Ухвала суду № 80845343, 23.03.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15141/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бортницька В.В. з участю секретаря Бондаренко О.В., прокурорів Гойдало О.Є., Асанова У.С., Кравець І.О., захисників Холодило П.В. Гаврилюк М.В., підозрюваного ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України Асанова У.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється за ч.1 ст.255, ч.3 ст.307, ст.209 КПК України у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018,

ВСТАНОВИВ:

Генеральною прокуратурою України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000123 від 22.01.2018 за ч. 1 ст. 255 КК України (створення злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також керівництво такою організацією та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією), ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України (організація незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, вчинені організованою групою), ч. 3 ст. 209 КК України (вчинення правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та набуття, володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені організованою групою).

Прокурор відділу Генеральної прокуратури України Асанов У.С звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється, в тому числі, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавляння волі на строк до 15 років, а аналіз матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин справи беззаперечно вказує на те, що, усвідомлюючи невідворотність покарання, ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів та інших підозрюваних в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурорів Гойдало О.Є., Асанова У.С., Кравець І.О. в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного та його захисників Холодило П.В. Гаврилюк М.В., які просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість висунутої ОСОБА_3 підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 ч. 3 ст. 27, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 209 КК, позитивні дані про його особу та відсутність в кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України ризиків, які виправдовують застосування до особи виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, а також дослідивши матеріали сторони захисту, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 22.03.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 ч. 3 ст. 27, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 209 КК України, у встановлений Кримінальним процесуальним кодексом України спосіб.

За змістом положень ст. ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

З огляду на вказані положення закону, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 255 ч. 3 ст. 27, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 209 КК України, що є виключною прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті, приходить до висновку про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних ( фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Отже, слідчий суддя не приймає до уваги посилання захисників на необґрунтованість висунутої ОСОБА_3 підозри, як підставу для відмови в задоволенні клопотання прокурора, і приходить до висновку про наявність в кримінальному провадження обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 ч. 3 ст. 27, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 209 КК України. Санкцією ч. 3 ст. 209 КК України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Дані про особу ОСОБА_3 є формальними, офіційно він не працює, наявність стійких соціальних зв'язків при розгляді клопотання достовірно не встановлено, зі слів підозрюваного, він раніше не судимий.

Слідчий суддя у відповідність до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих злочинів, характер та обставини вчинення злочинів, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру, в тому числі вчинення злочинів проти суспільного здоров'я, що свідчить про виняткову суспільну небезпечність вказаних злочинів, майновий стан підозрюваного, який вказує на наявність в нього об'єктивної можливості переховуватися від слідства та суду шляхом виїзду за кордон, і приходить до висновку про доведеність прокурором ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи на волі та усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів та інших підозрюваних в кримінальному провадженні та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3 в подальшому при здійсненні досудового розслідування в якості запобіжного заходу належить утримувати під вартою.

Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя обирає підозрюваному ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя, наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3, дані про особу підозрюваного та його майновий стан, слідчий суддя вважає доцільним визначити заставу в розмірі 156167 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 299 996 807( двісті дев'яносто дев'ять міліонів дев'ятсот дев'яносто шість тисяч вісімсот сім ) гривень, яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним додаткових процесуальних обов'язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.

Зазначений розмір застави не розцінюється слідчим суддею як завідомо непомірний для підозрюваного, враховуючи результати слідчий дій, які були проведені у кримінальному провадженні, відомості про які містяться в матеріалах клопотання.

Крім того, при розгляді клопотання слідчим суддею не встановлено фактів, які б стали підставою для реагування в сенсі ст. 206 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 9, 22, 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України Асанова У.С. задоволити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб, а саме до 19.05.2019 року включно.

Визначити заставу в розмірі 156167 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 299 996 807( двісті дев'яносто дев'ять міліонів дев'ятсот дев'яносто шість тисяч вісімсот) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р 37318005112089; отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу застава за (ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) , від (дата ухвали), по справі №, кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції) .

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали. В разі внесення застави особа вважається такою, щодо якої застосований запобіжний захід- застава.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

- носити електронний засіб контролю

Строк дії обов'язків визначити до 19.05.2019 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 що у разі невнесення застави, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.В. Бортницька