Ухвала суду № 80848471, 26.03.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1837/19

Провадження № 1-кс/202/2966/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

26 березня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Дівіндір Н.М., Шишляннікова О.В., адвоката ОСОБА_1, прокурора Бикова А.В., слідчого Чеченко С.О., розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_1, яке подано в інтересах ОСОБА_2, про скасування арешту майна в кримінальному провадженні№ 42018040000000841, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_1 звернувся в інтересах ОСОБА_2 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про скасування арешту та повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42018040000000841, відповідно до якого просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 19 листопада 2018 року в справі № 202/6794/19 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно 08 листопада 2018 року під час обшуку в житловому приміщенні, а саме в квартирі за адресою: м. Дніпро, ж/м Тополя-3АДРЕСА_1, в межах здійснення кримінального провадження № 42018040000000841, на: ноутбук «MacBook Pro» s/n W89291LP66E; мобільний телефон «Samsung» s/n R58J726ZH5M; планшет «IPAD» 6468 s/n DN6JD7JQDKN4; грошові кошти в сумі 36357 грн., купюрами номіналом 500 грн. - 27 шт., купюри номіналом 200 грн. - 89 шт., купюри номіналом 50 грн. – 101 шт., номіналом 2 грн. - 1 шт.; мобільний телефон «Bravis» IMEI 1: 354493024815028, IMEI 2 35449302481503; мобільний телефон «Bravis» IMEI 1: 35449302477707, IMEI 2 35449302477715; мобільний телефон «Bravis» IMEI 1: 354493074891847, IMEI 2 354493024891854; мобільний телефон «Bravis» IMEI 1: 354493024777863, IMEI 2 354493024777871; мобільний телефон «Bravis» IMEI 1: 354493024849381, IMEI 2 354493024849399; круглу печатку ТОВ «Траслот Україна» та зобов’язати слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 або іншу уповноважену особу, у провадженні якої перебуває кримінальне провадження, повернути власнику вказане майно.

Клопотання обґрунтовано тим, що при накладенні арешту слідчим суддею не були враховані строки звернення з клопотанням про арешт майна. Так, 08 листопада 2018 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/6794/18 проведено обшук в квартирі за адресою: м. Дніпро, ж/м Тополя-3АДРЕСА_1, під час якого було вилучено вищевказане майно. З клопотанням про арешт слідчий звернувся 10.11.2018 року, тобто з порушенням встановленого строку. Ухвалою слідчого судді від 12.11.2018 року клопотання слідчого було повернуто для усунення порушень протягом 72 годин. Однак 15.11.2018 року від слідчого до суду надійшло вже нове клопотання про накладення арешту. Таким чином, заявник вважає, що слідчим порушено строк звернення із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, у зв'язку з чим останнє підлягає поверненню, а ухвала слідчого судді від 19 листопада 2018 року є протиправною та необґрунтованою. Крім того, підстави для подальшого арешту вилученого майна відсутні, оскільки причетність ОСОБА_2 до кримінального правопорушення не доведено, про підозру не повідомлено.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1, який дії в інтересах ОСОБА_2, клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.

Слідчий Чеченко С.О. та прокурор Биков А.В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що досудове розслідування триває, вилучені речі заблоковано паролем, у зв'язку з чим є перешкоди в проведенні експертизи.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників провадження та вивчивши матеріали клопотання, а також безпосередньо ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, вважає, що клопотання про скасування арешту майна є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42018040000000841 від 26 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 2, ст. 212 ч. 3 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2018 року на підставі клопотання слідчого накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку в квартирі за адресою: м. Дніпро, ж/м Тополя-3АДРЕСА_1, а саме ноутбук «MacBook Pro» s/n W89291LP66E; мобільний телефон «Samsung» s/n R58J726ZH5M; планшет «IPAD» 6468 s/n DN6JD7JQDKN4; грошові кошти в сумі 36357 грн., купюрами номіналом 500 грн. - 27 шт., купюри номіналом 200 грн. - 89 шт., купюри номіналом 50 грн. – 101 шт., номіналом 2 грн. - 1 шт.; мобільний телефон «Bravis» IMEI 1: 354493024815028, IMEI 2 35449302481503; мобільний телефон «Bravis» IMEI 1: 35449302477707, IMEI 2 35449302477715; мобільний телефон «Bravis» IMEI 1: 354493074891847, IMEI 2 354493024891854; мобільний телефон «Bravis» IMEI 1: 354493024777863, IMEI 2 354493024777871; мобільний телефон «Bravis» IMEI 1: 354493024849381, IMEI 2 354493024849399; круглу печатку ТОВ «Траслот Україна».

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За положеннями частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, частиною другою статті 170 КПК визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).

Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді про накладення арешту від 19 листопада 2018 року, накладаючи арешт на вилучене під час обшуку майно, слідчий суддя виходив з того, що воно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України та має значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 5 березня 2019 року було відмовлено в задоволенні аналогічного клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна.

Однак, 13 березня 2019 року адвокат знову звернувся з дійсним клопотанням.

Між тим, клопотання про скасування арешту майна не містить нових даних та доказів, які б вказували на те, що потреба у подальшому арешті майна відпала чи арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в ході досудового розслідування призначено комп'ютерно-технічну експертизу, однак згідно з висновком експерта провести її на даний час не виявилося можливим, так як доступ до жорсткого диску та внутрішньої пам'яті заблоковано паролем.

При цьому слідчий вказує, що на сьогодні проводяться заходи щодо можливості проведення судової експертизи.

Доводи щодо порушення строку звернення слідчого з клопотанням про накладення арешту і, як наслідок, безпідставного накладення арешту, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки доказів пропущення слідчим строку, передбаченого абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, не надано.

Зважаючи на викладене та приймаючи до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018040000000841 не закінчено, з часу попереднього вирішення питання про скасування арешту майна сплинув незначний час, доказів того, що за цей період обставини кримінального провадження змінилися таким чином, що потреба у подальшому арешті майна відпала, матеріали клопотання не містять, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання про скасування арешту майна, вилученого під час обшуку 08.11.2018 року в квартирі за адресою: м. Дніпро, ж/м Тополя-3АДРЕСА_1 та його повернення, яке подано адвокатом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1, яке подано в інтересах ОСОБА_2, про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Строк складання та оголошення повного тексту ухвали відповідно до частини 2 статті 376 КПК України – о 16 годині 30 хвилин 29 березня 2019 року.

Слідчий суддя Н.Ю. Марченко