
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________
У Х В А Л А
28 березня 2019 р. Справа № 902/798/14
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Лабунської Т.І.,
за участю: секретаря судового засідання Матущак О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (код ЄДРПОУ 35184264, вул. Шевченка, 35, м. Ківерці, Волинська область, 45200)
про стягнення 24 713 978,40 грн.
в межах справи № 902/798/14
за заявою: Компанії "Nemiroff Holding Limited" (01050, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13-А)
до: Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31)
про банкрутство
В С Т А Н О В И В :
Дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff", м. Немирів, Вінницька область звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" про стягнення 24 713 978,40 грн.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач всупереч умовам договору дистриб"юції № 318042011/ДП УГК/Д-43 від 18.04.2011 року не виконав договірних зобов"язань, у зв"язку з чим у ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" виникла заборгованість перед ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" у розмірі 24 713 978,40 грн.
Враховуючи те, що ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" у добровільному порядку не оплатив поставленої йому продукції, незважаючи на поступки ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff", ліквідатор позивача звернувся до суду з вищезазначеним позовом для стягнення заявленої суми боргу з відповідача у судовому порядку.
Ухвалою суду від 06.02.2019 року відкрито провадження з розгляду вищезазначеної позовної заяви, визначено, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.02.19 року.
19.02.2019 року від відповідача надійшов відзив № 41 від 14.02.2019 року на позовну заяву, в якому ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" зазначило про те, що позовні вимоги ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" про стягнення 24 713 978,40 грн не визнає повністю, вважає їх безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
В спростування позовних вимог відповідач у відзиві зауважує про те, що ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" дійсно було отримано від ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" продукції на загальну суму 24 194 078,40 грн. Однак, згідно платіжних доручень та виписки по рахунку банку відповідач здійснив оплату відповідної продукції на загальну суму 25 080 241,36 грн.
Оплати здійснювались шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки позивача, які вказані в договорі та Додаткових угодах до нього.
Тобто, відповідач вважає, що у ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" існує переплата по договору в розмірі 886162,96 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за піддони, відповідач вказав на те, що така вимога є безпідставною та такою, що не грунтується на положеннях договору і чинного законодавства. Так як, договір дистриб"юції №318042011/ДП УГК/Д-43 від 18.04.2011 року не передбачає право позивача вимагати оплати відповідачем піддонів, а тільки право вимагати повернення піддонів та сплати штрафів за невчасне повернення.
Проте, позивачем не надано жодних доказів того, що ним, як в період дії договору, так і після закінчення його дії направлялись будь-які вимоги на повернення піддонів. В період дії договору піддони неодноразово повертались, про що позивач в позовній заяві не зазначає.
Відтак, у відзиві відповідач наголошує на тому, що позивач не довів належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами наявність заборгованості ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси", оскільки всі накладні на продукцію, в яких зазначено, що вони підписані зі складанням акту нестачі не є належним чином оформленим первинним документом без наявності підписаного акту. Відповідно, на думку ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" не можуть бути належним доказом отримання відповідачем продукції. Накладну на піддони № 820032 від 20.08.2013 року, додану позивачем до позову, відповідач вважає такою, що взагалі не стосується ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси", так як отримувачем є філія "Кремторг" ТОВ "Олександрія Бліг".
До відзиву відповідачем додано заяву № 42 від 14.02.2019 року про застосування строків позовної давності до позовних вимог.
Дану заяву відповідач мотивує тим, що строк давності по всіх накладних на продукцію, які є предметом позовних вимог ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" сплив ще в 2015-2016 роках. При цьому, строк позовної давності щодо вимог позивача стосовно піддонів сплив 31.12.2016 року, оскільки договір діяв до 31.12.2013 року.
Тому, відповідач вважає, що однієї з підстав для відмови у позові є сплив строку позовної давності.
Ухвалою суду від 26.02.2019 року підготовче засідання з підстав, передбачених законодавством відкладено на 14.03.2019 року.
У відповіді на відзив № б/н від 22.02.2019 року представник позивача зазначив про те, що заявлена до стягнення сума заборгованості документально не спростована відповідачем належними та достатніми доказами, дати та суми платіжних доручень не відповідають датам та сумам поставки продукції
Щодо застосування строків позовної давності, представником позивача до відповіді на відзив долучено клопотання про визнання причин пропуску строків позовної давності поважними. Поважність пропуску строку позовної давності обгрунтовується злочинними діями колишнього керівництва ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff".
11.03.2019 року до суду надійшло заперечення відповідача № 57 від 04.03.2019 року на відповідь на відзив. В даному запереченні відповідач спростував позицію позивача, викладену у відповіді на відзив наступними обставинами.
Зокрема, вказавши на те, що оплати відповідача, як Дистриб"ютора за договором зараховувались на погашення заборгованості з найбільшим строком. Відповідно, оплата зараховувалась на закриття заборгованості за найдавнішою накладною. Незважаючи на суму та дату оплати, сума боргу закривалася поступово в хронологічному порядку виписки накладних.
Відповідач в запереченні звертає увагу на те, що не завжди оплати відповідали накладним на поставку у зв"язку з тим, що існувала переплата по договору, в т.ч. й через врахування бою та тих випадків, коли здійснювалася передоплата в розмірі повної вартості замовленої продукції, але позивач виконував замовлення лише частково.
Ще одним аргументом на підтвердження необгрунтованості позиції позивача щодо невідповідності дат і сум платіжних доручень датам та сумам поставки продукції відповідач вважає те, що одним платіжним дорученням інколи було оплачено декілька накладних.
Ухвалою суду від 24.03.2019 року закрито підготовче провадження та призначено позовну заяву ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" до ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" про стягнення 24713 978,40 грн у межах справи №902/798/14 для судового розгляду по суті на 28.03.2019 року.
28.03.2019 року судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з Господарським судом Дніпропетровської області, за участю уповноваженого представника ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff".
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
В свою чергу, представник відповідача проти позову заперечив та підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази надані останніми для долучення до матеріалів справи встановив наступні обставини.
За своєю правовою природою спір, який виник між сторонами випливає із договору дистриб"юції.
Договори дистриб"юції належать до так званих "непоіменованих" договорів, які можуть укладатися в силу принципу свободи договору, закріпленого у ст. 3 (загальні засади цивільного законодавства) ЦК України та деталізованого у ст.ст. 6 (акти цивільного законодавства та договір), 627 (свобода договору) ЦК України, та одночасно регулюються ЦК України та ГК України.
Договори дистриб"юції укладаються у письмовій формі в силу ст. 208 (правочини, які належить вчиняти у письмовій формі) ЦК України та 181 (загальний порядок укладання господарських договорів) ГК України, так як укладаються між господарюючими суб"єктами, мають підписуватися сторонами та скріплюватися їх печатками.
18.04.2011 року між ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (Компанія) та ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" (Дистриб"ютор) укладено договір дистриб"юції № 18042011/ДП УГК/Д-43.
Відповідно до пункту 1.1 договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію для її подальшого поширення на території на умовах і в порядку, визначених договорами, а відповідач зобов'язався прийняти продукцію у власність і оплатити її вартість, а також виконати дії, необхідні для поширення і просування Продукції на території на умовах і в порядку, визначених договором.
Невід"ємними частинами договору є додатки № 1-№20, Додаткова угода №7 від 21.11.2011 року, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2011 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, Додаткова угода №24 від 12.11.2011 року до договору, якою сторони продовжили строк дії Договору до 31.12.2013 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, Додаткова угода від 29.03.2019 року до договору, якою сторони досягли взаємної згоди щодо оплати продукції в період з 30.03.2012 року по 31.03.2012 року на умовах відстрочення платежу.
Судом встановлено, що невід"ємною частиною договору є також Додаткова угода № 33 від 17.09.2013 року, якою сторони дійшли згоди внести зміни в реквізити Компанії в розділі "Найменування, місцезнаходження, банківські реквізити Сторін" та Додатку № 1, яка пред"явлена була суду представником відповідача.
В ході розгляду справи представник позивача неодноразово в своїх поясненнях наголошував на тому, що позивачем договірні обов"язки було виконано, тоді як за його словами відповідачем всупереч умовам договору договірні зобов"язання належним чином виконано не було, у зв"язку з чим у останнього перед ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" виникла заборгованість у розмірі 24 713 978,40 грн.
На підтвердження вказаної суми боргу представник позивача додав до позовних матеріалів видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.
Дослідивши відзив відповідача на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, а також додані до них письмові докази, суд встановив, що ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" не заперечує того, що між ним та позивачем існували договірні відносини в рамках договору дистриб"юції 18042011/ДП УГК/Д-43 від 18.04.2011 року, згідно якого відповідачем було отримано продукції на загальну суму 24 194 078,40 грн. Натомість, відповідачем категорично заперечується існування боргу ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" перед ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" в розмірі 24 713 978,40 грн, яка включає в себе вартість отриманої відповідачем продукції та переданих позивачем йому піддонів.
В спростування вказаної суми боргу відповідач додає платіжні доручення та виписку по рахунку банку на суму 25 080 241,36 грн.
Дослідивши зазначені письмові докази (платіжні доручення, виписка по рахунку банку), суд встановив, що останні є належними та достатніми доказами повного розрахунку ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" перед ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff".
До того ж, сума розрахунку перевищує суму заявленого до стягнення боргу.
Окрім того, суд вважає за необхідне відмітити, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували повернення відповідачем позивачу піддонів. Як з"ясовано судом в ході розгляду справи, відсутність підтверджуючих документів на повернення піддонів обумовлена їх знищенням за закінченням строків зберігання. Проте, позивачем водночас не надано суду письмових доказів неповернення відповідачем піддонів.
Тому, факт існування боргу ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" перед ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" за неповернені піддони доказово не доведено позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Законодавцем у ст.ст. 76-79 ГПК України визначено, що докази за своїми юридичними властивостями мають бути належними, достатніми, допустимими та достовірними.
Необхідно зауважити, що одним із важливих принципів господарського процесу є принцип змагальності, який вказує на те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Виходячи із змісту даного принципу господарського судочинства головним обов"язком позивача є доведення факту порушення відповідачем його прав і законних інтересів у договірних відносинах та існування заборгованості.
З встановлених вище обставин вбачається, що ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" не довів факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов"язань та існування заборгованості у розмірі 24 713 978,40 грн. Долучені позивачем до позовних матеріалів копія договору дистриб"юції, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні юридично не підтвердили обгрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та в повній мірі спростовуються письмовими доказами наданими відповідачем. Тому, з урахуванням викладеного, у позові про стягнення 24 713 978,40 грн боргу слід відмовити.
Принагідно, суд критично відноситься до заяви відповідача № 42 від 14.02.2019 року про застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог.
Розглянувши дану заяву, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
Позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з"ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необгрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє у позові у зв"язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв"язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону.
Такої правової позиції дійшла ОСОБА_3 Верховного суду у постанові від 07.11.2018 року у справі № 372/1036/15-ц.
Враховуючи те, що суд відмовляє позивачу у задоволенні позову з підстав недоведення ним порушення відповідачем його прав та законних інтересів та правомірності підстав для стягнення боргу, відмовляти в позові у зв"язку з пропущенням строку позовної давності не відповідатиме вимогам закону.
Тому, вищевикладене свідчить про відсутність правових підстав й для задоволення клопотання представника позивача про поновлення строку позовної давності та визнання причин пропуску строку позовної давності поважними.
Разом з тим, у позовній заяві ліквідатор позивача зазначає про те, що на момент звернення до суду із вказаною позовною заявою позивач очікує понести додаткові витрати на правову допомогу у зв"язку із розглядом справи у розмірі 60000,00 грн.
Тому, просить суд стягнути відповідну суму витрат з відповідача.
Суд, дійшов висновку про відмову в стягнення з відповідача 60000,00 грн витрат, пов"язаних з професійною правничою допомогою з огляду на наступне.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
В силу ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
За таких обставин, беручи до уваги, що у задоволенні позову ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" до ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" про стягнення 24 713 978,40 грн відмовлено, слід відмовити й у стягненні з відповідача 60000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та покласти відповідні судові витрати на позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.
Частинами 1, 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абз.4 ч. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 року Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наслідком розгляду в межах справи про банкрутство майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви повністю або частково).
Керуючись ст. 9 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 2, 3, 7, 11, ч. 6 ст. 12, 13, 14, 15, 18, п. 8 ч. 1 ст. 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 232, 233, 234, ч. 1 ст. 235, 236, 255, 256, 326, 327 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В :
1. В задоволенні позову Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, буд. 31, код ЄДРПОУ 30805594) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (код ЄДРПОУ 35184264, вул. Шевченка, 35, м. Ківерці, Волинська область, 45200) про стягнення 24 713 978,40 грн боргу відмовити.
2. У стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" 60000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (код ЄДРПОУ 30805594, 22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, буд. 31) в доход Державного бюджету України 370 709,68 грн - судового збору.
4. Видати наказ.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 28.03.2019 року.
6. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 02.04.2019 року.
8. Копію ухвали суду надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - Дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31)
3 - арбітражний керуючий ОСОБА_4 (м. Дніпро, бульвар Катеринославський, 2, оф. 610)
4-Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (вул. Шевченка, 35, м. Ківерці, Волинська область, 45200)
Судове рішення № 80858148, Господарський суд Вінницької області було прийнято 28.03.2019. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/798/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: