Рішення № 80858867, 21.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2019Справа № 910/17495/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Мазур В.М.

розглянувши справу № 910/17495/18

за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод

"Транссигнал"

про стягнення 169 640,00 грн.

За участю представників справи:

від позивача: Гарматін К.В., довіреність № 240 від 11.01.2019р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" про стягнення 169 640,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період з 06.12.2014р. по 30.09.2016р. здійснював скид стічних вод без умов на скид з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97, у зв'язку з чим на підставі п. 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2011р. за № 1879, розрахована заборгованість за скид стічних вод в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період скиду стічних вод без умов на скид.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2018р. відкрито провадження у справі № 910/17495/18 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження з огляду на складність справи. Підготовче засідання призначено у справі на 31.01.2019р.

22.01.2019р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності.

30.01.2019р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю залучення для надання правничої допомоги ПрАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" у даній справі адвоката.

Представники сторін у підготовче засідання 31.01.2019р. не з'явились.

Ухвалою від 31.01.2019р. суд відклав підготовче засідання на 21.02.2019р.

20.02.2019р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Присутній у підготовчому засіданні 21.02.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив призначити справу до судового розгляду.

Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 910/17495/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.03.2019р.

Присутній у судовому засіданні 21.03.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату і час проведення судового засідання, що підтверджується відповідним повідомлення про вручення поштової кореспонденції, залученого до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 21.03.2019р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2001 року між відкритим акціонерним товариством "Київський електротехнічний завод "Транссигнал", в подальшому перейменованим в приватне акціонерне товариство "Київський електротехнічний завод "Транссигнал", (за договором - Абонент) та відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", в подальшому перейменованим в приватне акціонерне товариство "Акціонера компанія "Київводоканал", (за договором - Постачальник) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №9701/1-1-04 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від Абонента каналізаційні стоки, а Абонент зобов'язується розрахуватися за вищезазначені послуги, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994р.

Відповідно до пункту 3.4. договору, кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками водолічильника.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що всі питання, не передбачені цим договором, регулюються діючим законодавством та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п.5.1 Договору).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011р. № 1879, а саме за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 у період з 06.12.2014 року по 30.09.2016 року здійснено скид стічних вод без отримання у водоканалі Умов на скид, що підтверджується актами зняття показань з приладів, у зв'язку з чим Управлінням екологічного нагляду позивача відповідачу нараховано плату за скид стічних вод без Умов на скид за період з 06.12.2014 року по 30.09.2016 року на загальну суму 508 921,82 грн.

Позивачем направлено на адресу відповідача лист-попередження від 03.11.2016 року щодо сплати нарахувань за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод в розмірі 508 921,82 грн. з розрахунком № 15/ВУ-Ф-01/068-09-2016р від 03.11.2016 року, який отримано відповідачем 14.12.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листами №272 від 14.04.2017р., №547 від 17.07.2017р. та №675 від 30.08.2017р. відповідач просив перенести терміни виплат, у зв'язку з відсутністю коштів, що було погоджено позивачем графіками, наведеними у листах за №863/15 від 26.04.2017р., №1909/15 від 27.07.2017р. та №2333/15 від 07.09.2017р.

Так, кінцевий термін оплати відповідачем заборгованості настав у лютому 2018 року.

Станом на дату звернення до суду із позовною заявою грошові кошти в загальному розмірі 508 921,82 грн., що нараховані за скид стічних вод з об'єктів, розташованих за адресами: вул. Жилянська, 97 у період з 06.12.2014 року по 30.09.2016 року, без Умов на скид стічних вод, відповідачем сплачені частково в сумі 339 281,82 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунках позивача, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення 169 640,00 грн. (508 921,82 грн. - 339 281,82 грн.).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення № 9701/1-1-04 від 11.09.2001 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З 18.10.2008р. порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначався Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.4 Правил приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення населених пунктів України здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691 (далі - Правила приймання № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 37, стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Згідно з пунктом 2.4 Правил № 37, підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Відповідно до статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); статей 1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 402/6690; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування, виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які встановлюють, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення .

Згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879, абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

У відповідності до положень пункту 3.3 Правил № 1879, абоненти зобов'язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором.

Відповідно до пункту 8.6 Правил № 1879, при порушенні цих Правил та Правил користування № 190 водоканал за період самовільного (при відсутності чинного договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, зокрема, у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Як зазначає позивач, в порушення умов договору та норм чинного законодавства України відповідач за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 у період з 06.12.2014 року по 30.09.2016 року здійснював скид стічних вод у систему каналізації міста Києва без отримання Умов на скид стічних вод, що підтверджується актами про зняття показань з приладів обліку, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована плата за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва у загальному розмірі 508 921,82 грн.

Позивачем направлено на адресу відповідача лист-попередження від 03.11.2016 року щодо сплати нарахувань за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод в розмірі 508 921,82 грн. з розрахунком.

Листами №272 від 14.04.2017р., №547 від 17.07.2017р. та №675 від 30.08.2017р. відповідач просив перенести терміни виплат, у зв'язку з відсутністю коштів, що було погоджено позивачем графіками, наведеними у листах за №863/15 від 26.04.2017р., №1909/15 від 27.07.2017р. та №2333/15 від 07.09.2017р.

Так, кінцевий термін оплати відповідачем заборгованості настав у лютому 2018 року.

Однак, вимоги позивача задоволені відповідачем частково, заборгованість була сплачена лише в сумі 339 281,82 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з нормами статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 219 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

Пунктом 8.1 Правил № 1879 передбачено відповідальність абонента за скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

Враховуючи зазначені положення законодавства, а також враховуючи п.6.3 договору, рішення постачальника про нарахування абоненту 508 921,82 грн. за весь період відсутності Умов на скид є оперативно-господарською санкцією.

За частинами першою, другою статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням такої санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо отримання Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва, позивач має право на застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді застосування п'ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення, яка за вірним розрахунком позивача станом на день подання позову склала 169 640,00 грн.

При цьому, заперечення відповідача проти позовних вимог з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності, судом відхиляються, оскільки в матеріалах справи містяться докази здійснення відповідачем часткових оплат заборгованості, зокрема, виписки по рахунку позивача за 20.10.2017р., 13.12.2017р., 14.05.2018р. та 29.01.2018р., тобто вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу в розумінні положень частини першої статті 264 Цивільного кодексу України. Відтак, в силу приписів частин 1 та 3 статті 264 ЦК України, має місце переривання строку позовної давності та початок перебігу позовної давності заново.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем умов чинного законодавства України належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді застосування п'ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення без Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва у розмірі 169 640,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97; ідентифікаційний код 00260652) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, ідентифікаційний код 03327664) основний борг у сумі 169 640 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2544 грн. 60 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 01.04.2019р.

Суддя А.І. Привалов