Рішення № 80844776, 01.04.2019, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1017/19

2-а/705/103/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Кормана О.В.

з участю:

секретаря судового засідання Власової Т.Ю.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані Черкаської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира ІІ-взводу І-ї роти батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до командира ІІ-взводу І-ї роти батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги мотивував тим, що 21 лютого 2019 року відповідачем відносно позивача була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 294726. Відповідно до винесеної постанови позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП України. Як зазначено в постанові, він керував ТЗ, в якого в темну пору доби не працювали задні габаритні ліхтарі, чим порушив п. 31.6 б ПДР України. Йому поставлено в обов’язок сплатити грошовий штраф у розмірі 340 (триста сорок) грн.

Постанова є протиправною та підлягає скасуванню виходячи з наступного. 21 лютого 2019 року о 21.40 год. він прямував по А\Д М05 Київ- Одеса. Відповідно до п. 31.4. ПДР Забороняється експлуатація транспортних засобів ... за наявності таких технічних несправностей: 31.4.3. Зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Таким чином, даний пункт ПДР ним порушений не був, тому застосування до нього покарання передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП як за «Керування ... транспортними засобами, що мають несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби)» є неправомірним.

Відповідно до частини «ї» п. 31.4.7 ПДР Забороняється експлуатація транспортних засобів ... за наявності таких технічних несправностей ...: відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж......

Жодний вантаж він не перевозив, тому і даний пункт ПДР ним порушений не був, тому застосування до нього покарання передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП як за «інші технічні несправності» є неправомірним.

Відповідно до п.п. «б» п.31.6. ПДР забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Несправність він виявив після зупинки автомобіля інспектором, і в присутності інспектора він усунув несправність на місці, але незважаючи на це і на його незгоду у вчиненні правопорушення, інспектор відразу ж виніс постанову про притягнення його до відповідальності в вигляді штрафу 340 грн.

Доказом зазначеного є заправочні чеки Мережі АЗС «WOG», яка розташована в Черкаській області, Драбовського району с\р Кононівки, на а/д Київ-Харків-Довжанський 126км., на якій позивач здійснив заправку свого транспортного засобу та останній раз переконався в його технічній справності , та зокрема в справності задніх габаритних вогнів, о 17 годині 54 хвилини (темну пору доби), час, та місце знаходження відображено в чеку.

Після заправки він проїхав АД Харків - Київ, в напрямок Києва, та проїхавши через все місто, виїхав на трасу Київ - Одеса М05, де і був зупинений на 78 кілометрі патрульним інспектором.

Зазначив, що інспектор при винесенні постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували його вину у скоєнні правопорушення, оскільки в п.31.6 ПДР України, за порушення якого його притягнуто до адміністративної відповідальності, мова йде про заборону подальшого руху транспортних засобів, у яких, зокрема, у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів. Враховуючи вищевикладені обставини, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення і він безпідставно притягнутий до відповідальності.

Крім того, постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, так як в ній не зазначено порядок її оскарження.

На цих підставах просив суд: визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії НК № 294726 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

27.03.2019 року на електронну адресу Уманського міськрайонного суду Черкаської області суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, в якому він просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому зазначив, що твердження позивача не відповідають дійсності, вимоги є безпідставними та необгрунтованими, а позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 31.1 ПДР передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно п.31.6 ПДР, забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: б) у темні пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Тобто, непрацюючі задні габаритні ліхтарі в темну пору доби – це саме технічна несправність зовнішніх світлових приладів, а керування транспортним засобом з несправними зовнішніми світловими приладами, у якого, в темну пору доби не горять лампи фар задніх габаритних ліхтарів є порушенням ПДР та відповідно адміністративним правопорушенням, яке до того ж, забороняє подальший рух транспортного засобу до усунення такої несправності, тому твердження позивача про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення не відповідає дійсності та є безпідставним і неприпустимим, оскільки рух транспортного засобу з такою технічною несправністю наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху та безпосередньо загрожував безпеці дорожнього руху. В свою чергу, усунення такої несправності є прямим обов’язком водія, але не звільняє його від адміністративної відповідальності, а лише дає підставу для подальшого руху транспортного засобу.

Позивач визнає той факт, що керував вищевказаним автомобілем, у якого не працювали задні габаритні ліхтарі у темну пору доби, а відповідно до ч.1 ст.78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або достовірності їх визнання.

Додатково представник позивача зазначив, що надані позивачем чеки з АЗС жодним чином не підтверджують того, що останній, перед початком руху, впевнився у технічній справності транспортного засобу.

Винесення постанови відповідачем в порядку скороченого провадження на місці вчинення правопорушення позивачем було здійснено відповідно та в межах чинного законодавства.

Також, законом не визнана обов’язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою.

Відтак, відповідач діяв виключно з дотриманням вимог КУпАП, Конституції України та норм чинного законодавства, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

У судове засідання відповідач чи його представник не з’явились, про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанції.

У вступному слові позивач підтримав свій позов та пояснив, що 21 лютого 2019 року, коли він рухався по автодорозі зі сторони міста Києва в сторону міста Умань, за блок-постом поліції біля м.Біла Церква його зупинив відповідач у справі і повідомив, що у автомобіля позивача не горять задні габаритні вогні. Позивач вийшов з автомобіля і впевнився в тому, що габаритні вогні не горіли, так як лампочка з правої сторони перегоріла, а з лівої сторони – випала, можливо у зв’язку з поганим станом дорожнього покриття. При цьому, відповідач запропонував продовжити рух, але вже з увімкненими аварійними вогнями. Позивач заперечив та повідомив, що він на місці усуне технічну несправність. Проте, відповідач, не дивлячись на позицію позивача усунути несправність на місці, почав складати постанову про адміністративне правопорушення. Позивач на місці замінив праву лампочку та поставив на місце ліву лампочку, усунувши несправності, але поліцейський все одно виніс постанову. Вважає, що у його діях немає порушень, так як Правила дорожнього руху забороняють подальший рух транспортного засобу, а він не знав про несправність і після її усунення мав право продовжувати рух.

Заслухавши вступне слово позивача, дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 21 лютого 2019 року командиром ІІ-взводу І-ї роти батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 294726 про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Згідно постанови, ОСОБА_1, 21.02.2019 року о 21 год. 44 хв., на А/Д М05 Київ-Одеса 78 км, керуючи т.з. Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_1, у якого в темну пору доби не працювали задні габаритні ліхтарі, чим порушив п 31.6.б ПДР України.

Відповідальність за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до змісту п.п. б п.31.6 Правил дорожнього руху, на який наявне посилання в оскаржуваній постанові, забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Тобто п.31.6 Правил дорожнього руху, на який посилається відповідач у оскаржуваній постанові, не забороняє експлуатацію транспортного засобу, а забороняє подальший рух такого транспортного засобу.

Підстави, за яких забороняється експлуатація транспортного засобу, викладені у п. 31.3, п.31.4 Правил дорожнього руху, на які відсутні посилання у оскаржуваній постанові. Крім того, вказані норми Правил дорожнього руху не передбачають заборону експлуатації транспортного засобу у разі коли не горять лампи задніх габаритних ліхтарів у темну пору доби.

У відповідності до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Позивач посилається на те, що несправність ламп задніх габаритних ліхтарів він виявив лише після зупинки його співробітниками поліції. До цього такої технічної несправності не було. Крім того, несправність була усунута на місці і позивач мав повне право продовжувати рух своїм транспортним засобом.

Частина 2 статті 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав суду доказів того, що позивач, знаючи про несправність задніх габаритних ліхтарів, умисно продовжував рух свого транспортного засобу до його зупинки співробітниками поліції.

Враховуючи те, що оскаржувана постанова винесена з урахуванням положень п.п. б п.31.6 Правил дорожнього руху, яка забороняє лише подальший рух транспортного засобу за наявності певного виду несправності, а ч.1 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність виключно за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, тому суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена безпідставно, так як в діях позивача не вбачається ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Відповідно ч.3 ст.286 КАС України – за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право :

1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

При тих обставинах, які встановлені судом, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП підлягає скасуванню. Тому в цій частині позов підлягає до задоволення.

Позовна вимога позивача про визнання дій відповідача протиправними задоволенню не підлягає, так як ч.3 ст.286 КАС України не надає суду права для прийняття такого рішення.

Частина 2 статті 9 КАС України визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Не дивлячись на те, що позивач у позовних вимогах не ставить питання про закриття справи про адміністративне правопорушення, проте суд вважає за необхідне закрити справу про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як відповідачем не надано доказів правомірності притягнення позивача до відповідальності.

При зверненні до суду з позовною заявою позивач був звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов в частині скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відповідачем у справі виступає посадова особа суб’єкта владних повноважень, тому судовий збір, від сплати якого був звільнений позивач, підлягає стягненню на користь держави з Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 241-246, 255, 268, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 294726, винесену 21.02.2019 року командиром ІІ-взводу І-ї роти батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання дій відповідача неправомірними.

Закрити справу про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул..Федора Ернста, 3; ідентифікаційний код: 40108646) на користь держави судовий збір в сумі 768 гривень 40 копійок.

Копію рішення вручити позивачу та направити відповідачу для відому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя О.В. Корман