Ухвала суду № 80859306, 01.04.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"01" квітня 2019 р.Справа № 913/843/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши матеріали по справи по справі

за позовом ПАТ "Дельта Банк", м Київ до ТОВ "Лисичанський пивоварний завод", м. Лисичанськ про стягнення 172540571,43 грн. ВСТАНОВИВ:

АТ "Дельта Банк" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Лисичанський пивоварний завод", м. Лисичанськ, яке знаходиться в місті Лисичанськ Луганської області, 172540571,43 грн. за кредитним договором №13/046/2007-КЛТ (зі змінами та доповненнями), який було укладено між сторонами 29.05.07р. Судові витрати просить покласти на відповідача.

22.12.14р. представник відповідача надав клопотання про зупинення провадження по справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" про стягнення 172540571,43 грн. за кредитним Договором №13/046/2007-КЛТ від 29.05.2007 р. до вирішення по суті справи №910/27839/14 за позовом ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" до ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" про визнання недійсним кредитного Договору №13/046/2007-КЛТ від 29.05.2007р., яка розглядається господарським судом міста Києва.

Ухвалою суду від 24.12.14р. зупинено провадження у справі 913/843/14 до вирішення по суті господарським судом міста Києва справи №910/27839/14 за позовом ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" до ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" про визнання недійсним кредитного Договору №13/046/2007-КЛТ від 29.05.2007р.

21.03.19р. від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі з наступних підстав.

Статтею 6 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» передбачено, що кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Таке право кореспондується з обов'язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (пункт 35 Рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" та параграфи 66, 69 Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Крім того, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, "хоча різноманітні відстрочення можуть не спричинити проблем, їх загальна і сумарна оцінка спричиняє перевищення терміну" (рішення у справі Deumeland v. Germany (Доймланд проти Німеччини); "відстрочення протягом конкретної стадії проваджень можливо за умови, що загальна тривалість провадження не є надмірною" (рішення у справі Pretto and Others v. Italy (Претто та інші проти Італії).

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи - наведений висновок випливає зі змісту постанови Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 6-1957цс16.

З огляду на положення п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України, розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Більше того - зазначена основна засада судочинства закріплену у Основному законі - у п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України.

Справа № 913/843/14 перебуває на розгляді в місцевому господарському суді загалом вже майже 4,5 роки.

У клопотанні про поновлення провадження позивач вказує на те, що позичальником вживаються усі можливі заходи з метою затягнути розгляд даної справи шляхом максимального затягування судової експертизи у справі № 910/27839/14.

Позивач, зокрема вказує, що з огляду на положення ст. 204 ЦК України, в Україні діє презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Станом на 20.03.2019 кредитний договір, який є підставою для стягнення з Позичальника коштів, не визнаний судом недійсним та його недійсність прямо законом не встановлена, відтак ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» не позбавлений можливості стягувати заборгованість за ним. Разом з тим, суд при розгляді справи № 913/843/14 не позбавлений можливості перевірити доводи Позичальника щодо дійсності Кредитного договору та/або додаткових угод до нього. Крім того, у разі вирішення по суті справи № 910/27839/14 Позичальник не буде позбавлений можливості переглянути рішення у справі №913/843/14 за нововиявленими обставинами.

Таким чином, в клопотанні про поновлення провадження по справі, позивач зазначає, що у зв'язку з тривалим розглядом справи судом, внаслідок не вирішення іншим судом відповідної справи, може бути порушене право позивача на законне сподівання щодо відновлення порушених прав у актуальний для позивача час.

Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Таким чином, суд вважає за можливе поновити провадження по справі.

15.12.2017 набув чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ГПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п.9 п.1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.

Відповідно до частини першої, п’ятої статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Згідно приписів частин першої, другої статті 247 ГПК України у спрощеному провадженні господарський суд розглядає малозначні справи, а крім того, у спрощеному порядку може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Втім, Господарський процесуальний кодекс в попередній редакції не передбачав розмежування справ за різними видами провадження.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи зі вказанням виду провадження та зазначенням стадії судового розгляду, з якої необхідно продовжити вирішення даного спору за правилами нової редакції ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов’язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Положеннями частини 2 ст. 171 ГПК України (в новій редакції) передбачено право позивача в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 176 (Відкриття провадження у справі) передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Оскільки, судом вже було прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі без клопотання позивача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, то суд приходить до висновку про необхідність розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.

Вирішуючи питання про належну стадію загального провадження суд виходить з того, що за своїм змістом стадія розгляду справи по суті за ГПК України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 істотно відрізняється від однойменної стадії провадження за ГПК України в попередній редакції. Коло процесуальних прав та можливостей учасників судового процесу є значно вужчим, а наслідки не вчинення (несвоєчасного вчинення) окремих процесуальних дій – значно жорсткішими.

Тому з метою забезпечення права доступу до правосуддя суд вбачає за необхідне здійснювати подальший розгляд справи зі стадії підготовчого засідання. Перехід на цю стадію гарантує сторонам можливість користування усіма належними їм процесуальними правами без виключень, викликаних відсутністю перехідного періоду.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позовна заява позивача, що розглядається у даній справі, підлягає прийняттю до подальшого розгляду згідно статті 176 ГПК України в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити підготовче провадження на тридцять днів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 177, 183, 230, 232, 233, 234, 235, п.2 ст.254, п.3 ст. 255, п.п. 9 п. 1 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 913/843/14 поновити.

2. Перейти до розгляду даної справи за правилами встановленими Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017.

3. Розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження

4. Продовжити підготовче провадження на 30 днів по 05.05.2019 року (неділя).

5. Призначити підготовче засідання на "09" квітня 2019 р. о 12:00.

6. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, пл.. Свободи, 5, Держпром, 8-й під’їзд, зал №332, 3 пов.).

7. Всім учасникам судового процесу виконати вимоги передбачені ГПК України в новій редакції.

8. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

9. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 ГПК України. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 ГПК України, окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу підписано 01.04.19р.

Суддя ОСОБА_1