Рішення № 80858969, 01.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2019Справа № 910/201/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" м. Києва

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" м. Києва

про відшкодування шкоди, ціна позову 27997,72 грн.

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ:

у грудні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 15 червня 2018 р. по вул. Генерала Петрова, 65-В у м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Тойота", д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_2, та "Ауді", д.н. Республіки Болгарія НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль "Тойота", д.н. НОМЕР_1, та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 28997,72 грн.

Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Тойота" відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту № 204/18-Т/О від 20 березня 2018 р. страхове відшкодування в розмірі 28997,72

З підстав ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 27997,72 грн. шкоди, оскільки розмір відповідальності відповідача згідно полісу № АМ/3002456 обмежений франшизою 1000 грн., а також понесені ним по справі судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на незаконність використання застрахованого у нього автомобіля особою, винною у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді. Крім того, посилався на визначення позивачем розміру шкоди без урахування фізичного зносу забезпеченого автомобіля.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 червня 2018 р. по вул. Генерала Петрова, 65-В у м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Тойота", д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_2, та "Ауді", д.н. Республіки Болгарія НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Це підтверджується довідкою Управління патрульної поліції в Одеській області № 3018171638781653 від 15 червня 2018 р. та постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 липня 2018 р. у справі № 521/11007/18.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль "Тойота", д.н. НОМЕР_1, та його власнику заподіяно матеріальну шкоду 28997,72 грн., розмір якої визначено на підставі рахунку № СЧ-07553 від 21 червня 2018 р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "АДІС-Авто".

Позивач як страховик згідно платіжного доручення № 9722022 від 5 липня 2018 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Тойота" відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту № 204/18-Т/О від 20 березня 2018 р. страхове відшкодування в розмірі 28997,72 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 липня 2018 р. у справі № 521/11007/18 винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_3, якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як володільця автомобіля "Ауді", д.н. Республіки Болгарія НОМЕР_2, була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/3002456 на підставі Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закону) відповідачем.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України відповідачем не надано доказів неправомірності використання забезпеченого ним автомобіля водієм ОСОБА_3, тому доводи з цього приводу є безпідставними.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані гр. ОСОБА_1 збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та гр. ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

Пунктом 36.4. ст. 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 204/18-Т/О від 20 березня 2018 р. перейшло право вимоги, яке гр. ОСОБА_1 мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

При цьому, як вбачається з наявного в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на момент спірної дорожньо-транспортної пригоди строк експлуатації автомобіля "Тойота", д.н. НОМЕР_1, перевищував сім років.

Відповідно до п.п. 7.38., 7.39. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р. (далі-Методика) значення Е3 приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Виходячи з наведеного при визначенні оцінки заподіяної шкоди необхідно застосовувати коефіцієнт фізичного зносу.

Як вбачається з наданого позивачем звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 5924 від 3 липня 2018 р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-Асистуюча компанія "Фаворит" вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля "Тойота", д.н. НОМЕР_1, з урахуванням зносу становить 17051,55 грн., оскільки строк експлуатації указаного автомобіля перевищував 7 років.

Суд приймає указаний звіт як належний доказ розміру шкоди, визначеного з урахуванням характеру заподіяних унаслідок ДТП пошкоджень, стану транспортного засобу на час спірної ДТП і відповідає вимогам чинного законодавства, у т.ч. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р.

Наданий позивачем рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "АДІС-Авто" № СЧ-07553 від 21 червня 2018 р. складений без дотримання вимог ст. 29 Закону, що передбачають врахування зносу транспортного засобу під час відшкодування витрат, пов'язаних з його відновлювальним ремонтом, та положень указаної Методики, тому при визначенні розміру шкоди оцінюється судом критично.

Виплата страхового позивачем відшкодування за договором добровільного страхування без урахування зносу пошкодженого транспортного засобу не тягне обов'язку відповідача як страховика за договором обов'язкового страхування здійснити страхову виплату без урахування такого зносу.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза за договором обов'язкового страхування стягненню не підлягає.

Виходячи з наведеного, позивач набув право вимагати від відповідача сплати на свою користь страхове відшкодування у розмірі 16051,55 грн. (17051,55 грн. шкоди з урахуванням зносу - 1000 грн. франшизи за договором обов'язкового страхування № АМ/3002456).

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті страхового відшкодування, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягає стягненню 16051,55 грн. шкоди.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код 33908322) 16051,55 грн. шкоди, 1010,18 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар