Рішення № 80858521, 25.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.03.2019Справа № 910/17486/18Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" про стягнення 248 671,63 грн., за участю представників позивача - Тертиці В.О., ордер серія КС №394209 від 07.03.2019 року, відповідача - Твердохлєбова Є.Г., наказ №02-К від 29.01.2019 року, Симон О.Ю., наказ №02-К від 29.01.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 248 671,63 грн. п'ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення за період 01.05.2014 року по 31.03.2017 року у зв'язку з відсутністю у відповідача Умов на скид стічних вод на підставі ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 28.01.2019 року.

02.01.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позов, в якому він просив суд зобов'язати позивача вказати спосіб захисту прав позивача передбаченого законом або договором.

16.01.2019 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив.

24.01.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано письмові заперечення, в яких відповідач вказує, що заявлена до стягнення позивачем сума у розмірі 248 671,63 грн. є штрафними санкціями, а позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) становить 1 рік, тому відповідач просить застосувати позовну давність до позовних вимог та відмовити в позові в повному обсязі.

28.01.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву на 06.02.2019 року.

05.02.2019 року позивачем через канцелярію суду надано заяву, в якій він просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 3 000 грн. за кожне судове засідання, що відбулося та 700 грн. за участь у судовому засіданні, яке не відбулося (за кожне судове засідання).

05.02.2019 року позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.

06.02.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву на 27.02.2019 року.

25.02.2019 року представником відповідача через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.

25.02.2019 року представником відповідача через канцелярію суду надано клопотання про залишення без розгляду заяви позивача від 05.02.2019 року за підписом адвоката ОСОБА_5, з тих підстав, що останній не має відповідних повноважень на представництво позивача.

27.02.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.

27.02.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання з проханням витребування у позивача оригінал довіреності ОСОБА_6, викликати для допиту її в якості свідка та допитати її про обставини підписання або не підписання нею даної позовної заяви. В разі її відмови надати свідчення, призначити проведення почеркознавчої експертизи для встановлення автентичності підписів на позовній заяві та в довіреності від 02.04.2018 року №518. В разі відмови від проведення почеркознавчої експертизи залишити без розгляду позовну заяву. В задоволенні якого в судовому засіданні 27.02.2019 року судом було відмовлено за безпідставністю, оскільки до позовної заяви яка була підписана ОСОБА_6 було надано довіреність №518 від 02.04.2018 року (а.с.41), яка підтверджує її повноваження на підписання позовної заяви від імені позивача.

27.02.2019 року в судовому засіданні було розглянуто клопотання відповідача про залишення без розгляду заяви позивача від 05.02.2019 року за підписом адвоката ОСОБА_5 в задоволенні якого судом відмовлено з тих підстав, що адвокат ОСОБА_5 має відповідні повноваження на представництво позивача, що підтверджується довіреністю виданою позивачем 11.01.2019 року №240 (а.с.56).

27.02.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву на 04.03.2019 року.

28.02.2019 року представником позивача через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.

04.03.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву на 11.03.2019 року.

11.03.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про повернення позовної заяви позивачу з тих підстав, що позивач ПрАТ «АК Київводоканал» не є тією особою, яка має право для захисту в суді прав за договором №03408/5-06, в задоволенні якого судом було відмовлено за безпідставністю.

11.03.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.

11.03.2019 року відповідачем в судовому засіданні заявлено письмове клопотання про надання можливості поставити позивачу вказані в ньому питання, яке було задоволено судом в судовому засіданні 11.03.2019 року.

11.03.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву на 14.03.2019 року.

13.03.2019 року представником позивача через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.

14.03.2019 року відповідачем в судовому засіданні надано клопотання про залучення доказів у справі та заявлено усне клопотання про визнання причин їх невчасного подання поважними, поновлення строку на їх подання та доручення їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.03.2019 року судом визнано поважними причини невчасного подання відповідачем доказів, поновлено строк на їх подання та прийнято їх до розгляду.

14.03.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву на 18.03.2019 року.

18.03.2019 року в судовому засіданні позивачем надано письмові пояснення у справі.

18.03.2019 року в судовому засіданні відповідачем надано письмові пояснення у справі.

18.03.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву на 25.03.2019 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 листопада 2003 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (в подальшому змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" (далі - абонент, відповідач) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №03408/5-06 (далі - договір) за умовами якого, постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно з умовами цього договору та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

У відповідності до пункту 2.3 договору абонент в кінці кожного кварталу направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком № 1 даного договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення) за останні три місяці, для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту.

У разі невиконання даної умови договору, об'єм спожитих послуг за відповідний період приймається абонентом за даними постачальника.

Згідно з п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників здійснюється, як правило, щомісячно, представником постачальника спільно з представниками абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Відповідно до п. 3.3 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потравляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання у містах і селищах України.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що всі питання, не передбачені цим договором, регулюються чинним діючим законодавством, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод в Київську міську каналізацію.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п. 7.1 договору).

Вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю, відповідальність та засоби впливу на порушників встановлюються Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які були затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879.

Відповідно до п. 2.1. Правила № 1879 водоканал зобов'язаний, зокрема, у разі відповідності якості і режиму скиду стічних вод Абонента Умовам на скид (при відсутності боргу Абонента за надані послуги водопостачання і водовідведення) забезпечити приймання, відведення і очищення стічних вод та здійснити очищення прийнятих у договірному порядку наднормативне забруднених стічних вод; здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають Абоненти, а також режимом та обсягом скидання; виставляти Абонентам до оплати рахунки за послуги водовідведення.

Згідно п.2.2. Правил № 1879 водоканал має право, зокрема, надавати Абонентам Умови на скид згідно з цими Правилами; нараховувати плату із застосуванням коефіцієнта кратності (розділ 7 цих Правил) у випадку виявлення порушень Абонентами вимог цих Правил та умов Договору або невиконання вимог Акта; проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем Абонента та складати Акти за результатами цих обстежень; при виявленні порушень встановлювати терміни їх усунення (при цьому вимоги Водоканалу є обов'язковими для виконання у встановлені терміни, при недотриманні термінів їх виконання Абонент розраховується за обсяг стічних вод, обчислений згідно з абзацами 3 - 8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил).

Згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879 Абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

Відповідно до пункту 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування водоканал: за період самовільного (при відсутності чинного договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, зокрема, у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Пунктом 8.7. Правил №1879 передбачено, що у випадку систематичного порушення цих Правил та невиконання Абонентами природоохоронних заходів Водоканал має право після письмового попередження Абонента за 5 діб, обмежити йому відпуск води та обсяг скиду у міську каналізацію, відключити його від мереж водопроводу і каналізації та розірвати з ним Договір.

Як зазначає позивач, 20.04.2017 року ним було виявлено, що в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням від 12.10.2011 Київською міською радою (Київської міської державної адміністрації), відповідач здійснює скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, в підтвердження чого позивачем надано до суду акт обстеження об'єкту, що скидає стічні води у міську каналізацію №00246 від 20.04.2017 року.

Після виявлення факту порушення Правил № 1879 позивачем здійснено нарахування відповідачу плати за скид стічних вод без Умов на скид за період з 01.05.2014 по 31.03.2017 на загальну суму 248 671,63 грн.

На підтвердження обсягів скинутих відповідачем стічних вод без діючих Умов на скид стічних вод по об'єкту, позивачем надано акти зняття показань з приладу обліку за період з 01.05.2014 по 31.03.2017.

У зв'язку з неотриманням відповідачем Умов на скид стічних вод, позивачем направлено на адресу відповідача лист-попередження від 21.04.2017 року щодо сплати нарахувань в п'ятикратному розмірі за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод - 248 671,63 грн. з розрахунком від 21.04.2017 року № 15/ВУ-Ф-02/224-03-2017р.

Лист-попередження з розрахунком отримані відповідачем 17.05.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки відповідач нараховану плату на загальну суму 248 671,63 грн. за скид стічних вод без Умов на скид за період з 01.05.2014 по 31.03.2017 не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проте, відповідач ще 07.11.2013 року звернувся до позивача з листом про надання йому Умов на скид стічних вод, що підтверджується листом №201 від 06.11.2013 року, який було отримано позивачем 07.11.2013 року, про що свідчить підпис ОСОБА_8 на вказаному листі та печатка ПАТ «АК «Київводоканал».

Доказів щодо надання або відмови в наданні відповідачеві Умов на скид стічних вод позивачем суду не надано.

Натомість, позивачем в період з 01.05.2014 по 31.03.2017 року кожен місяць складалися акти про зняття показань з приладів обліку відповідача й виставлялись рахунки за надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення і приймалися оплати наданих послуг.

Позивач у відповідності до вимог п.2.2. Правил № 1879 не звертався до абонента (відповідача) та не встановлював йому терміни для усунення порушень Правил № 1879.

Поясненнями позивача, відповідача наданими в судових засіданнях підтверджується факт належного надання позивачем абоненту протягом періоду з 01.05.2014 по 31.03.2017 року послуг з постачання питної води та водовідведення, та факт оплати абонентом (відповідачем) рахунків у розмірі, які виставлялись позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Сторонами в судовому засіданні підтверджено відсутність боргу за вищевказаним договором за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно ст. 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з встановленими судом обставинами позивач, отримавши 07.11.2013 року лист-пропозицію відповідача про надання йому Умов на скид стічних вод, не надіслав відповіді щодо надання або відмови в наданні відповідачеві Умов на скид стічних вод.

Водночас, позивач протягом всього спірного періоду з 01.05.2014 по 31.03.2017 року (майже три роки) вчиняв конклюдентні дії щодо погодження відповідачу Умов на скид стічних вод, які полягають у відповідності до умов п. 2.1. Правил №1879 у забезпеченні приймання, відведення і очищення стічних вод, здійсненні очищення прийнятих у договірному порядку наднормативних забруднених стічних вод, здійсненні контролю за якістю стічних вод, що скидав абонент, а також за режимом та обсягом скидання, виставляв абоненту (відповідачу) до оплати рахунки за послуги водовідведення, складав акти про зняття показань з приладів обліку відповідача, приймав оплату цих рахунків та відповідно до умов п. 2.2. Правил №1879 не звертався до абонента (відповідача) про виявлення порушень, не встановлював йому терміни для усунення будь-яких порушень Правил № 1879, письмових попереджень абоненту (відповідачу) не надсилав, не вчиняв жодних дій щодо обмеження відповідачу відпуску води та обсягу скиду у міську каналізацію, щодо відключення відповідача від мереж водопроводу і каналізації та щодо розірвання з ним договору згідно п. 8.7. Правил №1879.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що своїми конклюдентними діями позивач погодив відповідачу Умови на скид стічних вод в спірний період, а відповідач скидав стічні води відповідно до умов вищезазначеного договору з погодженням позивачем цих Умов.

Таким чином, права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому в позові про стягнення з відповідача 248 671,63 грн. п'ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення за період 01.05.2014 року по 31.03.2017 року у зв'язку з відсутністю у відповідача Умов на скид стічних вод слід відмовити.

24.01.2019 року відповідачем через канцелярію суду було надано письмові заперечення, в яких відповідач просив застосувати позовну давність до позовних вимог та відмовити в позові в повному обсязі.

Відповідно до статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" встановлено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, оскільки право та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду не порушено відповідачем, то в позові слід відмовити саме з підстав його необґрунтованості.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 01.04.2019р.

Суддя С.О. Чебикіна