Ухвала суду № 80851532, 29.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6542/19

н/п 1-кс/640/4337/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді - Божко В.В., вивчивши клопотання старшого слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 12019220490001366 від 28.03.2019 про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

28.03.2019 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене слідчим:

під час проведення огляду місця події 27.03.2019 в період часу з 23.30-23.45 за адресою: м. Харків, вул. Др.Народів, 249\80, а саме: грошові кошти в розмірі 624 грн., які знаходились у конверті; грошові кошти у розмірі 11550 гривень; ноутбук TM «Emachines» s\n LUNE50D0071220641C1601; ніж розкладний із дерев’яно-металевою ручкою; балончик газовий сльозогінної дії; печатка синього кольору;7 знижкових дисконтних карток; ліхтарик металевий; зв’язка ключів у кількості 2 ключів та ключа від гомофонного замку; мобільний телефон ТМ «Nokia» 113 IMEI 354594\05\382473\0;

під час проведення огляду місця події 28.03.2019 в період часу з 00.30-01.30 за адресою: м. Харків, вул. Др.Народів, 249\80 у приміщенні залу, а саме: 2 конверти зі змивами речовини бурого кольору.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання слідчого приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, всупереч вимогам п. 1 ч.2 ст. 171 КПК України, в клопотанні слідчого, погодженого прокурором, про арешт майна, не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном

Ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що власниками вилученого майна є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Але не зазначено кому конкретно із зазначених осіб належить вилучене майно.

Зазначене об’єктивно позбавляє слідчого суддю можливості надання судження доцільності його арешту для досягнення дієвості кримінального провадження у відповідності до ч.1 ст.131 КПК України та унеможливлює доведення слідчим того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та що може бути виконане завдання для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що згідно до тексту клопотання про арешт майна, воно подано від імені слідчого Горільчаник В.А., але підписано від імені слідчого Паегліт Т.І.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз’яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України у встановленому порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 12019220490001366 від 28.03.2019 про арешт майна повернути прокурору Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області ОСОБА_4 для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - Божко В.В.