Ухвала суду № 80849966, 01.04.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5652/19

Провадження № 1-кс/344/3116/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., за участі секретаря Бухвак І.С., прокурора Присяжнюка В.Я., слідчого Маланчина Л.Е., підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання слідчого – начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_4, погодженого прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12019090000000278,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що 29.03.2019 року о 18.05 годин ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, що знижує реакцію та унеможливлює належним чином оцінити дорожню обстановку, керував автомобілем НОМЕР_1, рухався ділянкою автодороги Н-10 Стрий – Чернівці км.34+800, що на початку м. Долина, у напрямку м. Івано-Франківська. В салоні автомобіля ОСОБА_1 перевозив пасажирів ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Дана ділянка дороги для двох напрямків руху, має по одній смузі для руху в кожному напрямку, протилежні потоки транспорту розділені суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1, по ходу руху автомобіля є поворот дороги ліворуч. Водій ОСОБА_1 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, унаслідок чого в кінці повороту дороги ліворуч втратив керованість автомобілем, виїхав за межі проїзної частини праворуч, де автомобіль наїхав на металеве огородження дороги. Після цього транспортний засіб розвернуло і пасажир автомобіля ОСОБА_6 випав із салону на дорогу. При цьому ОСОБА_8 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 2.9., відповідно до якого водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння;п. 10.1., який зобов’язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажир автомобіля ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень цього ж дня помер в Долинській ЦРЛ.

29.03.2019 року ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та 30.03.2019 року йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі; незаконно впливати на свідків, так як досудове розслідування триває, встановлюються очевидці події; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності. У зв’язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому слід застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою.

При цьому, злочин було вчинено за обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння. Згідно даних алкотесту в ОСОБА_1 встановлено 2,14 проміле алкоголю, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп’яніння. Вказаний факт керування автомобілем в стані сп’яніння свідчить про відчуття ОСОБА_1 безкарності за свої поступки, його суспільну небезпеку для суспільства, можливість в майбутньому переховуватись від органів слідства та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисники підозрюваного клопотання заперечили, оскільки вважають наведені прокурором ризики - не доведеними, тому просили врахувати характеризуючі дані підозрюваного, те, що у нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей та дружина інвалід, та застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисників, суду пояснив, що буде відшкодовувати потерпілим завдану шкоду.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять роки.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 29.03.2019 року ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та 30.03.2019 року йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення – тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події вчиненні дорожньо-транспортної пригоди; висновком щодо результатів медичного огляду, відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп’яніння; протоколом допиту свідка ОСОБА_9

Окрім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Однак, прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, його репутацію, наявність постійного місця проживання, працює, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину інваліда та раніше не судимого.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182, 183 КПК України враховую практику Європейського суду з прав людини,відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Також враховую тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини вчинення злочину, розмір заподіяної шкоди.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 55 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов’язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 — задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України на строк шістдесят днів, до 27 травня 2019 року, включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.

Визначити заставу – 55 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 105655 ( сто п"ять тисяч шістсот п”ятдесят п”ять ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 27 травня 2019 року обов’язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув’язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв’язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_10

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 01 квітня 2019 року.

Слідчий суддя Татарінова О.А.