Ухвала суду № 80858998, 02.04.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 квітня 2019 року Справа № 912/886/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянувши матеріали позовної заяви гр. ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Садового товариства "Радуга", 27651, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Клинці, вул. Перемоги, буд. 21

про визнання незаконним та скасування статуту

ВСТАНОВИВ:

Гр. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № б/н від 29.03.2019 яка містить вимоги про поновлення терміну оскарження незаконності та скасування статуту садового товариства "Радуга" від 2016 року; визнання незаконним та скасування статуту садового товариства "Радуга" від 2016 року в частині: 2.13, 2.14, 2.15, 2.16.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.

Відповідно до підпунктів 2, 5, 9-10 пункту 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців);

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Отже, гр. ОСОБА_1 не додержано процесуальні вимоги до позовної заяви, передбачені підпунктами 2, 5, 9-10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В силу вимог частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Таким чином у відповідності до вимог процесуального закону, на позивача покладається обов'язок надіслання учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів саме листом з описом вкладення.

Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009 підтвердженням надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, а підтвердженням переліку відправлених документів є опис вкладення встановленої форми.

Виходячи з викладеного, належним доказом відправлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є саме опис вкладення та документ, що підтверджує надання поштових послуг (фіскальний чек, розрахункова квитанція тощо).

Однак, позивачем зазначених вимог не виконано, доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів не подано.

Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", (зі змінами і доповненнями), за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, сума судового збору за подання позовної заяви складає 1921,00 грн.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач, в обгрунтування клопотання про відстрочення чи розстрочення судового збору посилаються на те, що позивач є малозабезпеченою особою. В підтвердження вказаного факту позивачем до позовної заяви додано довідку з Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький) про те, що гр. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком у відповідних розмірах.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Частиною 1-2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за вказаних умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зміст цих положень передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).

На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплати судових витрат на момент подачі заяви (клопотання), за подання яких сплачується судовий збір.

Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Таким чином, поняття "майнового стану" є оціночним в кожній окремій справі.

Як вказано вище, на підтвердження неможливості сплати судового збору за подання позовної заяви позивачем подано лише довідку з відповідного Управління пенсійного фонду про те, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком.

Разом з тим, суд зазначає, що жодного доказу в підтвердження того факту, що пенсія за віком є єдиним джерелом доходу позивача останнім до матеріалів справи не додано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення чи розстрочення судового збору, а відтак, таке клопотання позивача підлягає відхиленню.

Також, відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

З дослідження з матеріалів позовної заяви видно, що подані копії документів не завірені належним чином.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов"язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов"язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов"язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Всупереч вимогам статті 50 Господарського процесуального кодексу України, заявником у заяві не викладено обставин щодо необхідності залучення у справі третьої особи, а саме: належним чином не обґрунтовано яким чином рішення господарського суду може вплинути на права або обов"язки Державного реєстратора Кіровоградської районної адміністрації Кіровоградської області Урсатій А. щодо однієї з сторін.

Тобто, позивач, фактично не зазначив у заяві обставин щодо процесуальної необхідності залучення третьої особи до участі у справі, а також не зазначено на стороні кого має виступати третя особа.

За таких обставин, позов гр. ОСОБА_1 не може бути призначений до розгляду та підлягає залишенню без руху до виправлення недоліків та подання суду відповідних доказів.

Відповідності до ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймає до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання гр. ОСОБА_1 про відстрочення чи розстрочення судового збору за подання позовної заяви до суду.

Позовну заяву № б/н від 29.03.2019 гр. ОСОБА_1 - залишити без руху.

У строк, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачу - гр. ОСОБА_1 усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати суду інформацію, визначену у п. п. 2, 5, 9-10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України;

- надати суду належні докази відправлення копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачу (опис вкладення);

- надати суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі або докази, в підтвердження наявності умов (підстав) для застосування положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір";

- надати суду належним чином завірені копії письмових доказів, доданих до позовної заяви;

- надати письмові пояснення щодо процесуальної необхідності залучення третьої особи до участі у справі та наявності обставин, за наявності яких вирішення заявленої позовної вимоги обґрунтовано вплине на права та обов"язки третьої особи відносно сторін та відповідних доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Копії ухвали направити гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1); садовому товариству "Радуга" (27651, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Клинці, вул. Перемоги, буд. 21).

Суддя С.Б. Колодій