Вирок № 80852496, 01.04.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6467/18

Провадження № 1-кп/629/216/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220380001997 відносно

неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Царедарівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з неповною середньою спеціальною освітою, учня 1 курсу Лозівського професійного ліцею, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Царедарівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з неповною середньою спеціальною освітою, учня 1 курсу Лозівського професійного ліцею, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Тихонової Д.О.,

- захисту - неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, законних представників неповнолітніх - ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисників - адвокатів Соколової Р.І., Малунова В.Р., представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - Бровко В.В., представника ювенальної превенції - Москалика М.М.,

в с т а н о в и в:

07 листопада 2018 року, близько 16:00 години, неповнолітній ОСОБА_1, 14 05.2002 року народження, разом з неповнолітнім ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_8, прийшли до території виробничого підрозділу «Лозівська база служби матеріального технічного забезпечення» регіональної філії «Південна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», розташованої поблизу с. Нове Лозівського району Харківської області, територія якого обладнана парканом із залізобетонних плит. Знаходячись там, у неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник умисел проникнути на територію даного ВП «Лозівська база служби матеріального технічного забезпечення» РФ «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», з метою таємного викрадення металевих частин залізничної під'їзної колії, яка знаходиться на даній території. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, неповнолітній ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою та в групі з неповнолітнім ОСОБА_2, з корисливого мотиву, з метою обернення чужого ма1йна на свою користь, скориставшись тим, що за їх діями не спостерігають сторонні особи, здолавши огорожу території ВП «Лозівська база служби матеріального технічного забезпечення» РФ «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», яка є сховищем, проникли на неї, де таємно, з застосуванням знайденого металевого прутка, з під'їзної колії, яка належить виробничому підрозділу «Красноградська дистанція колії» регіональної філії «Південна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», викрали 8 підкладок Д-43, старопридатних, вартістю 31 гривня 85 копійок кожна, загальною вартістю 254 гривні 80 копійок, та 25 костилів колійних, старопридатних, вартістю 2 гривні 29 копійок кожен, загальною вартістю 57 гривень 25 копійок.

Після цього, неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, спричинивши ВП «Красноградська дистанція колії» РФ «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» майнову шкоду на загальну суму 312 гривень 05 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 07.11.2018 року вони разом з ОСОБА_2 прийшли в с. Нове Лозівського району Харківської області до території ВП «Лозівська база служби матеріального технічного забезпечення», через паркан із плит проникли на територію даної бази, де за допомогою металева прутка з під'їзної колії викрали 8 підкладок та 25 костилів. Все поклали в мішок, погрузили на велосипед та намагалися з ними зникнути, але були затримані.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 07.11.2018 року вони разом з ОСОБА_1 прийшли в с. Нове Лозівського району Харківської області до території ВП «Лозівська база служби матеріального технічного забезпечення», через паркан із плит проникли на територію даної бази, де за допомогою металева прутка з під'їзної колії викрали 8 підкладок та 25 костилів. Все поклали в мішок, погрузили на велосипед та намагалися з ними зникнути, але були затримані.

Представник потерпілого Копилов І.Л. у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, не заперечує проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Визнавальні свідчення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Крім повного визнання своєї вини неповнолітніми обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, перевірених і досліджених судом, показаннями представника потерпілого, свідків, а також письмовими матеріалами кримінального провадження:

- протоколом огляду місця події від 08.11.2018 року з фототаблицями, з якого вбачається, що безпосереднім місцем огляду є ділянка місцевості поблизу приміщення контори дев'ятого околотка за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Нове, вул. Залізнична, піж час проведення якого було виявлено та вилучено підкладки Д-43 в кількості 8 штук, костилі колійні в кількості 25 штук, мішок полімерний білого кольору та велосипед «Україна»;

- протоколом огляду місця події від 08.11.2018 року з фототаблицями, з якого вбачається, що безпосереднім місцем огляду є стрілочний перевід № 14 під'їзного шляху бази-40, розташований на території бази-40 по вул. Залізничній с. Царедарівка Лозівського району Харківської області. Перевід складається з дерев'яних шпал, які за допомогою металевих підкладок Д-43 та металевих костилів кріпляться до металевих рейок. На час огляду на вищевказаному перевозі № 14 відсутні вісім підкладок, а також костилі, якими вони кріпилися до шпал;

- протоколом впізнання за фотознімками з участю свідка ОСОБА_11 від 22.11.2018 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_11 за віком, загальними рисами обличчя, формою та розташуванням очей, брів, носу, роту на фотознімку № 4 впізнав одного з двох парубків, яких він 08.11.2018 року зупинив на залізничному переїзді біля бази № 40 поблизу с. Нове Лозівського району Харківської області, в той час, коли вони велосипедом перевозили мішок, в якому знаходилися викрадені з під'їзної колії підкладки Д-43 та колійні костилі;

- додатком до протоколу пред'явлення для впізнання по фотознімкам, де зазначено, що на фото під № 4 зображений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6;

- протоколом впізнання за фотознімками з участю свідка ОСОБА_11 від 22.11.2018 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_11 за віком, загальними рисами обличчя, формою та розташуванням очей, брів, носу, роту на фотознімку № 2 впізнав одного з двох парубків, яких він 08.11.2018 року зупинив на залізничному переїзді біля бази № 40 поблизу с. Нове Лозівського району Харківської області, в той час, коли вони велосипедом перевозили мішок, в якому знаходилися викрадені з під'їзної колії підкладки Д-43 та колійні костилі;

- додатком до протоколу пред'явлення для впізнання по фотознімкам, де зазначено, що на фото під № 2 зображений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- постановою про визнання та приєднання до матеріалів речових доказів від 09.11.2018 року з якого вбачається, що підкладки марки Д-43 в кількості 8 штук, костилі колійні в кількості 25 штук та полімерний мішок білого кольору визнані речовими доказами, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого - юридичної особи ВП «Красноградська дистанція колії» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», що підтверджується розпискою;

- висновком експерта № 4243 від 20.11.2018 року, згідно якого ринкова вартість однієї підкладки -43, старопридатної, 2 групи, станом на 07.11.2018 року складає 31 грн. 85 коп., ринкова вартість восьми підкладок Д-43, старопридатних, 2 групи, станом на 07.11.2018с року, складає 254 грн. 80 коп.; ринкова вартість одного костиля колійного, старопридатного, 2 групи, станом на 07.11.2018 року складає 2 грн. 29 коп., ринкова вартість двадцяти п'яти костилів колійних, старопридатних, 2 групи, станом на 07.11.2018 року, складає 57 грн. 25 коп.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в їх сукупності, визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають, а тому з їх урахуванням, на підставі аналізу цих доказів суд приходить до висновку про те, що винність неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останніх.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю доведена, їх дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, свідчать про спрямованість умислу на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винні у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягають покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченим, у відповідності до ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особи обвинувачених, обставини, які пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Відповідно до ст. 103 КК України при визначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли тяжкий злочин.

Дослідженням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має неповну середню освіту, навчається в Лозівському професійному ліцеї, за місцем навчання характеризується позитивно, виховується у повній сім'ї.

Обвинувачений ОСОБА_1 з'явився для участі у підготовці досудової доповіді.

Оцінка виявила низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Разом з тим, суд застосовує ст. 69-1 КК України, так як наявні вищевказані обставини, що пом'якшують покарання передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 КК України, відсутні обставини, що обтяжують покарання, обвинувачений визнав свою вину та призначає покарання яке не перевищує двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, неповнолітній виховується в повній сім'ї, мешкає разом з батьками, йому подобається навчання, наркотики та алкогольні напої не вживає, у вчиненому щиро кається, розуміє проблеми власної поведінки. Вважають виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі. У разі призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з позбавлення волі, доцільним застосувати до обвинуваченого соціально-виховних заходів. що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не обирався.

Дослідженням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має неповну середню освіту, навчається в Лозівському професійному ліцеї, за місцем навчання характеризується негативно, виховується у неповній сім'ї з мамою, братами та бабусею.

Обвинувачений ОСОБА_2 з'явився для участі у підготовці досудової доповіді.

Оцінка виявила низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека характеризується низькою ймовірністю спричинити певні негативні наслідки або збитки для суспільства або окремих осіб.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Разом з тим, суд застосовує ст. 69-1 КК України, так як наявні вищевказані обставини, що пом'якшують покарання передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 КК України, відсутні обставини, що обтяжують покарання, обвинувачений визнав свою вину та призначає покарання яке не перевищує двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, неповнолітній виховується в неповній сім'ї, мешкає разом з матір'ю, братами та бабусею, батьки розлучені, наркотики та алкогольні напої не вживає, у вчиненому щиро кається, розуміє проблеми власної поведінки. Вважають виправлення ОСОБА_2 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк. У разі призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з позбавлення волі, доцільним застосувати до обвинуваченого соціально-виховних заходів. що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_2, обставин, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, відсутність матеріальних збитків, і відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_2 в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з законних представників неповнолітніх обвинувачених витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати неповнолітнього ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та піддати його покаранню з застосуванням ст. 69-1 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Визнати неповнолітнього ОСОБА_2 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та піддати його покаранню з застосуванням ст. 69-1 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути в рівних долях з законних представників обвинувачених ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с. Царедарівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженки с. Царедарівка Лозівського району Харківської області, громадянки України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31116115020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 4243 від 20.11.2018 року в розмірі 572 гривні 00 копійок по 286 гривень 00 копійок з кожного.

Речові докази:

- підкладки марки Д-43 в кількості 8 штук, костилі колійні в кількості 25 штук та полімерний мішок білого кольору, які належать потерпілому - юридичній особі ВП «Красноградська дистанція колії» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого під розписку - залишити потерпілому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова