Ухвала суду № 80859189, 01.04.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.04.2019р. Справа № 917/508/19

Суддя Ореховська О.О., розглянувши

заяву Фірми "INDUSTRIAL VETERINARIA, S.A." (INVESA) (вул. Есмеральда, буд. 19а, 08950 ЕСПЛУГАС ОСОБА_1, м. Барселона, Іспанія, поштовий індекс 08950), представник позивача - адвокат ОСОБА_2 (03040, м. Київ, вул. Васильківська, б. 14, оф. 602) від 14.03.2019р. за № 1-1/14-03-19 про забезпечення позову у справі

за позовом Фірми "INDUSTRIAL VETERINARIA, S.A." (INVESA) (вул. Есмеральда, буд. 19а, 08950 ЕСПЛУГАС ОСОБА_1, м. Барселона, Іспанія, поштовий індекс 08950), представник позивача - адвокат ОСОБА_2 (03040, м. Київ, вул. Васильківська, б. 14, оф. 602)

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Українські ветеринарні технології" (36010, м. Полтава, вул. Квітки Цісик, буд. 15, ідентифікаційний код 34466323)

про стягнення заборгованості в сумі 1 900 833,65грн.

ВСТАНОВИВ:

Фірма "INDUSTRIAL VETERINARIA, S.A." (INVESA) звернулась до господарського суду Полтавської області з позовною заявою від 14.03.2019р. № 1/14-03-19 (вх. № 676/19 від 29.03.2019р.) до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Українські ветеринарні технології" про стягнення заборгованості за контрактом в сумі 1 900 833,65грн.

До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову від 14.03.2019р. за № 1-1/14-03-19 , в якій останній просить суд:

1. Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Українські ветеринарні технології" (адреса: 36010, м. Полтава, вул. Квітки Цісик, буд. 15, ідентифікаційний код 34466323);

2. Накласти арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Українські ветеринарні технології" (адреса: 36010, м. Полтава, вул. Квітки Цісик, буд. 15, ідентифікаційний код 34466323) та знаходяться в банківських установах України.

В обґрунтування необхідності забезпечення позовної заяви позивач зазначає, що враховуючи значну суму позовних вимог, є велика вірогідність того, що відповідач буде намагатися укласти правочини щодо відчуження належного йому рухомого та нерухомого майна (шляхом його продажу , дарування, міни, передачі в іпотеку тощо) з метою унеможливити виконання рішення суду та приховати кошти на розрахункових рахунках в банківських установах.

При вирішенні питання про забезпечення позову судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає про те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд зауважує, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено жодними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладенні арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Таким чином, оскільки, позивачем не було надано достатніх доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фірми "INDUSTRIAL VETERINARIA, S.A." (INVESA) про забезпечення позову від 14.03.2019р. за № 1-1/14-03-19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст. 235, 255-256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.О. Ореховська