Ухвала суду № 80859368, 02.04.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"02" квітня 2019 р. м. ХарківСправа № 922/5389/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без виклику учасників справи

розглянувши матеріали заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2018 за ново виявленими обставинами (вх. №8 від 25.03.2019) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784;

до Приватного акціонерного товариства “Термолайф”, 61071, м. Харків, шоссе Карачівське, 44, код ЄДРПОУ 34015182;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод", 61010, м. Харків, Набережна Червоношкільна, 24, код ЄДРПОУ 24481702;

про стягнення 44309645,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/5389/15 за позовом Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до Приватного акціонерного товариства «Термолайф» про стягнення заборгованості у розмірі 1 627 276,12 дол. США за Договором поруки від 04.09.2012р.

19 березня 2018 року рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/5389/15 в позові відмовлено повністю.

Водночас 25.03.2019 від позивача – АТ «Сбербанк» надійшла заява про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2018 за ново виявленими обставинами (вх. №8 від 25.03.2019). В якій, позивач просить переглянути рішення суду від 19.03.2018 за новоявленими обставинами скасувавши його та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Свій вимоги позивач обґрунтовує тим, що при ухваленні Господарським судом Харківської області рішення у справі №922/5389/15 суд посилався на рішення господарського суду Харківської області від 02.01.2018р. у справі №922/5729/15, яким задоволено позов ПрАТ «Термолайф» до АТ «СБЕРБАНК» про визнання припиненим Договору поруки, у зв’язку з чим і було відмовлено в позові. Однак, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2019р. у справі №922/5729/15 касаційну скаргу АТ «СБЕРБАНК» задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2018р. та рішення Господарського суду Харківської області від 02.01.2018р. скасовано в частині задоволення позовних вимог ПрАТ «Термолайф», справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Відтак, на думку позивача на сьогоднішній день наявні підстави для перегляду рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/5389/15 від 19.03.2018р. за нововиявленими обставинами, а саме: скасування Верховним Судом 20.02.2019р. у справі №922/5729/15 постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2018р. та рішення Господарського суду Харківської області від 02.01.2018р..

Розглянувши заяву про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2018 за ново виявленими обставинами (вх. №8 від 25.03.2019), суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду;

Оскільки постанова Верховного Суду від 20.02.2019р. у справі №922/5729/15 в силу норм ст. 317 ГПК України набирала законної сили з моменту її прийняття, а тому останнім днем на подання даної заяви є 22.03.2019р..

Як вбачається з матеріалів заяви, таку подано до суду засобами поштового зв’язку 21.03.2019, а тому, суд вважає що заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подано в строки визначені ст.. 321 ГПК України.

Відповідно до ч.1-ч.3 ст. 323 ГПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. Протягом п’яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, позивачем не надано доказів сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами складає - 150 відсотків ставки, шо підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки, Банком було сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 182 700.00 грн., то відповідно що за подання даної заяви сума судового збору складає - 274 050,00 грн. (150% від 182 700,00 грн.).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частиною 2 ст. 8 передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас, як вбачається з заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, міститься клопотання позивача, в якому останній просить відстрочити сплату АТ «СБЕРБАНК» судового збору за подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 19.03.2018р. у справі №922/5389/15 за нововиявленими обставинами до винесення рішення по суті її розгляду. Свої вимоги щодо відстрочення сплати судового збору позивач обґрунтовує тим, що за подання позовної заяви у справі №922/5389/15 АТ «СБЕРБАНК» було сплачено максимальний судовий збір на той момент, а саме - 182 700,00 гри. У зв'язку з відмовою в задоволені позовної заяви судом першої інстанції (рішення від 23.05.2017р.), АТ «СБЕРБАНК» був вимушений подати апеляційну скаргу, за яку сплатив судовий збір в розмірі - 200 970,00 гри. Однак, апеляційним судом відмовлено в задоволені скарги Банку (постанова від 23.05.2017р.), залишено незаконне рішення суду без змін. І лише, 19.10.2017р. постановою Вищого господарського суду України задоволено касаційну скаргу Банку, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №922/5389/15 скасовано. Справу №922/5389/15 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. За подання касаційної скарги Банк сплатив судовий збір в розмірі - 219 240,00 грн., а відтак, як вказує позивач, станом на сьогодні АТ «СБЕРБАНК» за захист власних порушених прав у справі №922/5389/15 вже сплатило 602 910.00 грн. тільки судового збору, не зважаючи на інші витрати, пов'язані зі супроводом даної справи. Крім цього позивач в якості підстав для відстрочення сплати судового збору посилаєься на скрутний фінансово-економічний стан Банку та його збитковість, при цьому посилаючись на оборотно-сальдовий баланс АТ «Сбербанк» стном на 01.01.2019.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 8 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 8 зазначеного Закону передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов. При цьому, приписами цієї статті визначено суб'єктів оскарження щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення, відстрочення від сплати судового збору.

Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв’язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_1 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається з клопотання позивача про відстрочення судового збору, останній посилається на скрутне економічне становище Банку та його збитковість в якості підстав для відстрочення сплати судового збору, при цьому в якості доказів власних доводів надано Оборотно-сальдову відомість АТ «Сбербанк» станом на 01.01.2019. Крім цього, останній посилається на те, що при попередньому розгляду даної справи позивачем вже сплачено судовий збір у сумі 602910,00грн., що на думку останнього є підставою для відстрочення сплати судового збору

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас, суд зазначає, що підставами для відстрочення судового збору є зокрема незадовільний майновий стан заявника, у зв’язку з чим на заявника покладається обов’язок щодо доведення наявності підстав визначених ст.. 8 ЗУ «Про судовий збір» для відстрочення сплати судового збору у строки визначені законом.

Пунктом 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013, визначено, що звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) - звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід; баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Таким чином, належними доказами, які засвідчують фінансовий та майновий стан підприємства, є звіт про фінансові результати та баланс. Саме з цих документів, можливо встановити наявність або відсутність у позивача грошових коштів для сплати судового збору.

Як вбачається з Оборотно-сальдової відомості наданої позивачем, вона чинна станом на 01.01.2019, водночас вказана відомість жодним чином не підтверджує обставини щодо відсутності у позивача грошових коштів для сплати судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами чи обставини про скрутний фінансово-економічний стан позивача. Окрім цього доводи позивача щодо того, що останнім вже сплачено судовий збір у розмірі 602910,00грн. при попередньому розгляді справи не можуть бути прийняті судом, в якості підстави для відстрочення сплати судового збору, оскільки вказані доводи спростовуються самим позивачем, так як вказана сума судового збору була сплачена позивачем за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги, які були вирішені в порядку передбаченому ГПК України. А тому, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору, а відтак відмовляє в його задоволенні.

Враховуючи те, що судом відмовлено в клопотанні про відстрочення сплати судового збору, з огляду на відсутність доказів сплати судового збору, суд дійшов висновку про те, що заява не відповідає вимогам встановленим ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, а відтак, суд, на підставі ст. 174 ГПК України, залишає заяву про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2018 за ново виявленими обставинами (вх. №8 від 25.03.2019) та відповідно до ч.2 ст. 174 ГПК України надає позивачу 5-денний строк з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: сплати та надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 150% від судового збору сплаченого при поданні позовної заяви по справі.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235, 317, 320, 321 ГПК України, господарський суд-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

2. Залишити без руху заяву Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2018 за нововиявленими обставинами (вх. №8 від 25.03.2019).

3. Надати позивачу 5-денний строк з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків шляхом:

- сплати та надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 150% від судового збору сплаченого при поданні позовної заяви по справі

Роз’яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 02.04.2019.

Суддя ОСОБА_2