктів комунальної власності до продажу та передачі у користування, продажу з аукціону, на торгах; представляє в установленому законодавством порядку інтереси Херсонської міської ради, її виконавчого комітету, Херсонського міського голови, управління в судах та інших органах під час розгляду правових спорів у межах компетенції управління.

З огляду на викладене, а також враховуючи положення, наведені у ч. 2 ст. 4 ГПК України, суд зазначає, що в цій справі позов прокурором подано в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради, яке від імені міської територіальної громади здійснює повноваження орендодавця нерухомого майна, що належить до комунальної власності міської територіальної громади, та є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності для здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади міста у спірних правовідносинах у судовому порядку.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Так, прокурор 11.02.2018 звернувся до господарського суду з позовною заявою від 01.02.2019 вих.№ 83/2-2 (вх.№230/19). Цим же днем датовано і лист прокуратури № 83/2-2, долучений прокурором (на обґрунтування підстав представництва) до позовної заяви, про повідомлення Херсонського міського голови та Управління комунальної власності Херсонської міської ради про пред’явлення позову в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради до Акціонерного товариства “Укрпошта” в особі Херсонської дирекції Акціонерного товариства “Укрпошта” із вимогами про зобов’язання останнього звільнити займане комунальне майно та передати за актом приймання-передачі нежитлові приміщення загальною площею 116,9 кв.м, вартістю 1990012 грн., що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 155. При цьому прокурор зазначив, що питання про звернення до господарського суду із позовом про повернення комунального майна уповноваженим органом не вирішувалось, а тому наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради, внаслідок неналежного виконання посадовими особами позивача своїх повноважень.

Однак, саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є підставою для прийняття судом рішення у такому спорі по суті, оскільки за змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. Доказів того, що Управління комунальної власності Херсонської міської ради не має можливості самостійно захистити права у наведеному випадку, як і неналежності здійснення нею такого захисту, прокурором не надано.

Не доводять зазначених обставин і посилання позивача як на неналежне фінансування Управління, та, відповідно, відсутність коштів для сплати судового збору, так і на велике навантаження та незначний склад юридичної служби позивача.

До того ж, ані прокурором, ані позивачем, до матеріалів справи не додано жодного доказу, на підтвердження обставин неналежного фінансування Управління комунальної власності Херсонської міської ради та відсутності коштів для сплати судового збору, який у даному випадку складає 1921,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що ст. 8 Закону України “Про судовий збір” передбачена можливість відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.

Отже, належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо б було дійти висновку, що Управління комунальної власності Херсонської міської ради не має можливості самостійно захистити права у наведеному випадку, як і неналежності здійснення ним такого захисту, прокурором не надано та, відповідно, матеріали справи не містять. Тому, відсутні передбачені законом виключні підстави для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради, які прокурором не підтверджені.

Судом відхиляються як безпідставні доводи відповідача про необхідність представництва прокурором інтересів держави в особі АТ “Укрпошта”, оскільки згідно з абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, якою, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є АТ “Укрпошта”.

Відповідно до висновків, наведених, зокрема у постановах Верховного суду від 06.02.2019 у справі № 927/24618 та від 26.02.2019 у справі № 920/284/18, відсутність законних підстав для представництва інтересів держави свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, оскільки, прокурор при зверненні з цим позовом до господарського суду в інтересах держави у позовній заяві не підтвердив наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, позовна заява залишається без розгляду у відповідності до приписів п. 1 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Частиною 2 ст. 226 ГПК України визначено, що про залишення позовної заяви без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України “Про судовий збір”

Суд роз'яснює прокурору, яким сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви, що, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням)

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позовну заяву Заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради до Акціонерного товариства «Укрпошта» про зобов’язання останнього звільнити займане комунальне майно та передати за актом приймання-передачі нежитлові приміщення загальною площею 116,9 кв.м, вартістю 1990012 грн., що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 155 – залишити без розгляду.

2. Копію ухвали направити сторонам, в порядку ст. 242 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення – 27.03.2019 року та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня підписання повного тексту ухвали у порядку ст. 257 ГПК України

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст ухвали складено та підписано 01.04.2019 року.

Суддя Т.А. Остапенко