Ухвала суду № 80846895, 26.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/4661/19

Справа № 760/8019/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сенін В.Ю., при секретарі Букаткіній О.С., за участю прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андронової А.В., захисників-адвокатів Гардецького О.С., Липчея О.В., підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання детектива П'ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Соболя А.Г., погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Андроновою А.В., на підставі матеріалів досудового розслідування №52017000000000245,внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2017, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Жуківці Жмеринського району Вінницької області, громадянина України, який має вищу освіту, працює на посаді директора Національного наукового центру «Інститут землеробства» Національної академії аграрних наук України, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, -

в с т а н о в и в:

Детектив Національного бюро П'ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Соболь А.Г., за погодженням із прокурором другого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Андроновою А.В., звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1822 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 3 500 062 грн.

Також, детектив просив покласти на підозрюваного строком на два місяці наступні обов'язки:

прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України;

носити електронний засіб контролю.

Під час розгляду клопотання, прокурор доповнила п. 4 резолютивної частини клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у виді застави, який стосується покладення на підозрюваного обов'язків утримуватися від спілкування з іншими особами визначеними слідчим суддею, та викласти його у такій редакції:

«4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, зі свідками: працівниками підприємств, установ та організацій, віднесених до відання Академії: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_52, ОСОБА_27, працівниками ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_28, ОСОБА_29, працівниками ТОВ «Інститут землеустрою «Право на землю» ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, працівниками ГУ Держгеокадастру в Київській області ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, а також ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41 ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44;».

З матеріалів клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за №52017000000000245 від 07.04.2017 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 191 КК України, зокрема, за фактом заволодіння землею державної власності, призначеною для забезпечення діяльності Національної академії аграрних наук України, вчиненому службовими особами Національної академії аграрних наук України, Держземагенства, Держгеокадастру шляхом зловживання своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки державі.

Обґрунтовуючи клопотання, детектив зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що у структурі Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00024360) (далі - Академія) діє Національний науковий центр «Інститут землеробства» (код ЄДРПОУ 00496834) (далі - Інститут), якому підпорядковується Державне підприємство Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства» Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00496840) (далі - ДП ДГ «Чабани»), яке є експериментально-виробничою базою для проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок Інституту.

Також, встановлено, що Розпорядженням головиКиєво-Святошинської райдержадміністрації № 549 від 19.12.2003, видано Дослідному господарству «Чабани» Інституту землеробства УААН (правонаступником якого є ДП ДГ «Чабани»), державний акт на право постійного користування землею І-КВ №001207 від 30.12.2003 площею 330,92 га з цільовим призначенням - для проведення науково-дослідних робіт.

Згідно з ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться , зокрема, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів. Припинення права постійного користування вказаними землями, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.

Разом з тим, детектив у клопотанні вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що всупереч вищевказаним вимогам та порядку, визначеному законодавством України службові особи Академії за попередньою змовою із службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, без відома Кабінету Міністрів України, відповідного погодження Верховної Ради України, прийняли рішення внаслідок яких у період з 2012 по 2016 рік з державної власності у приватну власність вибули земельні ділянки ДП ДГ «Чабани» віднесені до особливо цінних земель загальною площею близько 100 га.

Крім того, детектив у клопотанні зазначив, що в ході досудового розслідування встановлено, що президент Академії ОСОБА_45 та ОСОБА_46 за невстановлених обставин вирішили заволодіти частиною особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани», розміщеної на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, у власних інтересах, інтересах заздалегідь визначених та інших осіб.

Після чого, ОСОБА_45 та ОСОБА_46, у період часу з 10.09.2013 по 20.09.2013, більш точний час та місце слідством не встановлені, розробили план вчинення злочину, спрямований на протиправне обернення особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани» на користь пов'язаних з ними осіб, керівництва Академії, керівництва та співробітників СБ України, високопосадовців органів державної влади та місцевого самоврядування, визначили етапи та спосіб вчинення злочину, а також коло осіб, яких необхідно залучити до вчинення злочину як співучасників.

При цьому, детектив у клопотанні вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_45 та ОСОБА_46, розуміли, що для досягнення мети заволодіння особливо цінною землею ДП ДГ «Чабани», створення видимості законності її вилучення та передачі в приватну власність заздалегідь визначених та інших осіб, необхідно залучити службових осіб Інституту наділених службовими повноваженнями щодо вирішення земельних питань та впливу на діяльність ДП ДГ «Чабани».

У зв'язку з чим, ОСОБА_45 та ОСОБА_46, у період з 20.09.2013 по 25.09.2013, більш точний час та місце слідством не встановлені, залучили до вчинення злочину ОСОБА_4, який згідно розробленого ОСОБА_45 та ОСОБА_46 плану, шляхом зловживання службовим становищем, як виконавець, мав вчинити наступні дії:

надати вказівки підпорядкованим службовим особам про безумовне виконання доручень та завдань, визначених ОСОБА_45 та ОСОБА_46;

надати вказівки підпорядкованим працівникам про скерування до виконання ДП ДГ «Чабани» листів, що стосуються надання згоди на вилучення особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани», з метою надання злочинним діям видимості дотримання вимог законодавства України;

забезпечити винесення та погодження питання про надання згоди на вилучення особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани» на засідання вченої ради Інституту з метою уникнення кримінальної відповідальності під виглядом ухваленого колективного рішення;

забезпечити направлення до Академії листа-погодження Інституту з відповідним пакетом документів про згоду на вилучення особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани»;

підписати документи про згоду на вилучення особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани», що міститимуть завідомо неправдиві відомості;

забезпечити заволодіння особливо цінною землею ДП ДГ «Чабани», шляхом визначення та інформуванняфізичних осіб про можливість отримати земельні ділянки за рахунок вилученої землі ДП ДГ «Чабани» з метою підготовки останніми документів та грошових коштів необхідних для отримання земельних ділянок у власність;

виконувати інші вказівки та доручення ОСОБА_46 та ОСОБА_45 для заволодіння особливо цінною землею ДП ДГ «Чабани».

Після цього, ОСОБА_45 та ОСОБА_46 довели до відома ОСОБА_4 план вчинення злочину та його роль, а також про інших осіб, залучених до вчинення злочину.

Як зазначив у клопотанні детектив, в подальшому досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, виконуючи відведену йому ОСОБА_45 та ОСОБА_46 роль, розуміючи протиправний характер своїх дій та протиправність вилучення особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани», усвідомлюючи, що до вчинення злочину залучені інші службові особи Академії, Інституту та ДП ДГ «Чабани», вчинив частину об'єктивної сторони злочину.

Так, директор Інституту ОСОБА_4, 25.09.2013, реалізуючи відведену йому ОСОБА_45 та ОСОБА_46 роль, отримавши з резолюцією ОСОБА_45 «для аналізу ситуації та пропозицій» копію листа від імені голови СБ України ОСОБА_47 про розгляд питання припинення права постійного користування частиною земельної ділянки ДП ДГ «Чабани» площею 15 га з подальшою передачею її для потреб СБ України з метою забезпечення соціального та правового захисту військовослужбовців і працівників СБ України, розуміючи, що вказаний лист не містить необхідних для офіційного документу реквізитів, а саме реєстраційного номеру, дати та підпису ОСОБА_47, наклав на нього резолюцію «для детального вивчення і пропозиції» до виконання першому заступнику директора Інституту ОСОБА_9 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_48

В подальшому, ОСОБА_4 розуміючи можливу загрозу викриття розробленого плану вчинення злочину внаслідок розгляду листа голови СБ України ОСОБА_47 без підпису останнього, після ініціювання ОСОБА_45 та ОСОБА_46 направлення до Інститут листа за підписом першого заступника голови СБ України ОСОБА_49 від 07.10.2013 № 8/2/5-7647 про розгляд Академією питання щодо припинення права постійного користування частиною земельної ділянки ДП ДГ «Чабани» площею 10 га з подальшою передачею її для потреб СБ України для аналогічних потреб, наклав на лист резолюцію «прошу детально вивчити питання і підготувати його до розгляду на Вченій раді» до виконання ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_48 та першому заступнику директора Інституту ОСОБА_9

У подальшому, директор Інституту ОСОБА_4, розуміючи, що до вчинення злочину залучений ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_48, отримавши лист останнього від 15.10.2013 № 126 про те, що державне підприємство за результатами розгляду листів СБ України та Академії погоджує виділення земельної ділянки 15,12 га в адміністративних межах Гатненської сільської ради при умові забезпечення конституційних прав працівників ДП ДГ «Чабани», Інституту, Академії шляхом виділення їм земельних ділянок під індивідуальне садівництво, невідкладно, 15.10.2013 вніс на розгляд Вченої ради Інституту - консультативно-дорадчого колегіального органу управління науковою і науково-технічною діяльністю Інституту, питання, яке не відноситься до її компетенції, а саме надання згоди на вилучення 15,12 га особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани».

Разом з тим, детектив у клопотанні вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 17.10.2013 року, приймаючи участь у засіданні Вченої ради Інституту, ОСОБА_4, з метою виконання розробленого плану вчинення злочину та уникнення кримінальної відповідальності посилаючись на те, що рішення прийнято колективним органом, надав вказівку першому заступнику ОСОБА_9, який не був обізнаний із планом вчинення злочину, доповісти питання надання згоди вилучення особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани» площею 15,12 га.

Присутні члени Вченої ради Інституту, будучи не обізнаними із планом вчинення злочину, зважаючи на авторитет керівництва Інституту, формально поставилися до розгляду вказаного питання та проголосували за згоду на вилучення особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани» площею 15,12 га з метою задоволення конституційних прав працівників ДП ДГ «Чабани», Інституту, Академії та СБ України, на що, виконуючи свою роль у злочинній діяльності групи осіб, розраховував ОСОБА_4. За результатами засідання Вченої ради Інституту складено протокол від 17.10.2017 № 10.

ОСОБА_4, виконуючи відведену йому роль, у період з 17.10.2013 по 24.10.2013, більш точний час та місце слідством не встановлені, підписав витяг з протоколу засідання Вченої ради Інституту про надання згоди на вилучення особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани» площею 15,12 га.

Окрім цього, встановлено, що директор Інституту ОСОБА_4, слідуючи розробленому плану вчинення злочину, розуміючи, що землі, які плануються для вилучення, є особливо цінними, діючи усупереч ст. 84, 149, 150 ЗК України, вимогам Порядку, а також розпорядженню Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 318-р, згідно якого зобов'язано Академію не допускати погодження документів, прийняття рішень, на підставі яких може здійснюватися відчуження з державної власності земельних ділянок, наданих у постійне користування державним підприємствам, підписав та надіслав президенту Академії ОСОБА_45 лист від 24.10.2013 № 01-06/840 про погодження Інститутом вилучення особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани» площею 15,12 га, який того ж дня за вхідним № 5308 зареєстровано в Академії. До вказаного листа додано витяг з протоколу засідання Вченої ради Інституту від 17.10.2013, лист-згоду директора ДП ДГ «Чабани» ОСОБА_48 від 15.10.2013 № 126, листи трудового колективу ДП ДГ «Чабани», викопіювання із зазначенням місцезнаходження землі площею 15,12 га, витяг із матеріалів еколого-агрохімічного дослідження земель сільськогосподарського призначення ДП ДГ «Чабани».

На підставі направлених ОСОБА_4 листом від 24.10.2013 № 01-06/840 документів, іншими залученими до вчинення злочину службовими особами Академії, а саме віце-президентом Академії, головою Комісії з розгляду майнових та земельних питань президії Академії ОСОБА_50, забезпечено позитивний розгляд комісією питання надання згоди на вилучення особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани» та винесення вказаного питання на розгляд президії, а також ОСОБА_50 та ОСОБА_51, якчленами президії Академії, забезпечено 06.11.2013 надання президією Академії згоди на вилучення особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани».

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що продовжуючи реалізацію плану вчинення злочину, у період часу з 11.11.2013 по 25.11.2013, більш точний час та місце слідством не встановлені, ОСОБА_4, розуміючи, що відповідно до законодавства та статутів Академії, Інституту, ДП ДГ «Чабани» останні не наділені правом добровільно відмовлятися від права постійного користування землею, а лише президія Академії може надати згоду або відмовити у вилученні земельної ділянки у разі наявності клопотання уповноваженого органу, виконуючи вказівки ОСОБА_45 та ОСОБА_46, з метою прийняття рішень про згоду на вилучення особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани» у редакціях, потрібних для досягнення мети заволодіння землею, надав вказівку першому заступнику директора Інституту ОСОБА_9 підготувати лист від 24.10.2013 № 01 06/840 та витяг із протоколу засідання Вченої ради Інституту від 17.10.2013 у яких поняття «вилучення» замінити поняттям «припинення права постійного користування».

Після чого, у період з 11.11.2013 по 25.11.2013, більш точний час та місце слідством не встановлені, у приміщенні Інституту за адресою: смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 2-Б, Києво-Святошинського району, Київської області, виконуючи відведену йому роль, ОСОБА_4 підписав вказані документи, які містили завідомо недостовірні відомості та забезпечив їх передачу ОСОБА_46

Як зазначив у клопотанні детектив, в ході досудового розслідування встановлено, що в подальшому, у тому числі на підставі листа директора Інституту від 24.10.2013 № 01 06/840 та витягу із протоколу засідання Вченої ради Інституту від 17.10.2013, які містили завідомо неправдиві відомості, ГУ Держземагентства в Київській області прийнято наказ від 26.12.2013 № КИ/3222481600:02:010/00011496, яким незаконно вилучено особливо цінну землю ДП ДГ «Чабани» площею 15,12 га.

В подальшому службовими особами ГУ Держземагентства в Київській області, у період з 14.01.2014 по 24.04.2014, видано накази ГУ Держземагентства у Київській області про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність, а також накази про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у приватну власність 138 заздалегідь визначеним громадянам.

Окрім цього, встановлено, що за результатами вчинення злочину ОСОБА_41 - батько невістки ОСОБА_4 набув у власність земельну ділянку площею 0,1 га, сформовану за рахунок земель ДП ДГ «Чабани».

Як зазначив у клопотанні детектив, за вказаних обставин, ОСОБА_4 спільно службовими особами Національної академії аграрних наук України, ГУ Держземагентства в Київській області та іншими особами, у період з 20.09.2013 по 26.09.2014, вчинив заволодіння 138 земельними ділянками загальною площею 13,2564 га, розміщеними на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, сформованими внаслідок вилучення 15,12 га особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани», ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 42 553 000,00 грн., на свою користь та користь третіх осіб, чим завдано збитків державі в особі Кабінету Міністрів України на цю суму.

Разом з цим, співучасники злочину, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки, за невстановлених слідством обставин, право приватної власності на 6 земельних ділянок із 144 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано не було.

Таким чином, за вказаних обставин, ОСОБА_4 спільно з службовими особами Національної академії аграрних наук України, ГУ Держземагентства в Київській області та іншими особами, у період з 10.09.2013 по 11.03.2014, вчинив незакінчений замах на організацію заволодіння 6 земельними ділянками загальною площею 0,581 га, розміщеними на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, сформованими внаслідок вилучення 15,12 га особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани», ринкова вартість яких на момент формування становила 1 436 000,00 грн., на користь третіх осіб, чим завдано збитків державі в особі Кабінету Міністрів України на цю суму.

14.03.2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Як зазначив у клопотанні детектив, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами.

Також, детектив обґрунтовує клопотання тим, щопід час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави застосувати до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Крім того, детектив вказує, що підставою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

При цьому, детектив зазначив у клопотанні, що враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Посилаючись на те, що саме такий запобіжний захід, як застава, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, детектив просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 та визначити розмір застави - 1822 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3 500 062 грн.), посилаючись на те, що саме такий розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків. У зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, детектив просив покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини, просила клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити та покласти на останнього обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Захисники, думку яких підтримав підозрюваний, в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили у задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на відсутність обґрунтованої підозри, відсутність ризиків та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З наданих матеріалів вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за №52017000000000245 від 07.04.2017 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 191 КК України.

14.03.2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Також, встановлено, що ОСОБА_4, для даної стадії досудового розслідування, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами, копії яких долучені до клопотання.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і не вимагають доведеності обвинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення усією сукупністю зібраних доказів, які визнані судом належними, допустимими та достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави.

До того ж, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; а також незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доказів, які б вказували на те, що більш м'який запобіжний захід може забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Обґрунтовуючи розмір застави, прокурор посилався на те, що з урахуванням тяжкості та специфіки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі 1 822 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3 500 062 грн.) здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 визначених вище обов'язків та є помірним для нього.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що в силу норм ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, приходжу до висновку, що розмір застави у межах 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 576 300 грн., достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.

Відповідно до положень частини 5 статті 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Згідно частини 6 статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Зважаючи на те, що слідчий суддя прийшов до висновку про доцільність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні процесуальні обв'язки: прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Разом з тим, прокурор у додатку до заявленого клопотання просила покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язок утримуватися від спілкування з іншими особами визначеними слідчим суддею, а саме утримуватися від спілкування зі свідками: працівниками підприємств, установ та організацій, віднесених до відання Академії: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_52, ОСОБА_27, працівниками ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_28, ОСОБА_29, працівниками ТОВ «Інститут землеустрою «Право на землю» ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, працівниками ГУ Держгеокадастру в Київській області ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, а також ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_43, ОСОБА_44, однак слідчий суддя не вбачає підстав для покладення такого обов'язку у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

При цьому, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного зазначених вище процесуальних обов'язків, з урахуванням обраного запобіжного заходу у вигляді застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить запобігання спробам визначених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 175 - 178, 182, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 576300 (п'ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва:

- банк - Державна казначейська служба України м. Київ;

- код ЄДРПОУ - 26268059;

- МФО - 820172;

- депозитний рахунок № 37318005112089;

- отримувач - ТУ ДСА України в м. Києві;

- призначення платежу - «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….».

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, строком на два місяці, до 20 травня 2019 року включно.

Роз'яснити ОСОБА_4, що відповідно до ч.6 ст.182 КПК України підозрюваний, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави заставодавцем, заставодавцю роз'яснити, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Санкція ч.1 ст.366 КК України передбачає покарання у виді штрафу до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Заставодавець зобов'язаний забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити Управлінню Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України у даному кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали - до 20 травня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя В.Ю. Сенін