Ухвала суду № 80859246, 01.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.04.2019

Справа № 910/15770/18

Суддя Привалов А.І., розглянувши

позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору по справі №910/15770/18 - приватного підприємства "Гарант Енерго М"

до акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

про стягнення 6 490 789,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гарант Енерго М» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору у справі №910/15770/18 до акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення 6 490 789,21 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 180 ГПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви вісі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, як вбачається з позовної заяви ПП «Гарант Енерго М», остання не надало жодного доказу в обґрунтування заявлених вимог, не обґрунтувало заявлені вимоги з урахуванням позиції відповідача, яким зазначено про поставку природного газу на спірну суму, а також не дотрималась вимог п.п. 3, 5, 8, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України при оформленні позовної заяви.

Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання до господарського суду даного позову, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 97 361,84 грн.

Водночас, третя особа у позовній заяві просить суд відстрочити йому сплату судового збору за подання до Господарського суду міста Києва даної позовної заяви, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

При цьому, статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов'язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.

Однак, позивачем до заяви не долучено доказів в підтвердження його майнового стану станом на дату звернення до суду 27.03.2019р., який суд враховує при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору. Крім того, заявником не наведено та не підтверджено наявність умов для відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України “Про судовий збір”.

Також, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити приватному підприємству «Гарант Енерго М» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Залишити позовну заяву приватного підприємства «Гарант Енерго М» без руху.

3. Встановити приватному підприємству «Гарант Енерго М» строк на усунення недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Встановити приватному підприємству «Гарант Енерго М» усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 97 361,84 грн. грн.;

- доказів дотримання вимог п.п. 3, 5, 8, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України при оформленні позовної заяви.

4. Роз'яснити приватному підприємству «Гарант Енерго М», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання 01.04.2019р. та оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Привалов