Ухвала суду № 80859309, 25.03.2019, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25 березня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/684/17-г/9 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участю секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Баланс-Інвест", вул.Гагаріна,4, м.Чернівці, Чернівецька область, 58008

до відповідача ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46001

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр”,46008, м. Тернопіль, вул. Митрополита ОСОБА_2, 4.

про стягнення вартості незавершеного виробництва в розмірі 1 302 985 грн.

За участю представників:

Позивача: директор з правових питань ОСОБА_3, наказ від 19.03.2019;

директор фінансовий ОСОБА_4, наказ від 19.03.2019;

Відповідача: адвокат ОСОБА_5, ордер серія ТР №071408 від 20.03.2019;

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: адвокат ОСОБА_6, ордер серія ТР №025053 від 20.03.2019.

1.Судові процедури.

1.1. Повідомлення учасників про рух справи.

Сторони, за правилами статей 120, 121 ГПК України, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.

1.2. Суть справи.

Позивач – Приватне підприємство "Баланс-Інвест", вул.Гагаріна,4, м.Чернівці, Чернівецька область звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, Тернопільська область про стягнення вартості незавершеного виробництва в розмірі 1 302 985 грн.

1.3. Відкриття провадження у справі та рух справи.

Ухвалою господарського суду від 28.11.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 19.12.2017 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 19.12.2017 постановлено справу № 921/684/17-г/9 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у даній справі призначено на 16 січня 2018 року, яке в подальшому відкладалось на 05.02.2018, на 19.02.2018, на 05.03.2018, на 13.03.2018 та на 20.03.2018 (з врахуванням продовження строку розгляду підготовчого провадження за ініціативи суду по 21 березня 2018 року, що оформлено протокольною ухвалою без виходу у нарадчу кімнату).

Суд за клопотанням позивача, ухвалою від 13.03.2018 залучив до участі у справі №921/684/17-г/9 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр”, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 33768346).

16.01.2018 Приватне підприємство "Баланс-Інвест" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із клопотанням №15/01/18 від 15.01.2018 (вх.№3919 від 16.01.2018) про призначення, в порядку статті 99 ГПК України, будівельно-технічної експертизи наступних об’єктів: шляхопроводу на км 72-000 автомобільної дороги Бучач – Чортків-Скала-Подільська.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2018 зупинено провадження у справі № 921/684/17-г/9 та призначено у справі № 921/684/17-г/9 будівельно-технічну експертизу, на розгляд якої поставлено наступні питання:

- Чи відповідають обсяги будівельних робіт, зазначені Приватним підприємством "Баланс-Інвест" у розрахунку вартості незавершеного виробництва по об’єкту з проведення капітального ремонту шляхопроводу на км 72+000 автомобільної дороги Бучач-Чортків-Скала-Подільська фактично виконаним роботам ЗАТ “Трансмост” на виконання Договору №14/08 від 25.08.2009 р.?

- Визначити вартість фактично виконаних будівельних робіт ЗАТ “Трансмост” по об’єкту з капітального ремонту шляхопроводу на км 72+000 автомобільної дороги Бучач-Чортків-Скала-Подільська на виконання Договору №14/08 від 25.08.2009 р. станом на кінець грудня місяця 2009 року?

- Визначити вартість фактично виконаних будівельних робіт ЗАТ “Трансмост” по об’єкту з капітального ремонту шляхопроводу на км 72+000 автомобільної дороги Бучач-Чортків-Скала-Подільська на виконання Договору №14/08 від 25.08.2009 р. станом на дату проведення експертизи?

- Чи відповідають періоду виконання (вересень-грудень місяці 2009 року) обсяги фактично виконаних будівельних робіт ЗАТ “Трансмост” на виконання Договору №14/08 від 25.08.2009 р., зазначених Приватним підприємством "Баланс-Інвест" у розрахунку вартості незавершеного виробництва по об’єкту з капітального ремонту шляхопроводу на км 72+000 автомобільної дороги Бучач-Чортків-Скала-Подільська?

Суд доручив проведення призначеної судової будівельно - технічної експертизи атестованим судовим експертам у Тернопільському відділенні КНДІСЕ спеціалістам з дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів, а також, визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд у ТВ КНДІСЕ є фахівці Тернопільського відділення КНДІСЕ експертам : ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Ухвалою суду від 19 листопада 2018 року задоволено клопотання Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (№470/18-22 від 13.11.2018, Вх.№20867 від 13.11.2018) про забезпечення безперешкодного доступу до об’єкту дослідження – будівельних робіт по капітальному ремонту шляхопроводу на 72+000км автомобільної дороги Бучач-Чортків-Скала-Подільська згідно ухвали Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2018.

22.12.2018 через канцелярію Господарського суду Тернопільської області (Вх.№23456) повернулася справа №921/684/17-г/9 з Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №470/18-22 від 05.12.2018.

Ухвалою суду від 26.12.2018 призначено судове засідання у справі, без поновлення провадження у справі для вирішення питання про поновлення провадження у справі на 15 січня 2019 року о 12 год. 00 хв.

Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Згідно пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, у протоколі судового засідання зазначаються серед іншого ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.

Судом, у порядку пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України та частини 4 статті 233 ГПК України постановлено, без оформлення окремого процесуального документа та виходу до нарадчої кімнати, протокольні ухвали, якими судове засідання у справі, без поновлення провадження у справі для вирішення питання про поновлення провадження у справі відкладалося на 12.02.2019, на 26.02.2019.

Ухвалою суду від 22.02.2019, у зв’язку з перебуванням судді Гевка В.Л. у відрядженні та неможливістю розгляду справи в судовому засіданні 26.02.2019, судом відкладено судове засідання, без поновлення провадження у справі для вирішення питання про поновлення провадження на 07.03.2019р. о 16 год. 00 хв. та в подальшому протокольними ухвалами

судове засідання відкладалося на 20.03.2019 та на 25.03.2019.

У призначене судове засідання 25.03.2019 представники учасників справи з’явилися.

Судом 25.03.2019 після нарадчої кімнати оголошено скорочену (вступну та резолютивну частину) ухвали, якою поновлено провадження у справі та суд 25.03.2019 перейшов до розгляду справи у підготовчому провадженні.

У підготовчому засіданні 25.03.2019 судом після нарадчої кімнати оголошено скорочену (вступну та резолютивну частину) ухвали.

2. Розгляд заяви про збільшення розміру позовних вимог.

2.1.Аргументи позивача щодо заявленої заяви.

У підготовчому засіданні 25.03.2019 представники позивача підтримали заяву про збільшення розміру позовних вимог від 14.01.2019 (вх.№877 від 15.01.2019).

Дану заяву мотивують тим, що висновком експертів №470/18-22 від 05.12.2018 року, було підтверджено фактичне виконанням робіт за договором №14/08 від 25 серпня 2009 року ЗАТ «Трансмост» виконання в цінах, станом на 01.11.2018 року, з врахуванням індексу заміни ринкових цін в розмірі 1 494 044, 69 гривень (без врахування ПДВ).

Враховуючи суттєву зміну вартості незавершеного виробництва з 1 302 985,00 грн до 494 044, 69 грн, станом на час проведення експертизи, користуючись правами наданими стороні по справі, положеннями чинного господарського процесуального законодавства, позивач просить суд збільшити розмір своїх позовних вимог на 191 059, 69 гривень та з врахуванням збільшення розміру позовних вимог, просить суд, стягнути з відповідача суму 1494 044, 69 грн.

2.2. Правова позиція відповідача.

Представник відповідача не заперечую проти заявленої заяви про збільшення розміру позовних вимог та зазначає, що це процесуальне право позивача.

2.3. Правова позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не заперечую проти заявленої заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.

2.4. Висновок суду із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд щодо розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно приписів частини 5 статті 46 ГПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Дослідивши та оцінивши зміст поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог від 14.01.2019 (вх.№877 від 15.01.2019) та долучені до неї документи, в т.ч. довіреність №1 від 14.01.2019, платіжне доручення №140 від 11.01.2019 про сплату (доплату) судового збору в розмірі 2 870 грн 00 коп., докази направлення вказаної заяви іншим учасникам справи суд задовольняє останню, як таку, що подана у відповідності до вимог статті 46 ГПК України.

Таким чином, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача вартості незавершеного виробництва в розмірі 1494044 грн 69 коп.

3. Розгляд клопотання про призначення повторної будівельно-технічної експертизи.

3.1.Аргументи відповідача у поданому клопотанні.

Відповідачем, у зв’язку з непогодженням з Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №470/18-22 від 05.12.2018 та вважаючи його необгрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи через канцелярію суду подано клопотання про призначення повторної будівельно-технічної експертизи від 11.02.2019 (вх.№2370 від 12.02.2019).

Крім цього, 08.02.2019 відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про приєднання технічного висновку (звіту) за результатами технічного обстеження і дослідження вартості виконання будівельних робіт, які проводились на об’єкті: капітальний ремонт шляхопроводу на км 72+000 автомобільної дороги Бучач-Чортків-Скала-Подільська від 31.01.2019, виконаний експертом ОСОБА_9 на замовлення ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області.

Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що висновком від 05.12.2018 року встановлено, що вартість фактично виконаних будівельних робіт, зазначених Приватним підприємством «Баланс-Інвест» у розрахунку вартості незавершеного виробництва по об’єкті «Капітальний ремонт шляхопроводу на км 72+000 автомобільної дороги Бучач-Чортків-Скала-Подільська» виконаних ЗАТ «Трансмост» по договору №14/18 від 25.08.2009 станом на грудень 2009 року без ПДВ становила 503 045,35грн. Вартість фактично виконаних вищезазначених робіт станом на 01.11.2018 рік із урахуванням індексу зміни ринкових цін становить 1 494 044,69 грн.

Окрім цього, зазначено, що згідно записів в загальному журналі робіт та актів прихованих робіт будівельні роботи ЗАТ «Трансмост» на виконання договору №14/8 від 25.08.2009 зазначених ПП «Баланс-Інвест» у розрахунку вартості незавершеного будівництва на об’єкті «Капітальний ремонт шляхопроводу на км 72+000 автомобільної дороги Бучач-Чортків-Скала-Подільська» проводились із 03.09.2009р. по 18.12.2009р.

Натомість, технічним висновком (звітом) від 31.01.2019 встановлено, що документально та фактично підтвердити висновок експертів за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи від 05.12.2018 №470/18-22 з приводу встановлення вартості фактично виконаних будівельних робіт ПП «Баланс-Інвест» у розрахунку вартості незавершеного будівництва на об’єкті «Капітальний ремонт шляхопроводу на км 72+000 автомобільної дороги Бучач-Чортків-Скала-Подільська» виконаних ЗАТ «Трансмост» по договору №14/18 від 25.08.2009 станом на грудень 2009 року та станом на 01.11.2018 року із врахуванням індексу зміни ринкових цін не видається можливим, оскільки ЗАТ «Трансмот» виконувало на об’єкті лише певні будівельні роботи, які не підтверджуються первинними документами та не були прийняті Замовником.

Визначення вартості фактично виконаних робіт ПП «Баланс-Інвест» без врахування обсягів прихованих робіт є неможливим. Розрахунок вартості незавершеного виробництва, представлений ПП «Баланс-Інвест», не може слугувати підставою для здійснення оплати за виконані роботи. У зв’язку з цим, просить суд призначити у справі №921/684/17-г/9 повторну судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання, що викладені в ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2018, в рамках первинної судової експертизи. Проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

Представник відповідача у підготовчому засіданні 25.03.2019 підтримав клопотання про призначення повторної будівельно-технічної експертизи в повному обсязі.

3.2. Правова позиція позивача, щодо поданого клопотання.

Позивач з клопотанням відповідача про призначення повторної будівельно-технічної експертизи від 11.02.2019 (вх.№2370 від 12.02.2019) та технічним висновком (звітом) за результатами технічного обстеження і дослідження вартості виконання будівельних робіт, які проводились на об’єкті: капітальний ремонт шляхопроводу на км 72+000 автомобільної дороги Бучач-Чортків-Скала-Подільська від 31.01.2019, виконаний експертом ОСОБА_9 на замовлення ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області не погоджується, про що викладено у письмових поясненнях (вх.№4972 від 20.03.2019) та які підтримані представниками позивача у підготовчому засіданні 25.03.2019.

Зокрема, у своїх поясненнях позивач вказує на те, що відповідачем запропоновано доручити проведення повторної будівельно-технічної експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. З приводу цього ПП "Баланс-Інвест" зазначає, що суд при вирішенні питання про призначення судової будівельно-технічної експертизи визначив та призначив її проведення Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, керуючись регіональним поділом державної судової системи експертиз та підстав вважати висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №470/18-22 від 05.12.2018 необгрунтованим немає причин. Призначення повторної експертизи призведе до затягування розгляду справи.

Серед іншого, позивач посилається також на те, що у технічному висновку (звіту) за результатами технічного обстеження і дослідження вартості виконання будівельних робіт, які проводились на об’єкті: капітальний ремонт шляхопроводу на км 72+000 автомобільної дороги Бучач-Чортків-Скала-Подільська від 31.01.2019, виконаний експертом ОСОБА_9 на замовлення ОСОБА_1 автомобільних доріг у Тернопільській області не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за відомо неправдивий висновок, як це передбачено статтею 101 ГПК України. Також, що у зв’язку з неналежною кваліфікацією експерта, ним не могли бути надані відповіді на усі поставлені питання, які зазначені ухвалою від 20.03.2018.

3.3. Правова позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, щодо поданого клопотання.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача покладається на розсуд суду.

3.4. Висновок суду із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд щодо розгляду клопотання про призначення повторної будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім’я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Згідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Відповідно до статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об’єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов’язку доказування. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об’єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов’язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Згідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно достатті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із змісту статті 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Отже стаття 107 ГПК передбачено право господарського суду призначити повторну судову експертизу. У цих випадках господарський суд має виходити з такого.

Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Аналогічні правові висновки викладено у Постанові Пленуму від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Основним аргументом щодо призначення повторної експертизи зі сторони відповідача є його посилання на технічний звіт за яким, як він вважає, визначено певні недоліки, які мають місце при проведенні основної експертизи.

При цьому у судовому засіданні судом встановлено, та підтверджено представником відповідача, що технічний висновок (звіт) за результатами технічного обстеження і дослідження вартості виконання будівельних робіт, які проводились на об’єкті: капітальний ремонт шляхопроводу на км 72+000 автомобільної дороги Бучач-Чортків-Скала-Подільська від 31.01.2019, виконаний експертом ОСОБА_9 не є висновком експерта, а є висновком спеціаліста (фахівця) у цій галузі.

Щодо недоліків на які звертає увагу суд відповідач, посилаючись на даний технічний звіт, то у більшості випадків вони зводяться або до надання правової оцінки обставинам і доказам у справі, що не є компетенцією ні експерта ні спеціаліста, або до того, що вказують на певні недоліки в частині проведення оцінки експертами робіт, які є прихованими і які за твердженням відповідача провести неможливо.

За такою логікою і твердженням відповідача такі приховані роботи не буде можливо оцінити і іншому експерту, а ініціатива і необхідність в проведенні повторної експертизи зводиться відповідачем лиш до того, що такий факт «неможливості оцінки робіт» слід підтвердити експертно іншим експертом.

Проте, суд враховує той факт, що завданням господарського судочинства згідно статті 2 ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави і це завдання превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд, не вважає, що є ефективним у даному випадку призначати повторну експертизу керуючись сумнівами висловленими спеціалістом у технічному звіті та лише для того, щоб підтвердити експертно факт того, що оцінку окремих робіт здійснити неможливо.

Крім того, суд враховує ту обставину, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому, оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (стаття 86 та статті 104 ГПК).

У перевірці й оцінці експертного висновку господарському суду слід з'ясовувати:

- чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи;

- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;

- компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи;

- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У разі необхідності господарський суд може зобов'язати судового експерта з'явитися в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов'язати його відповісти на усні питання сторін у справі.

Аналогічні правові висновки викладено у Постанові Пленуму від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

А тому, суд вважає, що є більш ефективним та вірним, згідно вимог ГПК України, надати оцінку уже поданому висновку експерта, як доказу поряд з іншими доказами у справі, уже під час розгляду справи по суті без призначення повторної експертизи та затягування розгляду справи у підготовчому провадженні, яка і так триває уже значний період часу.

Ураховуючи зазначене, суд у клопотанні відповідача про призначення повторної будівельно-технічної експертизи від 11.02.2019 (вх.№2370 від 12.02.2019), відмовляє.

4. Закриття підготовчого провадження.

Перехід до розгляду справи по суті та відкладення розгляду справи по суті.

Із змісту частини 3 статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

На підставі пункту 18 частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд: призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Із змісту ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Ч. 2 ст. 177 ГПК України передбачено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відтак, враховуючи строки розгляду підготовчого засідання, суд закриває підготовче провадження у справі №921/684/17-г/9 з 25.03.2019 та переходить у справі №921/684/17-г/9 з 25.03.2019 до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Таким чином суд, з метою правильного і об’єктивного розгляду справи та надання учасникам справи, передбаченого ст. ст. 42-46 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, ухвалив відкласти судове засідання у справі №921/684/17-г/9 на 09 квітня 2019 року о 15 год. 00 хв.

Керуючись статтями 177,181,182,183,185,194,195,216, з 232 по 235, з 254 по 257 та іншими статтями Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 14.01.2019 (вх.№877 від 15.01.2019), задовольнити.

2. В клопотанні відповідача про призначення повторної будівельно-технічної експертизи від 11.02.2019 (вх.№2370 від 12.02.2019), відмовити.

3. Закрити підготовче провадження у справі №921/684/17-г/9 з 25.03.2019.

4. Перейти у справі №921/684/17-г/9 з 25.03.2019 до розгляду справи по суті.

5. Відкласти розгляд справи по суті у справі №921/684/17-г/9 на 09 квітня 2019 року о 15 год. 00 хв.

6.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути заперечена чи оскаржена в порядку та строки, передбачені статями з 253 по 259 ГПК України.

7. Повний текст ухвали з урахуванням відрядження судді (28.03.2019, 29.03.2019), вихідних (30.03.2019, 31.03.2019) виготовлено протягом 4 робочих днів 02.04.2019, з дня оголошення скороченої ухвали.

8.Копію повного тексту ухвали направити учасникам у справі, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Інформацію по справі, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://court.gov.ua/sud5022/.

Суддя В.Л. Гевко