Постанова № 80851103, 29.03.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3060/19

Провадження №3/428/645/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луганського В.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Голуб Т.М.,

прокурора Волика О.Г.,

особи, яка притягується

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,

захисника адвоката Лісечко О.С.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-4 КУпАП:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3., РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 13.12.2013р., уродженець м.Сєвєродонецьк Луганської області, українець, громадянин України, має середньо-спеціальну освіту, проходить військову службу за контрактом на посаді командира господарчого відділення взводу забезпечення Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку у званні старший сержант, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи призваним 04.06.2015р. на військову службу в Збройні Сили України під час часткової мобілізації, а з 11.05.2016р. перебуваючи на військовій службі за контрактом, з 30.06.2015р. займаючи посаду командира господарчого відділення взводу забезпечення Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку, тобто будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, та відповідно до п.п.«г» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» являючись суб'єктом, на якого поширюються дія цього Закону, в порушення вимог п.1 ч.1 ст.25 Закону, у період з 11.05.2016р. по 28.09.2018р. займався підприємницькою діяльністю, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП не визнав.

ОСОБА_3 та його захисник, адвокат Лісечко О.С., у судовому засіданні пояснили, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення в порушення ч.1 ст.254 КУпАП не надано доказів наявності повноважень у посадової особи органу Національної поліції, якою був складений вказаний протокол, на складання цього протоколу; будь-яке посилання на докази, що самі по собі або в їх сукупності беззастережно підтверджують повноважність зазначеної особи, в протоколі відсутні. Крім того, до протоколу не надано доказів того, що він обіймає затверджену військову штатну посаду та є військовою посадовою особою в розумінні Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тобто є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». До того ж, нормою спеціального закону - ч.3 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», передбачені виключення та встановлено, що на строк до закінчення особливого періоду, за громадянами, призваними на військову службу за призивом під час мобілізації або прийнятими на військову службу за контрактом, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, а відтак в його діях, оскільки він на момент призову на військову службу під час мобілізації (04.06.2015р.) та укладання контрактів про проходження військової служби (з 11.05.2016р.) у період дії особливого періоду вже був зареєстрований як фізична особа - підприємець (з 17.04.1997р. по 28.09.2018р.), відсутня подія адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-4 КУпАП. Крім того, він вважає, що дата виникнення події, що в протоколі у відношенні нього визначена як адміністративне правопорушення, є 04.06.2015р. або 11.05.2016р. відповідно. Таким чином, дворічний строк накладення адміністративного стягнення сплинув. Просили справу закрити за відсутності в його діях події, або складу адміністративного правопорушення.

Прокурор Волик О.Г. в судовому засіданні заперечував щодо закриття справи з зазначених ОСОБА_1 підстав. Зазначив, що доводи, наведені останнім в своїх поясненнях, необґрунтовані, займана ним посада передбачає поширення на нього норм ЗУ «Про запобігання корупції», які останнім були порушені, а тому його необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-4 КУпАП.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1, його захисника адвоката Лісечко О.С., прокурора Волика О.Г., всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Ст. 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції»: правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно пп.«г» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Виходячи з норм ч.1 ст.25 ЗУ «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

У відповідності до ч.1 ст. 172-4 КУпАП відповідальність настає за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

З копії довідки про проходження військової служби на старшого сержанта ОСОБА_1, наданої т.в.о. начальника Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку полковником Гречко А.В. (а.с.13), вбачаться, що 04.06.2015р. ОСОБА_1 був призваним на військову службу в Збройні Сили України під час часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №15/2015 від 14.01.2015р. 30.06.2015р. останній був призначений на посаду командира господарчого відділення взводу забезпечення Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку. З 11.05.2016р. відповідно до п.2 ст.32 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» він проходить військову службу за контрактом.

Згідно відповіді заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області №2069/9/12-32-08-01-04 від 05.03.2019 року щодо державної реєстрації ФОП ОСОБА_1 (код ПП НОМЕР_1) вбачається, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 17.04.1997р. 28.09.2018р. реєстрація була анульована (а.с.28-29).

В матеріалах справи є засвідчена копія податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за звітний період - 2017р., з якої вбачається, що останній задекларував загальну суму доходу від господарської діяльності у розмірі 12920 грн. як таку. (а.с.31)

З засвідченої копії щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017р. ОСОБА_1 вбачається, що останній особисто в розділі «категорія посади» зазначив, що займана ним посада командира господарчого відділення взводу забезпечення Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку є посадою державної служби категорії «В». При цьому, декларуючи суми доходу від зайняття підприємницької діяльності, останній вказав, що джерелом даного доходу у розмірі 12920 грн. є його дружина ОСОБА_5, якій він належить на праві власності (а.с.33-37)

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1, займаючи посаду командира господарчого відділення взводу забезпечення Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку, є посадовою особою Збройних Сил України, тобто є суб'єктом, на якого відповідно до пп.«г» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» поширюються дія цього Закону.

Та, достовірно знаючи, про обмеження, встановленні щодо вказаних осіб статтею 25 ЗУ «Про запобігання корупції», та усвідомлюючи, що вказані обмеження безпосередньо поширюються на нього як військову посадову особу Збройних Сил України, при призначенні на посаду не припинив негайно підприємницьку діяльність та продовжував отримувати від такої діяльності доход, який декларував, як фізична особа підприємець - платник єдиного податку.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу правопорушення з тих підстав, що не було надано доказів, що займана ним посада відноситься до категорії посадових осіб Збройних Сил України, а саме затвердженого Міністерством оборони України штатного розпису із штатною посадою командира господарчого відділення взводу забезпечення Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку, яку він обіймає, суд не може прийняти до уваги, оскільки подаючи щорічну декларацію за 2017р., ОСОБА_1 особисто зазначав, що це декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а займана ним посада є посадою державної служби категорії «В».

Також, суд не може прийняти до уваги посилання ОСОБА_1 на передбачені ч.3 ст.39 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» виключення, відповідно до яких встановлено, що на строк до закінчення особливого періоду, за громадянами, призваними на військову службу за призивом під час мобілізації або прийнятими на військову службу за контрактом, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, оскільки зі змісту статті очевидно, що такі виключення поширюються на мобілізованих осіб та осіб, що проходять військову службу за контрактом; виключень щодо військових посадових осіб в статті не зазначено.

Ствердження ОСОБА_1 та його захисника, щодо складання протоколу здійснено не уповноваженою на те посадовою особою органу Національної поліції були спростовані в судовому засіданні допитом у якості свідка особи, яка склала протокол, старшого уповноваженого в особливо важливих справах сектору протидії корупції управляння захисту економіки в Луганській області - ОСОБА_6, який надав суду наказ про призначення його на посаду та лист Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому вказано, що протоколи про такі правопорушення, мають право складати уповноважені на те посадові особи внутрішніх справ (Національної поліції) якою і є ОСОБА_6

Щодо пропущення строку адміністративного стягнення, на який посилався ОСОБА_1, суд вважає, що, займаючи посаду, останній, ще протягом двох років порушував обмеження щодо суміщення з підприємницькою діяльністю, реєстрацію фізичною особи-підприємця анулював лише у липні 2018р, що свідчить про триваючий характер правопорушення, яке було виявлене тільки у березні 2019р., тому строки притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, порушені не були.

Таким чином, під час судового розгляду ОСОБА_1 та його захисник не довели перед судом та не обґрунтували підстав, передбачених ст. 247 КУпАП з яких провадження по справі може бути закритим.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а дії ОСОБА_1 підпадають під дію ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, як порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 проходить військову службу, інвалідом не являється.

Обставин, що згідно ст.ст. 34-35 КУпАП, пом'якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд не вбачає.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1, характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що йому слід призначити стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції ч.1 ст. 172-4 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 33-35, 172-4, 221, 245, 251, 252, 276, 277, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.5 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3., РНОКПП НОМЕР_1, визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп. (отримувач - УК у м.СЄВЄРОД/СЄВЄРОД/2181100; код отримувача - 37944909; банк отримувача:Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача(МФО)-899998; номер рахунку-31114106012080; код класифікації доходів бюджету - 21081100).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя В. І. Луганський